Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 1-156/11
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"24" жовтня 2011 р. Томашпільський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого Ставнійчука В.С. .
при секретарі Усатій Т.Є.
з участю прокурора Швець А.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Томашпіль справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого, у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України,
В С Т А Н О В И В:
На початку квітня 2011 року біля 23 год. ночі, ОСОБА_1, будучи в стані алкогольного сп"яніння, шляхом зриву вхідних дверей проник в житловий будинок потерпілого ОСОБА_2, розташований по вул. Шевченка, 1 с. Вапнярки Томашпільського району Вінницької області, звідки таємно викрав килим розміром 2х3 м вартістю 86,50 грн., 2 м"яких стільчики від м"якого куточка на загальну суму 200 грн., 2 металевих стільчики з м"якою оббивкою загальною вартістю 402,30 грн., компютерне крісло вартістю 201,25 грн., а всього майна на загальну суму 890 грн. 5 коп., після чого з місця вчинення злочину зник, чим заподіяв потерпілому матеріальної шкоди на вищевказану суму.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину в пред’явленому йому обвинуваченні за обставин, викладених в обвинувальному висновку, визнав повністю , щиро розкаявся у вчиненому і вважає, як і інші учасники судового розгляду за можливе при дослідженні доказів по справі обмежитись його допитом. З’ясувавши розуміння учасниками процесу змісту обставин, які не будуть досліджуватись, роз’яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку, впевнившись у добровільності та істинності їх позиції, суд уважає обсяг доказів, що підлягають дослідженню визначити допитом підсудного, відомостей щодо його особи та судових витрат по справі .
По суті пред"явленого обвинувачення ОСОБА_1 суду пояснив, що на початку квітня 2011 року, більш точної дати не пам"ятає, він чергував на ставку в с. Вапнярки із хлопцями, а саме, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5. Під час чергування вживали спиртні напої і приблизно о 23 год. ночі хлопці пішли по домах, а він пішов включити електроосвітлення на ставку. Електровимикач знаходиться на подвір"ї будинку потерпілого ОСОБА_2 в якому він тимчасово не проживає. Крім того, підсудному було відомо, що ОСОБА_2 часто не буває у будинку, так як знаходиться на заробітках в Росії. Ввімкнувши світло, спробував чи закриті вхідні двері. Коли шарпнув за двері, вони відкрилися, а тому він вирішив щось викрасти для себе з будинку. Зайшовши всередину, побачив багато різних речей домашнього вжитку, які бажав би мати у своєму користуванні. За першим разом викрав 2 стільчики з м"якою оббивкою, які заніс до себе додому. Повернувшись, викрав 2 стільчики від м"якого куточка, а за третім разом – килим і компютерне крісло. Викрадене майно переніс до себе додому і користувався ним до тих пір, аж поки на початку серпня 2011 року до нього додому приїхали працівники міліції, яким він зізнався в крадіжці і останні вилучили крадене.
Заслухавши пояснення підсудного, дослідивши визначений судом обсяг доказів, які підлягають дослідженню, суд уважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні злочину доказана і його дії правильно кваліфіковано за ст. 185 ч. 3 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у житло.
Призначаючи покарання , суд враховує тяжкість скоєного злочину, обставини справи, особу підсудного, який повністю визнав вину і щиро розкаявся у вчиненому , сприяв розкриттю злочину, до кримінальної відповідальності притягується вперше, відсутність претензій матеріального і морального характеру з боку потерпілого, що суд визнає обставинами, які пом»якшують покарання, і вважає, що виправлення і перевиховання ОСОБА_1 можливе в умовах застосування покарання без ізоляції його від суспільства.
Відповідно до ч.1 ст.93 КПК України, судові витрати покладаються на засуджених .
З матеріалів справи встановлено, що вартість проведених по справі судово-товарознавчих експертиз (а.с.24, 55 ) складає 914,16 грн., які підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при УМВС України у Вінницькій області (код 24525055 ГУДКУ у Вінницькій області , р/р 31250272210172, МФО 802015).
На підставі викладеного, керуючись ст. 323-324 КПК України, суд,-
З А С У Д И В :
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України і призначити покарання – три роки позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України від відбування призначеного покарання звільнити з випробовуванням протягом іспитового строку на один рік.
Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1. такі обов’язки:
· Не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;
· Повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.
До вступу вироку в законну силу запобіжний захід ОСОБА_1 залишити попередній – підписку про невиїзд.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при УМВС України у Вінницькій області 914 грн.16 коп. витрат за проведення судово-товарознавчих експертиз ( УДК у Вінницькій області , р/р 35227002000019, МФО 802015).
Речові докази по справі передані на зберігання під зберігальну розписку потерпілому, килим розміром 2х3 м, 2 стільчики від м"якого куточка, 2 металевих стільчики з м"якою оббивкою, компютерне крісло, передати за приналежністю потерпілому.
Вирок може бути оскаржений протягом 15 діб з моменту проголошення до апеляційного суду Вінницької області через Томашпільський районний суд.
Суддя:ОСОБА_6
The court decision No. 19940311, Tomashpil District Court of Vinnytsia Oblast was adopted on 24.10.2011. The procedural form is Criminal, and the decision form is Sentence. On this page, you will find useful data about this court decision. We offer convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find necessary data easily.
This decision relates to case No. 1-156/11. Companies, which are mentioned in the text of this judgment: