Decision № 20060492, 12.12.2011, Commercial Court of Dnipropetrovsk Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01.12.11р.Справа № 17/5005/13729/2011

За позовом Державного підприємства "Степове" Міністерства оборони України, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про зобовязання виконати певні дії

Суддя Суховаров А.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2, довір. б/н від 01.06.11р.;

від відповідача: не з'явився;

Суть спору:

Державне підприємство "Степове" Міністерства оборони України (далі - позивач) звернулось до господарського суду з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач), у якому просить:

-зобовязати відповідача повернути на адресу позивача безпідставно набуте майно у вигляді 103,880 тон врожаю 2011 року озимої пшениці в натурі. Місце повернення (прийняття) майна: поштове відділення Рахманівка Центрально-міського району Дніпропетровської області, тік ДП «Степове»;

-у разі відсутності можливості повернути безпідставно набуте майно у повному обсязі в натурі зобовязати відповідача відшкодувати відповідачу вартість безпідставно набутого майна у розмірі 196333,20 грн.

Відповідач не використав надане йому законом право на захист та участь свого представника у судовому засіданні. Відзив на позов та витребувані судом документи не надав. Про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Згідно з Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 13.08.08р. за № 01-8/482 «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року»відповідно до п. 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом ВГСУ від 10.12.02р. за № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої вище Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - підприємців - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обовязку щодо повідомлення учасників процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.

Крім того, особи, які беруть участь у розгляді, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Розяснення Президії ВАСУ від 18.09.97р. за № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»). Ухвали господарського суду від 14.10.11р., 01.11.11р. надсилалися відповідачу на адресу, зазначену в позовній заяві, що станом на 14.10.11р. є ідентичною адресі, вказаній у спеціальному витязі з ЄДРПОУ (а.с. 34-35).

Суд вважає можливим розглянути справу по суті за наявними в ній матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України, так як відповідач повідомлений про слухання справи належно та доходить до кінця перебіг встановленого господарським процесуальним законодавством строку розгляду спору, а в матеріалах справи достатньо необхідних суду документів для прийняття обґрунтованого та правомірного рішення.

В порядку ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України (надалі по тексту ГК України), який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 ГК України).

Виходячи зі змісту положень статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до ст. 6 цього ж кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обовязковими відповідно до актів цивільного законодавства.

15.02.2010 року між позивачем (замовником) та відповідачем (виконавцем) було укладено договір на виконання сільськогосподарських робіт № 3 (далі - Договір), згідно з умовами якого замовник надає виконавцю земельні ділянки № 16 (карта схема земельних ділянок) для проведення сільськогосподарських операцій з землею на площі 427,8 га, зокрема, для посіву зернових, збирання врожаю, доставки врожаю, у відповідності з обємами та строками виконання робіт визначених технологічною картою обробки площ (а.с. 13), яка є невідємною частиною цієї угоди.

Відповідно до приписів розділу 3 Договору, відповідач зобовязаний виконувати роботи та здавати їх за видами згідно до технологічної карти.

Розрахунок за надані послуги проводиться після закінчення збирання врожаю, не пізніше ніж на протязі 10-ти днів від дати закінчення (п. 4.2 Договору). Вартість наданих послуг розраховується відповідно до розрахунку змінних витрат (п. 4.1 Договору).

Відносини, що виникли між сторонами на підставі зазначеного договору, є господарськими зобовязаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Стаття 901 Цивільного кодексу України визначає, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до приписів ст.ст. 525, ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, цивільні та господарські зобовязання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобовязань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Вивчивши матеріали справи господарський суд зазначає, що в липні 2011 року позивачу стало відомо про те, що відповідач почав збір врожаю - озимої пшениці, тоді як зібраний відповідачем врожай на адресу позивача не поступав.

За даним фактом військовою прокуратурою Криворізького гарнізону було проведено перевірку додержання службовими особами позивача вимог чинного земельного законодавства, якою встановлено незаконне збирання відповідачем врожаю пшениці на площі 53 га, що підтверджується листом № 1715 від 18.07.11р. (а.с. 14) та листом № 2049 від 26.09.11р. (а.с. 40).

Окрім того, комісією у складі представників Широківської райдержадміністрації, Міністерства оборони України, районної державної насіннєвої інспекції, а також представників позивача було проведено контрольний обмолот пшениці на ділянці № 16 площею 106,8 га, згідно якого була встановлена урожайність ділянки на рівні 19,6 центнерів/га, про що 19.07.11р. був складений акт (а.с. 15).

З огляду на викладене, враховуючи результати проведеної прокурорської перевірки, документально встановлено та зафіксовано факт незаконного збирання врожаю відповідачем на площі 53 га та факт урожайності на ділянці № 16 у обсязі 19,6 центнерів/га (1960,00 кг/га).

Окрім того, 26.07.11р. з метою досудового врегулювання спору позивачем на адресу відповідача була направлена претензія (а.с. 16) з вимогою про повернення незаконно набутого майна (озимої пшениці, врожаю 2011року), яка залишена останнім без відповіді та задоволення.

На час розгляду спору відповідач не надав господарському суду доказів добровільного повернення спірного зібраного врожаю його фактичному власнику (позивачу у справі), обставини наведені позивачем в обґрунтування позовних вимог не спростував.

Таким чином, з огляду на дії відповідача, останнім безпідставно набуте майно, яке фактично є власністю позивача, а саме: врожай озимої пшениці 2011 року у обсязі 103,880 тн., відповідно до розрахунку: 53 га х 19,6 центнерів/га = 103,880 тн., де 19,6 цн/га = 1960,00 кг.

Вартість безпідставно набутого відповідачем майна (озимої пшениці врожаю 2011 року), станом на 10.06.11р. становить 1890,00 грн. 1960,00 грн. за тону, що підтверджується довідкою Криворізького представництва Дніпропетровської торгово-промислової палати № 319/0605 від 12.09.11р. (а.с. 18).

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно, або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.

Згідно з ч. 2 ст. 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Враховуючі вищенаведені обставини справи та приписи чинного законодавства, позивачем проведено розрахунок вартості безпідставно набутого спірного майна, згідно якого загальна мінімальна вартість безпідставно набутого відповідачем майна становить 196333,20 грн. (103,880т. х 1890,00 грн./т.), а також визнається господарським судом обґрунтованим та правомірно розрахованим.

Частиною 1 статті 1213 ЦК України передбачено, що набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 ЦК України, яка містить аналогічні положення, зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Позивачем, в силу положень ст. 33 ГПК України, документально було доведено ті обставини, на які останній посилався як на підставу своїх вимог.

Разом з тим, господарський суд вважає за необхідне відмовити в позовних вимогах в частині зобовязання відповідача відшкодувати відповідачу вартість безпідставно набутого майна у розмірі 196333,20 грн. з огляду на те, що відшкодування вартості безпідставно набутого майна здійснюється, в силу положень ч. 2 ст. 1213 Цивільного кодексу України, у разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Згідно до ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Викладене є підставою для часткового задоволення позову.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 45, 49, 75, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Зобовязати Фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) повернути на адресу Державного підприємства "Степове" Міністерства оборони України (ЄДРПОУ 14304716) безпідставно набуте майно у вигляді 103,880 тон врожаю 2011 року озимої пшениці в натурі. Місце повернення (прийняття) майна: поштове відділення Рахманівка Центрально-міського району Дніпропетровської області, тік ДП «Степове».

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Державного підприємства "Степове" Міністерства оборони України (50097, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, п/в Рахманівка; ЄДРПОУ 14304716) суму 1963,33 грн. (одна тисяча девятсот шістдесят три грн. 33 коп.) державного мита, 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяА.В. Суховаров Рішення підписано ___