Decision № 19995098, 27.11.2011, Commercial Court of Dnipropetrovsk Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24.11.11р.Справа № 13/5005/13656/2011 За позовомФізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м.Дніпропетровськ

доТовариства з обмеженою відповідальністю Торгівельного - промислової групи "Рейнфорд", м. Дніпропетровськ

про стягнення 3 677 091, 45 грн.

Суддя Первушин Ю.Ю.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2 - представник, довіреність № б/н від 16.03.2010р.;

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ звернулося до господарського суду з позовом та з урахуванням пояснень щодо заборгованості станом на 23.11.2011р. просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельно-промислова група „Рейнфорд”, м. Дніпропетровськ суму простроченої заборгованості у сумі 33 517, 30 грн., пеню у сумі 2 159, 16 грн., 3% річних у сумі 3 021 850, 42 грн., та судові витрати.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобовязань за договором поставки №ПР-40591 від 01.09.2009 року щодо повної та своєчасної оплати за поставлений товар.

У судовому засіданні представник позивача підтримав уточнені позовні вимоги, наполягав на його повному задоволенні.

Відповідач у судові засідання 10.11.11р. та 24.11.11р. не зявився, явку повноважного представника для прийняття участі у розгляді справи не забезпечив про час та місце судового засідання відповідача повідомлено належним чином, про що свідчать поштові повідомлення (том 3, а.с. 44, а.с. 50).

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу представником позивача не подавалось.

В порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні 24.11.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСАНОВИВ:

01.09.2009 року між Фізичною особою - підприємецем ОСОБА_1 (далі-постачальник/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельнопромислова група "Рейнфорд" (далі - покупець/відповідач) укладено договір поставки №ПР-40591 (далі - договір), відповідно до п.1.1 якого постачальник зобовязується поставити товар у строки, обумовлені даним договором, згідно заявки покупця, що є невідємною частиною договору, а покупець - прийняти його та оплатити на умовах, обумовлених у додатку №4 до даного договору "Додаткові умови", який є невідємною частиною договору.

Право власності на товар переходить від постачальника до покупця в момент підписання уповноваженими представниками сторін товарної (товаротранспортної) накладної, яка підтверджує факт передачі товару (п.1.2 договору).

Відповідно до п.2.1 договору, асортимент і ціна товару погоджується у специфікації до договору. Специфікація затверджується сторонами в установленій формі (додаток №1 "Специфікація") і є невідємною частиною даного договору.

Згідно з п.6 додатку №4 до договору, передбачено, що покупець здійснює оплату за поставлений товар шляхом банківського перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника впродовж 65 календарних днів з моменту поставки.

Відповідно до п.7.1 договору загальна сума договору складає суму товару, отриманого по всім накладним. Покупець проводить оплату за поставлений товар шляхом банківського перерахування грошових коштів на рахунок постачальника в строк, встановлений сторонами в пункті 6 додатку №4 до цього договору "Додаткові умови" (п.7.2 договору).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на виконання умов договору здійснив поставку товару на адресу відповідача за видатковими накладними, копії яких долучено до матеріалів справи (том 1, а.с. 35-150; том 2, а.с. 1-150; том 3, а.с. 1-41) на загальну суму 3 677 091 грн. 45 коп.

Відповідачем було частково сплачено суму заборгованості та здійснено повернення товару в період з 01.10.2011р. по 23.11.2011р. на загальну суму 64 9918, 97 грн.

Станом на день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем складає 3 021 850 грн. 42 коп., що і є причиною спору.

Сума боргу підтверджується матеріалами справи та не спростована відповідачем.

Згідно із статтею 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Субєкти господарювання повинні виконувати господарські зобовязання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (п.1 ст.193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на приписи п.7.2 договору, п. 6 додатку №4 до договору "Додаткові умови", строк оплати поставленого товару, є таким, що настав.

За викладеного, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 3 021 850, 42 грн.

Згідно ч.1 ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобовязань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобовязань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Порушенням зобовязання, відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Таким чином, заборгованість боржника станом на день розгляду справи складає 3021850, 42 грн., внаслідок чого суд вважає, що позовні вимоги в цій частині обґрунтовано, підтверджено матеріалами справи та підлягає задоволенню в заявленій сумі.

Витрати у справі в частині оплати держмита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу згідно зі ст. 49 ГПК України підлягають віднесенню на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.1, 33, 34, 49, 75, 78, 82-85, 87, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельнопромислова група "Рейнфорд" (49030, м. Дніпропетровськ, вул. Чкалова, 12, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 33972597) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) суму заборгованості у розмірі 3 021 850, 42 грн., витрати по сплаті державного мита у розмірі 25500,00грн., 236,00грн. - витрат повязаних зі сплатою інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційної скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяЮ.Ю. Первушин Повне рішення складено

28.11.11р.