№ 19936775, 29.11.2011, Commercial Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Commercial Court of Ukraine)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" листопада 2011 р. Справа № 5023/1599/11 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: головуючого, суддіДемидової А.М.,

суддівКоваленко С.С., Шевчук С.Р.

розглянувши касаційну скаргу ПАТ "Харківгаз" в особі Лозівської філії ПАТ "Харківгаз"

напостанову Харківського апеляційного господарського суду від 06.07.11р.

у справі№ 5023/1599/11 господарського суду Харківської області

за позовомПАТ "Харківгаз" в особі Лозівської філії ПАТ "Харківгаз"

доВійськової частини А-0829, КЕВ м. Харкова Міністерства оборони України

простягнення 153918,05 грн.

За участю представників сторін

від позивача ОСОБА_1 дов.,

від відповідача не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

ВАТ "Харківгаз" в особі Лозівської філії ВАТ "Харківгаз" звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Військової частини А-0829 (далі по тексту Відповідач 1) про стягнення 100900,59 грн. заборгованості за постачання природного газу, 8923,91 грн. річних, 44093,55 грн. інфляційних, та судові витрати повязані з розглядом даної справи.

В процесі розгляду справи судом до її участі в якості 2-го відповідача залучено Квартирно-експлуатаційний відділ м. Харкова Міністерства оборони України(далі по тексту Відповідач 2).

Рішенням господарського суду Харківської області від 26.04.2011 року у справі № 5023/1599/11 (суддя Сальнікова Г.І.) в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 06.07.2011 року у справі № 5023/1599/11 (судді Здоровко Л.М., Плахов О.В., Шутенко І.А.) рішення господарського суду Харківської області від 26.04.2011 року залишено без змін.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, ПАТ "Харківгаз" в особі Лозівської філії ПАТ "Харківгаз" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, посилаючись на порушення та невірне застосування судами норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши доповідь судді доповідача, розглянувши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 06.12.2007 року Військовій частині А0829, як споживачу природного газу, був направлений лист з пропозицією надати заявку про обсяги споживання природного газу, які плануються в 2008 році.

В свою чергу 13.12.2007 року Військова частина А0829 листом № 3791 надала помісячні обсяги запланованого споживання природного газу в 2008 році.

В подальшому, 19.12.2007 року Військовій частині А0829 було направлено 2 примірника договору на постачання та транспортування природного газу у 2008 році.

31 січня 2008 р. Відповідач 1 направив на адресу позивача відповідь щодо своєчасного підписання зі свого боку вищезазначених примірників договору та повідомив про їх передачу у грудні 2007 р. для підписання Відповідачу 2. Через несвоєчасне підписання договору Відповідачем 2 у січні 2008 р. позивач поставив Відповідачу 1 природний газ у обсязі 107729 тис. м. куб., а Відповідач 1 прийняв зазначений обсяг газу, що підтверджується актом приймання - передачі природного газу від 01.02.08 р.

Відповідно до положень додаткової угоди № 1/21 до договору № 10П-6Б від 03.01.2007 р. сторони доповнили зазначений договір:

- п. 2.1.1, яким визначили, що обсяг газу, що передається постачальником споживачу у січні 2008 р. складає 107729 куб .м.

- п. 11.1 договору виклали в наступній редакції: цей договір набирає чинності з 01 січня 2008 р. і діє в частині постачання газу до 30.01.2008 р.; в частині розрахунків за газ до повної сплати.

Крім того, суди встановили, що відповідач 1 частково здійснив оплату природного газу в сумі 40188,64 грн. ще до його поставки в січні 2008 року, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем у сумі 100900,59 грн. (сума основного боргу), стягнення якої і стало підставою для звернення позивача до суду з відповідним позовом. Крім того, відповідач-1 звернувся до суду з заявою про застосування позовної давності, яка позивачем була пропущена.

Згідно ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

З огляду на приписи загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Суди зазначили, що порядок розрахунків за договором № 10П-6Б від 03.01.2007 р. передбачено розділом 6 даного договору.

В п.п. 6.1-6.2 договору сторони узгодили, що оплату за спожитий природний газ Платник здійснює попередніми платежами у розмірі не менше 50 відсотків вартості планового місячного обсягу постачання до 1 числа місяця у якому здійснюється поставка газу, шляхом перерахування коштів на банківський рахунок Постачальника. Послідуючі оплати проводяться до 20 числа місяця, в якому здійснюється постачання газу. Остаточний розрахунок за спожитий у звітному місяці газ, проводиться Платником на підставі 3-х сторонніх актів прийому-передачі газу у термін до 10 числа місяця, наступного за звітним.

Відповідно до вимог п. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Господарські суди встановили, що відповідний акт приймання - передачі природного газу підписано сторонами 01.02.08 р. Отже, враховуючи положення п.п. 6.1-6.2 договору, остаточний розрахунок за спожитий у січні 2008 газ, повинен бути здійснений платником до 10 лютого 2008 р.

Судова колегія погоджується з твердженням суду попередньої інстанції, що саме з моменту прострочення платником оплати газу, тобто з 11 лютого 2008 р. починається перебіг позовної давності, оскільки саме з вказаного моменту право позивача на отримання оплати за переданий газ може вважатися порушеним.

Таким чином, відповідно до положення ст. 267 ЦК України, позовна давність закінчується 11 лютого 2011 року.

Позивач, звернувшись до господарського суду 04.03.2011 р., пропустив встановлений законом строк позовної давності.

Згідно вимог ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

На підставі викладеного, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню позовна давність, і зазначені обставини є підставами для відмови в задоволенні позову.

Беручи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції та повноваження останнього, колегія суддів вважає, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції, якою рішення суду першої інстанції залишено без змін, відповідає нормам матеріального і процесуального права та підстав для її зміни або скасування не має.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.1115, 1117 , 1119 - 11111, Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Касаційну скаргу ПАТ "Харківгаз" в особі Лозівської філії ПАТ "Харківгаз" залишити без задоволення.

2.Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 06.07.11р. по справі № 5023/1599/11 залишити без змін.

Головуючий, суддяА.М. Демидова

СуддяС.С. Коваленко

СуддяС.Р. Шевчук