№ 2003006, 19.08.2008, Commercial Court of Lviv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.08.08 Справа№ 30/148А

Господарський суд Львівської області у складі:

судді Н.Мороз

при секретарі Н.Ходачкевич

За позовом: Управління ПФУ в Залізничному районі м. Львова

до відповідача: ВАТ „ Автовантажмаш”, м.Львів

про стягнення 312 234,62 грн.

Представники:

від позивача: Козицька Р.І. – гол. спец.

від відповідача: н/з

Суть спору:

Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Львова звернулось із позовною заявою до ВАТ „ Автовантажмаш”, м.Львів про стягнення 312 234,62 грн.

22.05.2008 р. господарським судом Львівської області відкрито провадження у справі та призначено до розгляду на 05.06.2008р.

05.06. 2008р., 31.07.2008р. розгляд справи відкладався з підстав, викладених у відповідних ухвалах суду.

Представник позивача в судове засідання з”явився, позовні вимоги підтримав. Позов просить задоволити відповідно до поданого уточнення.

Відповідач в судове засідання не з”явився, проти позову заперечив з підстав, викладених у запереченні на адміністративний позов. Зокрема зазначив, що з 1995р. товариство не займається науковою діяльністю та не пройшло державну атестацію, згідно із ЗУ "Про наукову і науково-технічну діяльність". Ствердив, що правонаступниками державних підприємств стосовно суб”єктів підприємницької діяльності, створених за їх участю, є органи, уповноважені управляти державним майном, а таким органом уповноваженим управляти державним майном виступало Міністрерство машинобудування, військово-промислового комплексу та конверсії України, яке було єдиним правонаступником всього майна відповдіача, відтак і засновником ВАТ „Автовантажмаш”. В позові просить відмовити.

Крім того, відповідачем подано клопотання №1-2/90 від 14.08.2008р. про скерування даної справи на розгляд до Львівського окружного адміністративного суду.

Згідно витягу Головного управління статистики у Львівській області № 20-09/1345 від 04.06.2008р., ВАТ „ Автовантажмаш”, значиться ЄДРПОУ за вказаною у позовній заяві адресою.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, встановив наступне:

Частиною 1 статті 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" встановлено, що держава встановлює для наукових (науково-педагогічних) працівників, які мають необхідний стаж наукової, науково-технічної, науково-педагогічної, науково-організаційної роботи на державних підприємствах, в установах, організаціях пенсії на рівні, який забезпечує престижність наукової праці та стимулює систематичне оновлення наукових кадрів.

Згідно Закону України „Про наукову і науково-технічну діяльність”, право на призначення пенсії у наукових (науково-педагогічних) працівників виникає у випадку наявності у них необхідного стажу роботи на підприємствах, в установах та організаціях усіх форм власності.

За період роботи у ВАТ „ Автовантажмаш” право на призначення пенсії отримали наукові працівники вказані у позовній заяві. Пенсія вищевказаним пенсіонерам призначена на підставі довідок про підтвердження наукового стажу, виданих відповідачем (в матеріалах справи).

Відповідно до ст. 24 вищезазначеного Закону, різниця між сумою призначеної пенсії за цим законом та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право дана особа, фінансується для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Такий Порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.2004 року N 372, який визначає механізм фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи (далі - різниця у розмірі пенсії).

Пунктом 2 Порядку визначено, що за рахунок коштів державного бюджету фінансується 50 відсотків різниці у розмірі пенсії наукових (науково-педагогічних) працівників державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації у розрахунку на одну особу. Інша частина фінансується за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів. Згідно п.3 Порядку, фінансування різниці у розмірі пенсії осіб, які мають науковий стаж роботи на кількох підприємствах, в установах, організаціях та вищих навчальних закладах III - IV рівнів акредитації незалежно від форми власності та фінансування, здійснюється пропорційно зарахованому для призначення пенсії науковому стажу роботи за рахунок джерел фінансування, визначених законодавством для відповідних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації.

При цьому, пунктом 5 цього ж Порядку встановлено, що розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення, які щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулих та поточному роках.

На виконання ст.24 Закону України та зазначеного вище Порядку, відповідачу були направлені повідомлення та повідомлення-уточнені про суми витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України „ Про наукову і науково-технічну діяльність” і сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів на 2005р, 2006р, 2007р. січень-червень 2008р.

Отже, загальна сума заборгованості відповідача за період з 01.11.2005р. по 30.06.2008р. складає 312 234,62 грн. та підлягає стягненню (з врахуванням уточнених позовних вимог).

Щодо заперечень відповідача слід зазначити, що постановою Львівського апеляційного господарського суду від 23.01.2007р. по справі № 2/694-11/123А задоволено позовні вимоги УПФ в Залізничному районі м.Львова та стягнуто за період з 01.01.2005р. по 01.11.2005р. з ВАТ „Автовантажмаш”, м. Львів 58059,85 грн. заборгованості з виплачених пенсій науковим працівникам.

Згідно із ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Водночас, ці обставини також підтверджуються і матеріалами даної справи.

Щодо клопотання відповідача про скерування даної справи на розгляд до Львівського окружного адміністративного суду , слід зазначити що у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 18 КАС України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні, зокрема, справи, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування , крім тих, які підсудні окружним судам. Відповідно до п. 6 Прикінцевих та перехідних положень КАС України, до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України. Після початку діяльності окружного адміністративного суду адміністративні позови, подані до відповідних місцевих господарських судів у справах, що підсудні окружному адміністративному суду, передаються цими судами до окружного адміністративного суду, лише якщо провадження у справі ще не відкрито.

Згідно ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення.

Отже, позовні вимоги позовні вимоги обґрунтовані матеріалами справи, не спростовані відповідачем належними та допустимими доказами та підлягають до задоволення.

Судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.17, 18, 71,72, 94,158-163 КАС України, господарський суд-

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства „Автовантажмаш”, м. Львів. вул. Шевченка,323 (п/р 26008303410642 в БВ №3 філії Відділення Промінвестбанку м. Львова, МФО 325633, р/р 260003014110642, ЛЦВ АК „ ПІБ”, МФО 325633, р/р252053014110642, ЛЦВ АК „ ПІБ”, МФО 325633):

- на користь управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі, м. Львів, вул. Городоцька, 172 (п/р 25601301818 в ОПЕРв Львівського облуправління ВАТ „Державний ощадний банк”, МФО 325796, код ЄДРПОУ 20847425) –312 234,62 грн. заборгованості;

- в доход державного бюджету- 1700,00 грн. судового збору.

3. Виконавчі листи видати.

Постанова набирає законної сили у відповідності із ст. 254 КАС України і може бути оскаржена у порядку та строки, передбачені ст. 186 КАС України.

Суддя Мороз Н.В.