№ 20022575, 08.12.2011, Kyiv Commercial Court of Appeal

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.12.2011 № 13/184

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Мальченко А.О.

суддів:

розглядаючи апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Альга Україна Гмбх»

на рішення господарського суду міста Києва

від 07.07.2011 року

у справі № 13/184 (суддя Курдельчук І.Д.)

за позовом відкритого акціонерного товариства «Київенергобуд»

до товариства з обмеженою відповідальністю «Альга Україна Гмбх»

про стягнення заборгованості у сумі 2206299,70 грн., -

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - представник (довіреність б/н від 12.07.2010 року);

Ковеза А.І. арбітражний керуючий, ліквідатор ВАТ «Київенергобуд» (ухвала господарського суду міста Києва від 25.02.2008 року у справі №23/447);

Джеджея Л.А. - арбітражний керуючий, ліквідатор ВАТ «Київенергобуд» (ухвала господарського суду міста Києва від 03.11.2011 року у справі №23/447);

від відповідача: Токіна В.В. директор;

ОСОБА_2. - представник (довіреність б/н від 05.12.2011 р.);

ОСОБА_3 - представник (довіреність б/н від 06.06.2011р.);

ОСОБА_4 - представник (довіреність б/н від 05.12.2011р.),

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Київенергобуд» (надалі - ВАТ «Київенергобуд», позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Альга Україна Гмбх» (надалі ТОВ «Альга Україна Гмбх», відповідач) про стягнення 2206299,70 грн. доходу за час незаконного володіння чужим майном.

Рішенням господарського суду міста Києва від 07.07.2011 року у справі №13/184 позов задоволено повністю, стягнуто з відповідача на користь позивача 2206299,70грн., 25500 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суд першої інстанції, посилаючись на норми статті 1214 Цивільного кодексу України, дійшов висновку про доведеність та обґрунтованість позовних вимог.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ТОВ «Альга Україна Гмбх» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій ставиться питання про скасування рішення господарського суду міста Києва від 07.07.2011 року та прийняття нового про відмову у задоволенні позову.

В апеляційній скарзі та додаткових поясненнях до неї відповідач вказав, що оскаржуване рішення прийнято судом з порушенням норм матеріального та процесуального права, за невідповідності висновків, викладених у рішенні суду обставинам справи та недоведеності обставин справи, які суд вважав встановленими. Так, апелянт зазначив, що суд позбавив відповідача можливості надати докази, які спростовують вимоги позивача, не задовольнивши клопотання про відкладення судового засідання та витребування доказів. Судом не було зясовано чи відбулось набуття права власності позивачем на обєкт нерухомості за адресою: АДРЕСА_1, скільки обєктів нерухомості та які саме за своєю площею, найменуванням та характеристиками знаходяться за цією адресою, та чи відповідають площі приміщень, які зазначені в розрахунку орендної плати площам приміщень, що вказані в технічному паспорті на вказаний обєкт, виданий Київським МБТІ. Не зясованими залишились і питання про те, яким саме майном за адресою: АДРЕСА_1 правомірно володіє та користується ТОВ «Альга Україна Гмбх», а яким володіє та користується ВАТ «Київенергобуд» та отримує від цього дохід, про що свідчить позов ВАТ «Київенергобуд» до громадянина ОСОБА_5 про стягнення пені за неналежне виконання зобовязань за договором оренди нерухомого майна, предметом якого є незавершене будівництво автотранспортного підприємства за адресою: АДРЕСА_1

Одночасно в апеляційній скарзі скаржник порушив перед судом апеляційної інстанції питання про витребування від Київського МБТІ копії правовстановлюючих документів, які засвідчують право власності позивача на обєкт незавершеного будівництва, реєстраційного посвідчення та технічного паспорту на зазначений обєкт, призначення у справі судово-економічної експертизи та залучення до участі у справі у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет позову на стороні відповідача закритого акціонерного товариства «ТРП» (ЗАТ «ТРП»).

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.08.2011 року апеляційна скарга прийнята до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя Шипко В.В., судді Борисенко І.В., ІльєнокТ.В. та призначена до розгляду.

Розпорядженням керівника апарату Київського апеляційного господарського суду № 01-24/689 від 12.10.2011 року, у звязку з перебуванням судді-доповідача Шипка В.В. на лікарняному, після повторного автоматизованого розподілу, справу № 13/184 передано на розгляд колегії у складі: головуючого судді - Мальченко А.О., суддів Гаврилюка О.М., Майданевича А.Г. та призначена до розгляду на 03.11.2011 року.

Під час апеляційного провадження, 17.11.2011 року від арбітражного керуючого, ліквідатора ВАТ «Київенергобуд» Джеджеї Л.А., яка згідно ухвали господарського суду м. Києва від 03.11.2011 року у справі № 23/447 уповноважена виконувати вищевказані повноваження, надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату у звязку з необхідністю ознайомлення з матеріалами справи.

01.12.2011 року через канцелярію апеляційного господарського суду Чернявським О.М., представником арбітражного керуючого Джеджеї Л.А, а 08.12.2011 року безпосередньо арбітражним керуючим Джеджеєю Л.А. були подані клопотання про забезпечення участі у справі № 13/184 повноважних представників ВАТ «Київнергобуд», обгрунтовуючи такі тим, що ухвалою господарського суду м. Києва від 03.11.2011 року у справі № 23/447 Ковеза А.І. усунутий від виконання обовязків ліквідатора ВАТ «Київенергобуд», а ліцензія арбітражного керуючого, видана останньому Державним департаментом з питань банкрутства, анульована 20.07.2011 року.

Враховуючи, що станом на 08.12.2011 року арбітражний керуючий Ковеза А.І. не виключений з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців як ліквідатор ВАТ «Київенергобуд» і останнім подано апеляційну скаргу до Київського апеляційного господарського суду на ухвалу господарського суду м. Києва від 03.11.2011 року у справі № 23/447, якою достроково припинено його обовязки як ліквідатора вказаного підприємства, колегія суддів ухвалила забезпечити участь у справі як арбітражного керуючого Джеджеї Л.А. так і арбітражного керуючого Ковези А.І.

В судовому засіданні представники скаржника підтримали вимоги апеляційної скарги, просили рішення суду скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову повністю. При цьому, скаржники відмовились від клопотань, порушених в апеляційній скарзі щодо витребування додаткових документів, призначення судової експертизи та залучення до участі у справі третьої особи без самостійних вимог на предмет позову ЗАТ «ТРП».

Арбітражний керуючий Ковеза А.І. та його представник заперечили проти доводів апеляційної скарги, вважають їх безпідставними та необгрунтованими, просили відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду залишити без змін.

Арбітражний керуючий Джеджея Л.А. повідомила, що Ковеза А.І. не передав їй документацію та інші матеріали, що стосуються ліквідації ВАТ «Київенергобуд», у звязку з чим вона позбавлена можливості дати обґрунтовані пояснення на апеляційну скаргу, однак зауважила, що арбітражний керуючий Ковеза А.І., уклавши з фізичною особою ОСОБА_5 договір оренди нерухомого майна, яким є незавершене будівництво автотранспортного підприємства за адресою: АДРЕСА_1, діяв всупереч положень Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», яким банкруту забороняється займатись підприємницькою діяльністю.

08.12.2011 року колегією суддів було оголошено вступну та резолютивну частини постанови Київського апеляційного господарського суду.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість апеляційної скарги, наявність підстав для її задоволення та скасування рішення місцевого господарського суду.

Позовні вимоги ВАТ «Київенергобуд» мотивовані тим, що постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.07.2009 року у справі № 40/86, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду від 04.11.2009 року, витребувано з чужого незаконного володіння - ТОВ «Альга Україна Гмбх» нерухоме майно незавершене будівництво автотранспортного підприємства, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, на користь ВАТ «Київенергобуд» та постановлено передати вказане майно позивачеві. Оскільки судовим рішенням встановлено, що вказане майно належить ВАТ «Київенергобуд» на праві власності, відповідач володіє ним неправомірно, а відтак, має сплатити на користь власника майна на підставі статті 1214 Цивільного кодексу України дохід, який відповідач одержав або міг одержати від цього майна з часу, коли останній дізнався або міг дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави (т.1 а.с.20-24).

Місцевий господарський суд, посилаючись на положення статті 35 Господарського процесуального кодексу України, встановив, що факт належності позивачеві незавершеного будівництва автотранспортного підприємства, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 є встановленим вищевказаними судовими рішеннями та не потребує повторного доведення при вирішенні іншого спору, у якому приймають участь ті самі сторони.

Задовольняючи позов, місцевий господарський суд виходив з того, що відповідачеві було відомо про незаконність володіння нерухомим майном незавершеним будівництвом автотранспортного підприємства, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, з моменту ухвалення Київським апеляційним господарським судом постанови від 06.07.2009 року у справі № 40/86, згідно якої витребувано з чужого незаконного володіння - ТОВ «Альга Україна Гмбх» на користь ВАТ «Київенергобуд» вищевказаного майна. При цьому, відповідач належними та допустимими доказами, у встановленому законом порядку не спростував факту протиправного володіння належним позивачеві майном, а тому має сплатити на користь позивача кошти в сумі 2206299,70 грн. в якості доходу, за час незаконного володіння цим майном у заявлений позивачем період з 06.07.2009 року по 01.04.2011 року.

Суд першої інстанції прийняв у якості належного доказу, що підтверджує розмір доходу, який ТОВ «Альга Україна Гмбх» одержало або могло одержати за час незаконного володіння майном позивача, висновок незалежного експерта по визначенню розміру ставок оренди нежилих приміщень, розташованих за адресою: АДРЕСА_1, виконаний товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКСПО-КОНСАЛТІНГ» на замовлення позивача (т.1 а.с.25-28).

Проте, з висновками суду першої інстанції, викладеними в рішенні господарського суду міста Києва від 07.07.2011 року у справі № 13/184 погодитись не можна, так як вони є помилковими, не відповідають фактичним обставинам справи, вимогам закону та зроблені передчасно.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.10.2007 року між ВАТ «Київенергобуд» в особі арбітражного керуючого Ковези А.І. (в тексті договору - орендодавець) та громадянином ОСОБА_5 (в тексті договору - орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна, згідно якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування обєкт нерухомого майна (в тексті договору обєкт), що представляє собою незавершене будівництво автотранспортного підприємства, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, а саме, виробничий комплекс, заправна станція з резервуарним господарством, закрита мийка з очисними спорудами, відкрита стоянка автомобілів, побутовий корпус КПП та ЦТП, водонапірна башта, накопичувач висвітлення дощових вод, каналізаційна насосна станція, насосна станція зворотного водозабезпечення, насосна станція перекачки замазучених стоків, вертикальне планування, огорожа (т.3 а.с.25-28).

Згідно п.2.1 цього договору обєкт оренди передається в оренду для ведення господарської діяльності.

Термін оренди складає 3 місяці з моменту прийняття обєкта, що орендується. Після закінчення строку договору орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. Якщо жодна сторона в термін 10 днів до закінчення строку договору письмово не повідомить про намір його розірвати, даний договір автоматично пролонгується на аналогічний термін. (п.п.3.1., 3.3. договору).

У розділі 4 договору сторони погодили розмір орендної плати за весь обєкт, що орендується, який в цілому складає 10000,00 грн. за весь час оренди.

На виконання п.5.1 договору сторони того ж дня, 01.10.2007 року підписали акт здачі-приймання нерухомого майна в оренду, за яким ВАТ «Київенергобуд» передав, а ОСОБА_5 прийняв в оренду обєкт нерухомого майна, обумовленого у договорі оренди (т.3 а.с.29).

У звязку з ухиленням ОСОБА_5 від належного виконання умов договору оренди від 01.10.2007 року, ВАТ «Київенергобуд» 19.04.2011 року звернулось до Деснянського районного суду м. Києва з вимогою до ОСОБА_5 про розірвання вищевказаного договору, стягнення пені та заборону вчиняти дії щодо відчуження майна, яке є предметом договору оренди від 01.10.2007 року (т.2 а.с.9-12).

До тверджень позивача про те, що акт здачі-приймання майна від 01.10.2007 року не може слугувати доказом щодо володіння та безперешкодного розпорядження належним йому майном, з посиланням на те, що вказаний документ був підписаний сторонами задовго до передачі майна, яке в дійсності ОСОБА_5 не передавалось, судова колегія ставиться критично, з огляду на наявну у справі вимогу ВАТ «Київенергобуд» від 01.03.2011 року про необхідність підписання акту здачі-приймання приміщення та повернення обєкту оренди (т.3 а.с.30) та на обставини, викладені позивачем у позовній заяві, поданій до ОСОБА_5 (т.2 а.с.9,10).

Згідно частини 1 статті 1214 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобовязана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави.

Матеріали справи містять розрахунок доходу, який відповідач одержав або мав змогу одержати від незаконного володіння майном ВАТ «Київенергобуд», здійснений позивачем, з позицій якого вбачається, що останній для обрахунку площ, використовуваних відповідачем без достатньої правової підстави, включив обєкти автотранспортного підприємства, які є предметом договору оренди від 01.10.2007 року, укладеного між ВАТ «Київенергобуд» та ОСОБА_5 (т.1 а.с.16-17).

В силу статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Аналізуючи положення наведених норм та представлені сторонами докази, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що позивач належними та допустимими доказами не довів факту порушення відповідачем свого права.

Варто також зазначити, що дійшовши висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача доходу у визначеному ним розмірі та стягуючи 2206299,70грн., місцевий господарський суд не врахував, що за таких обставин наявність теоретичного обґрунтування можливості отримання особою доходу ще не є підставою для його стягнення.

Таким чином, судова колегія находить апеляційну скаргу обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, а рішення господарського суду м. Києва від 07.07.2011 року у справі № 13/184 скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову повністю.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, зважаючи на скасування апеляційним господарським судом рішення місцевого господарського суду, колегія суддів вважає за необхідне провести перерозподіл судових витрат.

Керуючись статтями 41, 43, 79 86, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Альга Україна Гмбх» на рішення господарського суду міста Києва від 07.07.2011 року у справі №13/184 задовольнити.

2.Рішення господарського суду міста Києва від 07.07.2011 року у справі №13/184 скасувати.

3.Постановити у справі №13/184 нове рішення про відмову у задоволенні позову повністю.

4.Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Київенергобуд» (03150, м. Київ, вул. Антоновича, 47-б, код ЄДРПОУ 04630689) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Альга Україна Гмбх» (01103, м. Київ, бул. Дружби Народів, 8, код ЄДРПОУ 14364214) 11032,00 грн. (одинадцять тисяч тридцять дві гривні грн. 00 коп.) судового збору за розгляд справи апеляційним господарським судом.

5.Доручити господарському суду міста Києва видати наказ на виконання зазначеної постанови суду.

6.Матеріали справи №13/184 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя

Судді

14.12.11 (відправлено)