№ 19987303, 15.06.2011, Circuit Administrative Court of the Autonomous Republic of Crimea

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 червня 2011 р. Справа №2а-4849/11/0170/18 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Панова О.І., при секретарі Гнатенко І.О., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції в Ленінському районі АР Крим

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення

за участю представників:

від позивача – не з’явився

від відповідача –не з’явився

Суть спору: Державна податкова інспекція в Ленінському районі АР Крим (далі позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом про стягнення з фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 (далі відповідач) заборгованості з податку з доходів фізичних осіб в сумі 1471,84 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що за відповідачем числиться заборгованість зі сплати вказаного податку, сума якого визначена у податковому повідомленні-рішенні за порушення вимог Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб”.

Позивач не забезпечив явку свого представника у судове засідання 15.06.11 р., хоча про час, дату та місце судового розгляду був повідомлений належним чином та завчасно, надіслав на адресу суду клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.

Відповідач у судове засідання не з’явився, про час, дату та місце його проведення був повідомлений належним чином, клопотання про розгляд справи за його відсутності до суду не надав, про причини неявки суд не повідомив.

Суд, приймаючи до уваги думку представника позивача, ненадання відповідачем доказів неможливості участі його представника у судовому засіданні з поважних причин, відсутність у матеріалах справи його клопотання про неможливість розгляду справи без участі його представника, керуючись ст. 128 КАС України, вважає можливим продовжити розгляд справи на підставі наявних доказів.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідач 21.03.07 року зареєстрований Ленінською райдержадміністрацією АР Крим як фізична особа - підприємець, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію (а.с.7).

Згідно зі статтею 4 Закону України “Про систему оподаткування” (в редакції, яка діяла на момент проведення податковим органом перевірки та прийняття податкового повідомлення-рішення) платниками податків і зборів (обов’язкових платежів) були, зокрема, фізичні особи, на яких відповідно до Законів України покладений обов’язок сплачувати податки і збори.

Посадовими особами Державної податкової інспекції в Ленінському районі АР Крим 08.09.10 року проведено невиїзну документальну перевірку суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 з питань правомірності застосування податкової соціальної пільги.           

За результатами перевірки складено акт № 1542/17-02/НОМЕР_1 від 08.09.10 року, в якому зафіксовано, зокрема, порушення позивачем абз. “е” п.п.6.3.3 п. 6.3. ст. 6.3 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб”, а саме застосування податкової соціальної пільги в той час коли відповідач одержував доходи від підприємницької діяльності а також іншої незалежної професійної діяльності.          

За результатами вказаної перевірки позивачем нараховано відповідачу податкові зобовязання з податку з найманих працівників у розмірі 735,84 грн.

Статтею 4 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” № 889 від 22.05.03 р. (що діяв на момент проведення податковим органом перевірки та прийняття податкового повідомлення-рішення) надане визначення загального оподаткованого доходу, а саме: загальний річний оподатковуваний дохід складається з суми загальних місячних оподатковуваних доходів звітного року, а також іноземних доходів, одержаних протягом такого звітного року.

Відповідно до п.4.1. ст. 4 Закону № 889 загальний річний оподатковуваний дохід складається з суми загальних місячних оподатковуваних доходів звітного року, а також іноземних доходів, одержаних протягом такого звітного року.

Відповідно до п. 4.2.1. ст. 4 Закону № 889 до складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору.

Відповідно до п. 6.3.2. ст. 6 Закону № 889 платник податку подає працедавцю заяву про самостійне обрання місця застосування податкової соціальної пільги (далі - заява про застосування пільги) за формою, визначеною центральним податковим органом. Податкова соціальна пільга починає застосовуватися до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати з дня отримання працедавцем заяви платника податку про застосування пільги. Пільга не застосовується до доходу, нарахованого до моменту отримання такої заяви, крім випадків, зазначених у підпункті 6.3.3 цього пункту. Працедавець відображає у складі річної податкової звітності всі випадки отримання заяв платників податку про застосування пільги та заяв про відмову від такої пільги. Податкова соціальна пільга застосовується за місцем отримання платником податку основного доходу (визначеним у трудовій книжці) на дату набрання чинності цим пунктом, без подання заяви про застосування пільги. Порядок надання таких документів та їх склад визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до абз. «е» п.п. 6.3.3. ст. 6 Закону №889 податкова соціальна пільга не може бути застосована до інших доходів платника податку, якщо він отримує протягом звітного податкового місяця одночасно такі доходи, як доходи самозайнятої особи від підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності.

Податкова соціальна пільга не застосовується до доходів, визначених підпунктом "е" цього підпункту.

Відповідно до п.п. 6.3.4. ст. 6 Закону №889 якщо у порушення норм цього пункту платник податку подає заяву про застосування пільги більш ніж одному працедавцю або якщо платник податку при отриманні доходів, визначених у підпункті 6.3.3 цього пункту, подає таку заяву іншому працедавцю, внаслідок чого податкова соціальна пільга фактично застосовується також при отриманні інших доходів протягом будь-якого звітного податкового місяця, то такий платник податку втрачає право на отримання податкової соціальної пільги за всіма місцями отримання доходу починаючи з місяця, у якому мало місце таке порушення, та закінчуючи місяцем, у якому право на застосування податкової соціальної пільги відновлюється.

Платник податку може відновити право на застосування податкової соціальної пільги, якщо він подає заяву про відмову від такої пільги всім працедавцям із зазначенням місяця, в якому мало місце таке порушення, на підставі чого окремий працедавець розраховує та утримує відповідну суму недоплати податку та штраф у розмірі 100 відсотків суми такої недоплати за рахунок найближчої виплати доходу такому платнику податку, а при недостатності суми такої виплати - за рахунок наступних виплат. Якщо з будь-яких підстав сума недоплати та штрафу не була утримана за рахунок доходу платника податку до спливу граничного строку, встановленого законом для подання річної декларації з цього податку, то сума такої недоплати і штрафу стягується податковим органом у порядку, визначеному законом. При цьому право на застосування податкової соціальної пільги до доходу платника податку відновлюється з податкового місяця, наступного за місяцем, в якому сума такої недоплати та штраф повністю погашаються.

Центральний податковий орган встановлює порядок періодичного інформування платників податку про наявність порушень ними норм підпункту 6.3.1 цього пункту, виявлених на підставі даних податкової звітності чи документальних перевірок.

Однак, всупереч вказаним нормам законодавства, що діяло на момент проведення податковим органом перевірки та прийняття податкового повідомлення-рішення, відповідачем отримувалась податкова соціальна пільга при отриманні інших доходів, а саме в період з 01.01.08 р. по 31.12.08 р., з 01.01.09 р. по 30.06.09 р. відповідач отримував заробітну плату та податкова соціальна пільга була застосована у 2008 р., 1,2 кварталі 2009 р. на підставі поданої відповідачем заяви про застосування податкової соціальної пільги, що є порушенням абз. «е» п.п.6.3.3 п.6.3. ст. 6 Закону №889.

На підставі акту перевірки Державною податковою інспекцією в Ленінському районі АР Крим прийнято податкове повідомлення-рішення № 0022891702/0 від 15.09.10 року, згідно з яким відповідачу визначено суму податкового зобов’язання з податку з доходів найманих працівників у розмірі 1471,68 грн., у тому числі 735,84 грн. за основним платежем та 735,84 грн. штрафних санкцій.

Зазначене податкове повідомлення-рішення отримано відповідачем 15.09.10 року, про що свідчить відмітка на корінці такого податкового повідомлення-рішення.

Відповідачем, в порядку ст. 71 КАС України, не надано доказів того, що податкове повідомлення-рішення прийняте з порушенням вимог діючого законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

На час розгляду справи набрав чинності Податковий кодекс України, п.п. 14.1.175. п. 14.1. ст. 14 якого податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Таким чином, станом на день розгляду справи за відповідачем числиться податковий борг в загальній сумі 1471,68 грн.

Підпунктом 6.2.1. пункту 6.2. ст. 6 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”(в редакції, яка діяла на момент виникнення за відповідачем податкового зобов’язання) передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги. У зв’язку з чим позивачем на адресу відповідача була направлена перша податкова вимога № 1/794 від 06.10.10 року та друга податкова вимога №2/981 від 29.12.10 р., які отримана останнім відпоавідно 29.11.10 року та 10.01.11 року, про що свідчасть повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідно до статті 2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”одним із завдань органів податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов’язкових платежів).

Згідно з п.п. 20.1.18 п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Приймаючи до уваги те, що відповідач у порядку, передбаченому ст. 71 КАС України, не надав доказів сплати заборгованості в сумі 1471,68 грн., суд вважає, що позовні вимоги належить задовольнити у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з фізичної особи–підприємця ОСОБА_1 (98200, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, р/р не відомі) в дохід місцевого бюджету Ленінської селищної ради (код платежу 11010129, р/р 33211800700166 в ГУ ДКУ в АР Крим м. Сімферополь, код ЄДРПОУ 34740646, МФО 824026) 1471,84 грн. податкового боргу з податку з доходів фізичних осіб.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя                                                   Панов О.І.