Decision № 20061142, 13.12.2011, Commercial Court of Dnipropetrovsk Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13.12.11р.Справа № 13/5005/13857/2011 За позовомКомунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно - будівельна компанія XXI століття", м. Дніпропетровськ

про стягнення 19 468, 16 грн.

Суддя Первушин Ю.Ю.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 - представник, довіреність № 65/28-06 від 11.07.2011р.;

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Комунальне підприємство "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської ради, м.Дніпропетровськ (далі-позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно - будівельна компанія XXI століття", м. Дніпропетровськ про стягнення заборгованості у розмірі 19 468 грн. 16 коп.

Сума позову складається з наступних сум:

- основний борг у розмірі 17 853, 01 грн.;

- сума за перевищення встановлених норм 1371, 42 грн.;

- інфляційні витрати у розмірі 58, 48 грн.;

- 3% річних у розмірі 185, 25 грн.

Позивач обґрунтовує свої вимоги невиконанням відповідачем зобовязань за Угодою № 51092 від 16.02.2009р. щодо оплати послуг за водопостачання та водовідведення.

15.10.11р. до господарського суду надійшло клопотання позивача про долучення до матеріалів справи Акту звірки за послуги водопостачання та водовідведення № 286738 від 09.11.2011р.

Ухвалою господарського суду від 15.11.11р. розгляд справи відкладено на 01.12.11р.

Ухвалою господарського суду від 01.12.11р. розгляд справи відкладено на 13.12.11р.

Відповідач не забезпечив присутність повноважного представника в призначеному судовому засіданні. Відзив на позов та документи на вимогу суду не надав.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

За згодою представника позивача, в судовому засіданні 13.12.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, дослідивши подані докази, господарський суд,

ВИРІШИВ:

16.02.2009 року між позивачем та відповідачем було укладено угоду № 51092 про надання послуг водопостачання та водовідведення (далі-Угода). У відповідності до Угоди Позивач зобов'язався надати послуги по водопостачанню Відповідачу, а останній у відповідності до п. 1 Угоди, проводити оплату за надані послуги до 10 - го числа місяця, наступного за розрахунком.

Відповідачу Позивачем з січня 2011р. по серпень 2011р. виставлені рахунки на загальну суму 28 590, 35 грн.

Відповідачем проведений платіж на загальну суму 10 737, 34 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем складає 17 853, 01 грн.

Крім того, в січні - лютому 2011р. Відповідачем допущено водокористування та водовідведення з перевищенням встановлених норм на суму 1 371, 42 грн.

Згідно п. 3 Рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради № 3884 від 20.12.2004 р. "Про раціональне ведення водного господарства міста" платня за перевитрати води понад встановлені норми стягується у чотирьохкратному розмірі (відповідно до затверджених тарифів) без ПДВ.

Згідно порядку проведення інвентаризації розрахунків, визначеної п.п.11.11 Інструкції по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно - матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 11.08.1994р. № 69 на адресу Відповідача 08.09.2011р. направлені акти звіряння взаєморозрахунків.

Вказані вимоги були залишені відповідачем без відповіді та задоволення.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунків, які додані до позовної заяви, розмір індексу інфляції за період з 10.02.2011 року по 30.09.2011 року складає 58, 48 грн., розмір 3% річних за період з 10.02.2011 року по 30.09.2011 року складає 185, 25 грн.

Таким чином, позивач у позовній заяві просить стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 17 853, 16 грн., індексу інфляції у розмірі 58, 48 грн. та 3% річних у розмірі 185, 25 грн.

Доказів виконання в повному обсязі зобов'язання по вищезазначеній Угоді на момент розгляду спору відповідач не надав.

При викладених обставинах вимоги позивача щодо стягнення заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення у розмірі 17 853, 01 грн., 1371, 42 грн. - сума боргу за перевищення встановлених норм водопостачання та водовідведення, 58, 48 грн. інфляційні витрати у розмірі та 3% річних у розмірі 185, 25 грн. слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним

чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Викладене є підставою для задоволення позову в частині стягнення основного боргу за послуги водопостачання та водовідведення у розмірі 17 853, 01 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищевказаної норми закону, позивачем були нараховані інфляційні витрати за період з 10.02.2011р. по 30.09.2011р. у розмірі 58, 48 грн., а також 3% річних за період з 10.02.2011р. по 30.09.2011р. у розмірі 185, 25 грн.

При викладених обставинах вимоги позивача щодо стягнення інфляційних витрат у розмірі 58, 48 грн., а також 3% річних у розмірі 185, 25 грн. слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Викладене є підставою для задоволення позову в повному обсязі.

Судові витрати слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 599, 610, 612, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 218, Господарського кодексу України, ст. ст. 4, 32-34, 36, 43-45, 49, 75, 82-85, 115-118 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно - будівельна компанія XXI століття" (69095, Дніпропетровська область, м. Запоріжжя, пр. Леніна, буд. 109, к. 404, ЄДРПОУ 33421758, п/р 260013010000170 в АКБ "ТрансБанк", МФО 307253) на користь Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської ради, м.Дніпропетровськ (49101, м. Дніпропетровськ, вул. Червона, буд. 21 А, ЄДРПОУ 03341305, р/р 26009301156601 в філії АБ "Південний" в м. Дніпропетровськ, МФО 306458) заборгованість за послуги водопостачання та водовідведення у розмірі 17 853, 01 грн., 1371, 42 грн. - сума боргу за перевищення встановлених норм водопостачання та водовідведення, інфляційні витрати у розмірі 58, 48 грн., 3% річних у розмірі 185, 25 грн., витрати по сплаті державного мита у розмірі 194, 68 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

СуддяЮ.Ю. Первушин Повне рішення складено

13.12.2011р.