Court ruling № 2010689, 22.07.2008, Dnipropetrovsk Administrative Court of Appeal

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 22а-658/08                                                                                                                                        Головуючий суддя у 1-ій

Категорія статобліку – 35                                                                                                                                     інстанції – Кеся Н.Б.

                                                                                                                                                                                (№ А37/128/07)

У Х В А Л А  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2008 року                                                                                     м. Дніпропетровськ

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного судуу складі:

            головуючого  –   Уханенка С.А. (доповідач)

            суддів              –  Поплавського В.Ю., Сафронової С.В.,

            при секретарі  -   Кочковій А.В.,    

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровськуапеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Амур - Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська

на постановуГосподарського суду  Дніпропетровської області від 19 червня  2007 року по справі № А37/128/07 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпролісзбут", м. Дніпропетровськ до Державної податкової інспекції в Амур - Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська про визнання недійсними податкових повідомлень - рішень №0001812302/0 від 25.10.2006 року, № 00018112302/1 від 06.12.2006 року, -   

в с т а н о в и л а:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпролісзбут" звернулося з позовом до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська і просить суд з урахуванням уточнень позовних вимог від 11.06.2007 року скасувати податкові повідомлення - рішення № 0001812302/0 від 25.10.2006 року, № 0001812302/1 від 06.12.2006 року, № 0001812302/2 від 28.02.2007 року, № 0001822302/2 від 28.02.2007 року.

Постановою Господарського суду  Дніпропетровської області від 19 червня  2007 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпролісзбут" задоволено, скасовано податкові повідомлення - рішення № 0001812302/0 від 25.10.2006 року, № 0001812302/1 від 06.12.2006 року, № 0001812302/2 від 28.02.2007 року, № 0001822302/2 від 28.02.2007 року.

Не погоджуючись із рішенням суду, Державна податкова інспекція в Амур - Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову та відмовити в задоволенні позовних вимог.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали постанови суду, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що  апеляційна скарга  задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на підставі акту від 18.09.2006 року № 97/23-2-24443340 „Про результати виїзної планової документальної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю „Дніпролісзбут" з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2003 року по 31.03.2006 року", а також результатів адміністративного оскарження відповідачем видані податкові повідомлення-рішення № 0001812302/0 від 25.10.2006 року, № 0001812302/1 від 06.12.2006 року, № 0001812302/2 від 28.02.2007 року, № 0001822302/2 від 28.02.2007 року, якими визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток на суму 988800,0грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції на суму 835580,00 грн.

За висновками цього акту встановлено порушення позивачем абзацу 2 п.п. 7.13.7 п. 7.13 ст. 7 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємства" та п.3 Порядку спрямування коштів, вивільнених у зв'язку з наданням податкових пільг, на переоснащення видавничого - поліграфічної бази, розроблення і впровадження новітніх технологій, розширення виробництва книжкової продукції, позивач скористався податковою пільгою як суб'єкт видавничої справи, в той час як ще не отримав Свідоцтво про внесення його до Державного реєстру видавців, виготовлювачів і розповсюджувачів видавничої продукції. Крім того, позивач використав грошові кошти не за цільовим призначенням у розмірі 987803,82 грн,

В порушення абзацу 2 п. 4 Порядку підприємством несвоєчасно перераховано за 9 місяців 2005 року грошові кошти на окремий банківський рахунок у розмірі 445,4 тис грн., які відповідно абзацу 2 п. 4 Порядку вважаються такими, що використані не за цільовим призначенням.

При складанні декларації з податку на прибуток за 3 квартал 2005 року підприємством зменшено прибуток, що підлягає оподаткуванню на суму 1781,7 тис грн. Кошти, які вивільнені у зв'язку з наданням пільг складають 445,4 тис. грн. (1781,7*25%). Згідно п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" граничний термін сплати складає 21.11.2005 року. Фактично грошові кошти підприємством перераховано 20.12.2005 року (платіжне доручення 155 від 20.12.2005 року).

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивач як суб’єкт видавничої справи відповідно до п.п. 7.13.7 п. 7.13 ст. 7 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємства" має податкову пільгу.

Підставою для введення цієї пільги стало прийняття Закону України "Про державну підтримку книговидавничої справи в Україні" від 6 березня 2003 року, № 601-IV, який визначає політику держави у цій сфері і встановлює пільговий режим для книговидавничої справи. Відповідно до ч. 2 ст. 2 цього Закону складовими частинами книговидавничої справи є видавнича діяльність, виготовлення та розповсюдження видавничої продукції, визначені Законом України "Про видавничу справу" від 5 червня 1997 року № 318/97-ВР в частині, що стосується книжкових видань.

В розумінні Закону України "Про видавничу справу" видавнича діяльність - сукупність організаційних, творчих, виробничих заходів, спрямованих на підготовку і випуск у світ видавничої продукції; виготовлення видавничої продукції - виробничо-технологічний процес відтворення визначеним тиражем видавничого оригіналу поліграфічними чи іншими технічними засобами.

В ст. 4 Закону України "Про державну підтримку книговидавничої справи в Україні" зазначено, що дія цього Закону поширюється на суб'єктів видавничої справи, які провадять свою діяльність відповідно до Закону України "Про видавничу справу".

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про видавничу справу" до суб'єктів видавничої справи відносяться видавці, виготовлювачі та розповсюджувачі видавничої продукції.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України "Про видавничу справу" виготовлювачем видавничої продукції може бути поліграфічне підприємство, інша юридична особа будь-якої форми власності, громадяни України, іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, або юридичні особи іншої держави, які мають у своєму розпорядженні засоби поліграфічного виробництва чи копіювально-розмножувальну техніку, що дає підстави дійти висновку про зв'язок словосполучення виготовлення книжкової продукції з суб'єктом поліграфічне підприємство, або підприємство поліграфії в розумінні абз. 1 п.п. 7.13.7 п. 7.13 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що аналіз вищезазначених законодавчих положень дає можливість зробити висновки, що пільговий режим оподаткування, визначений в абз. 1 п.п. 7.13.7 п. 7.13 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" поширюється на позивача.

Також в ході перевірки було встановлено, що позивач не акумулював вивільнені кошти на окремому банківському рахунку для обліку коштів цільового використання, у зв'язку з чим ДПІ встановила порушення вимог п. 4 Порядку спрямування коштів, вивільнених у зв'язку з наданням податкових пільг, на переоснащення видавничо-поліграфічної бази, розроблення і впровадження новітніх технологій, розширення виробництва книжкової продукції, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15 жовтня 2003 р. № 1643 та не визнає права позивача на користування податковою пільгою згідно пп. 7.13.7 п. 7. ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Суд першої інстанції правомірно не прийняв таке твердження до уваги, оскільки, як вказувалось вище підстави звільнення від оподаткування прибутку визначені в абзаці 1 п.п. 7.13.7 п. 7.13 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", яким передбачено тимчасово, до 1 січня 2009 року звільнення від оподаткування прибуток видавництв, видавничих організацій, підприємств поліграфії, отриманий ними від діяльності з виготовлення на території України книжкової продукції, крім продукції еротичного характеру.

Згідно абз. 2 п.п. 7.13.7 п. 7.13 ст. 7 цього Закону суми коштів, вивільнених у зв'язку з наданням податкових пільг, спрямовуються суб'єктом господарської діяльності - платником податків на переоснащення видавничо-поліграфічної бази, розроблення і запровадження новітніх технологій, розширення виробництва книжкової продукції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Тобто, положення вказаної норми не встановлюють та не скасовують податкових пільг, а тільки визначають порядок спрямування коштів, вивільнених у зв'язку з наданням податкових пільг. Такий порядок встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно п.4 Порядку спрямування коштів, вивільнених у зв'язку з наданням податкових пільг, на переоснащення видавничо-поліграфічної бази, розроблення і впровадження новітніх технологій, розширення виробництва книжкової продукції, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15 жовтня 2003 р. № 1643, в редакції Постанови КМУ від 24 березня 2004 року № 378 вивільнені кошти акумулюються платниками податку на окремому банківському рахунку для обліку коштів цільового використання та спрямовуються на цілі, визначені пунктом 3 цього Порядку, з відображенням їх руху.

Приймаючи постанову суд першої інстанції правильно виходив з того, що Законом України "Про Державний бюджет України на 2004 рік" було призупинено дію пункту 7.13.7 пункту 7.13 статті 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" відносно надання пільг з 01.01.2004 року. В період зупинення була прийнята постанова Кабінету Міністрів України  № 378 від 24 березня 2004 року, яка внесла зміни до постанови Кабінету Міністрів України  від 15 жовтня 2003 року № 1643.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку що Постанова Кабінету Міністрів України № 1643 від 15 жовтня 2003 року зі змінами до неї, внесеними  Постановою КМУ від 24 березня 2004 року № 378 не може вносити зміни до абзацу 1 п.п. 7.13.7 п. 7.13 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" і встановлені у Законі податкові пільги застосовуються в не залежності від дотримання положень Постанови Кабінету Міністрів України.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивачем надано докази спрямування вивільнених коштів на розширення виробництва книжкової продукції.

За таких обставин підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.

Керуючись  198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -  

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу  Державної податкової інспекції в Амур - Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська– залишити без задоволення.

            Постанову  Господарського суду  Дніпропетровської області від 19 червня  2007 року – залишити без змін.           

            Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту виготовлення ухвали в повному обсязі.

Головуючий:

Судді: