Court ruling № 19988030, 21.09.2011, Zhytomyr District Administrative Court

У Х В А Л А

          21 вересня 2011 р.                                                             Справа №0670/9051/11

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Майстренко Н.М., розглянувши матеріали адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Український машинобудівний концерн" <в особі >до Малинської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області про визнання дій неправомірними, скасування акту перевірки від 17.08.2011 року №115/23-10/37082089,

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовом до Малинської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області, в якому просить визнати неправомірними дії посадових осіб Малинської МДПІ щодо проведення перевірки та скасувати акт позапланової виїзної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства від 17.08.2011 року №115/23-10/37082089.

Вирішуючи питання про можливість відкриття провадження в адміністративній справі щодо заявлених позовних вимог та з'ясовуючи правовий характер рішення, що оскаржується позивачем, вважаю, що є правові підстави для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

За визначенням, наведеним п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України, суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Зі змісту п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України вбачається, що правовий акт індивідуальної дії є різновидом рішення суб'єкта владних повноважень, з огляду на що має відповідати таким ознакам: виражати волю (волевиявлення) уповноваженого суб'єкта права, його владні приписи; мати офіційний характер, обов'язковий до виконання; регулювати суспільні відносини; встановлювати правову норму чи конкретне правовідношення; прийматися у визначеній формі; мати значення юридичного факту, що спричиняє певні правові наслідки та породжує права і обов'язки у тих конкретних суб'єктів, яким він адресований.

Тобто особливою відмінністю правового акту від інших управлінських актів є наявність у ньому змісту управління певної особи шляхом встановлення прав і обов'язків для інших суб’єктів.

Між тим, акт перевірки не є рішенням суб’єкта владних повноважень, оскільки безпосередньо не спричиняє виникнення будь-яких прав і обов’язків у позивача, а отже не породжує правовідносин, що можуть бути предметом спору.

Так, відповідно до п. 1.3 розділу І Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 року №327, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 року за №925/11205, за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, що є службовим документом, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Отже, акт позапланової виїзної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства є виключно способом оформлення результатів такої перевірки та є лише носієм доказової інформації, який може свідчити про виявлені порушення, що принципово відрізняє його від такого поняття як "правовий акт індивідуальної дії".

Оскільки акт перевірки не є юридичною формою рішення відповідача і сам по собі не породжує певних правових наслідків для позивача, спір про його скасування не може бути предметом розгляду у судовому порядку. Наведене свідчить про наявність підстав для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі щодо зазначених позовних вимог.

Крім того, наслідком розв’язання публічно-правового спору по суті має бути захист порушеного суб’єктивного права позивача, а відтак вимога про визнання неправомірними дій відповідача щодо проведення перевірки не буде мати своїм правовим наслідком захист прав підприємства, адже таке право підлягає захисту виключно шляхом пред’явлення позову про визнання протиправними рішень Малинської МДПІ щодо виконання юридично значимих дій, які б породжували для підприємства відповідні правові наслідки.

Зважаючи на те, що позивачем не наведено обставин пред'явлення йому відповідачем рішень про визначення грошових зобов'язань, які б породжували для підприємства правові наслідки, обраний позивачем спосіб захисту права не відповідає його змісту та не підлягає розгляду в суді, з огляду на що даний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 109 КАС України, суддя

          у х в а л и в :

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Український машинобудівний концерн" <в особі >до Малинської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області про визнання дій неправомірними, скасування акту перевірки від 17.08.2011 року №115/23-10/37082089.

Копію ухвали невідкладно надіслати позивачу разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали

Суддя                                                                                          Н.М. Майстренко