Sentence № 20009477, 16.11.2011, Radomyshl District Court of Zhytomyr Oblast

Радомишльський районний суд Житомирської області

Справа № 1-193/11

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.11.2011           м. Радомишль

Радомишльський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого Невмержицький І. М. .

при секретарі Макаренко Н. С.,

за участю прокурора Козачука В.Б. .

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Радомишль кримінальну справу про обвинувачення у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Радомишлі справу про обвинувачення:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3, українець, громадянство України, одружений, ІНФОРМАЦІЯ_4, працює на заводі цивільної авіації ЗГ«410, раніше не судимий, не депутат, не інвалід

У вчиненні злочинів,передбачених ч.Іст.358,ч.З ст.358 КК України , -

В С Т А Н О В И В:

Судом встановлено,що ОСОБА_1 в кінці лютого 2011 року маючи умисел на підроблення офіційного документу, яке видається і посвідчується державною установою та надає право безкоштовного проїзду в приміському залізничному транспорті, з метою його використання для безкоштовного проїзду в залізничному транспорті, перебуваючи по місцю свого проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_1, він в пенсійному посвідченні серії АБ №566687 виданому Солом'янським УПФ м. Київ 17.07.2002 року на прізвище ОСОБА_2 194 5 року народження, переклеїв фотографії, тобто замість фотографії власника посвідчення вклеїв свою фотографію, тим самим ОСОБА_3 підробив документ.

Пенсійне посвідчення, згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 354 від 17.05.1993 року, надає пільги безкоштовного проїзду інвалідам всіх груп і категорій та пенсіонерам в приміському залізничному транспорті, які і отримував ОСОБА_3 в подальшому використовуючи підроблене пенсійне посвідчення для пільгового-безкоштовного проїзду в приміському залізничному транспорті, завідомо знаючи і усвідомлюючи, що не являється пенсіонером ні по віку, ні по інвалідності, а тому не мав права мати і використовувати вищевказаним чином отримане пенсійне посвідчення.

Так, 20 квітня 2011 року о 06 годині 52 хвилини ОСОБА_3 на залізничній станції Бородянка здійснив посадку в приміський електропоїзд № 6607, сполученням „ст. Київ-Пас. - ст. Коростень", вагон №3, де о 08 годині 53 хвилин під час проїзду вищевказаним електропоїздом на дільниці шляху ст. Тетерів - ст. Ірша, що в Радомишльському районі Житомирської області, під час перевірки проїзних квитків ОСОБА_3 пред'явив роз'їзним касирам, підроблене пенсійне посвідчення серії АБ №566687 видане Солом'янським УПФ м. Київ 17.07.2002 року на прізвище ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, після цього працівник міліції J1B на ст. Коростень, який здійснював перевірку разом з касирами на наявність підроблених документів, оглянув пред'явлене пенсійне посвідчення та вилучив його.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою вину у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. З ст. 358 КК України визнав повністю та пояснив, що на даний час він проживає за вищевказаною адресою. На обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває.

В кінці лютого 2011 року, в ранці, точного часу не пам'ятає, повертаючись додому з роботи він проходив біля смітника, який знаходиться біля залізничного вокзалу ст. Бородянка, що в смт. Бородянка, та випадково знайшов пенсійне посвідчення, видане на прізвище ОСОБА_2 з вклеєною в ньому фотографією. Людей в цей час біля смітника не було, а тому він ні в кого не запитував кому належить вищевказане посвідчення і з його власником він не знайомий. Розгорнувши і оглянувши дане посвідчення ОСОБА_3 дійшов висновку, що по ньому можна безкоштовно їздити в приміському залізничному транспорті, тобто в електро і дизель-поїздах, а тому він вирішив залишити собі вищевказане пенсійне посвідчення, щоб замість фотографії власника вклеїти свою фотографію, тобто підробити дане посвідчення, і в подальшому особисто використовувати таке підроблене посвідчення для безкоштовного проїзду в приміському залізничному транспорті, так як йому часто приходилося їздити електропоїздом з смт. Бородянка до м. Києва та в зворотному напрямку, а коштів на проїзд в нього не має.

Після чого, 28 березня 2011 року за місцем свого проживання, за адресою смт. Бородянка, вул. Леніна буд.32 6, кв.7, у відсутність його близьких, у вищевказаному знайденому пенсійному посвідченні серії АБ №566687 виданому Солом1янським УПФ м. Київ 17.07.2002 року на прізвище ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5, він відірвав фотографію власника посвідчення і замість неї, на її місце, вклеїв свою фотографію, таким чином він підробив вищевказане посвідчення з метою його використання для безкоштовного проїзду в приміському залізничному транспорті. Фотографію, відірвану з посвідчення, він одразу викинув у смітник, щоб ніхто з близьких її не знайшов, так як він не хотів, щоб хтось дізнався про такий його вчинок. Про те, що він знайшов посвідчення і підробив його, а також в подальшому безкоштовно їздив по ньому в електропоїздах, він нікому не розповідав.

Вищевказане підроблене пенсійне посвідчення ОСОБА_3 зберігав у кишенях свого одягу і на протязі квітня 2011 року декілька разів їздив по ньому в електропоїздах від смт. Бородянка до м. Києва і в зворотному напрямку, пред'являючи його чи у квиткові каси і отримуючи по ньому безкоштовні квитки, чи перевіряючим квитки провідникам прямо у вагоні електропотягу під час слідування.

Так, 20.04.2011 року він вирішив їхати до м. Коростень на ринок, щоб купити продуктів харчування і з метою безкоштовного проїзду в електропотязі він взяв з собою вищевказане підроблене пенсійне посвідчення і біля 8 год. 8 хв. на ст. Бородянка здійснив посадку в електропоїзд сполученням ст. Київ-Пас. - ст. Коростень, щоб доїхати до ст. Коростень. Під час слідування, після ст. Ірша, до вагону, в якому він знаходився, зайшли провідники-касири разом з чоловіком, одягненим в цивільний одяг, як пізніше йому стало відомо, працівником міліції JIB на ст. Коростень. Провідник-касир почав перевіряти проїзні квитки і документи в пасажирів. Коли провідник-касир підійшов до нього, він, пред'явив підроблене пенсійне посвідчення з метою безкоштовного проїзду. Провідник-касир попросив в ОСОБА_3 вищевказане пенсійне посвідчення і він передав його провіднику в руки. Після чого, провідник-касир передав вищевказане пенсійне посвідчення працівнику міліції. Працівник міліції розкрив вищевказане пенсійне посвідчення, уважно оглянув його і виявив підробку. Після чого, вищевказане підроблене пенсійне посвідчення, видане на прізвище ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5, працівником міліції в присутності понятих в його було вилучено, помістили до паперового конверта, який заклеїли, опечатали та підписали.

Крім особистого повного визнання своєї вини, вина підсудного ОСОБА_3 у вчиненні злочинів,передбачених ч. 1 ст. 358, ч. З ст. 358 КК України встановлена та повністю доведена зібраними по справі доказами:

Обставин, які б обтяжували покарання покарання підсудного ОСОБА_3 судом не встановлено.

' 3 місця проживання та роботи підсудний ОСОБА_3 характеризується з позитивної сторони.

/аp.сѓ.11,12/

Оцінивши досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності суд приходить до висновку про повну доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч.З ст. 358, ч.І ст. 358 КК України, а саме - підробці посвідчення,яке видається установою,яка має право видавати такі документи і яка надає права або звільняє від обов»язків,з метою його використання та у використанні завідомо підробленого документа.

При обранні ОСОБА_3 міри покарання суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного ним злочину, особу підсудного, що він раніше не притягувався до кримінальної відповідальності,щиро покаявся,бажає стати на шлях виправлення, його вік,позитивну характеристику і застосовує покарання в межах санкції пред»явленого обвинувачення у вигляді штрафу.

Цивільний позов у справі не заявлено.

Речові докази по справі - пенсійне посвідчення на призвіще ОСОБА_2 залишити в справі.

Судові витрати за висновок спеціаліста та експерта в сумі 1451,25 грн. суд стягує на користь НДЕКЦ при УМВС України на залізничному транспорті / р/р 312 57 272210703,ГУДКУ в Київській області,МФО 821018,СДРПОУ №25576445/ .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд -

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.358 ч.І КК України і призначити йому покарання у вигляді штрафу у розмірі 510,00 грн.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.358 ч.З КК України і призначити йому покарання у вигляді штрафу у розмірі 850,00 грн.

На підставі ст. 7 0 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_3 остаточне покарання у вигляді 850,00грн.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу залишити попередню - підписка про невиїзд.

Речові докази по справі - пенсійне посвідчення на призвіще ОСОБА_2 залишити в справі.

Судові витрати за висновок спеціаліста та експерта в сумі 1451,25 грн. суд стягує з засудженого ОСОБА_3 на користь

НДЕКЦ при УЕВС України на залізничному транспорті / р/р 31257272210703,ГУДКУ в Київській області,МФО 821018,ЄДРПОУ №25576445/.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Житомирської області через Радомишльський районний суд протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

Суддя:ОСОБА_4