Decision № 19922130, 17.10.2011, Ivanivka District Court of Odesa Oblast

Справа № 2-670/11

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" жовтня 2011 р. Іванівський районний суд Одеської області

у складі: головуючого судді –Погорєлов І.В.

при секретарі –Кирилової С.Ф.

розглянувши у попередньому судовому засіданні в смт. Іванівка Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, мотивуючи свої вимоги тим, що з 18 вересня 2007 року вона перебуває із ОСОБА_2 у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб.

ОСОБА_1 в своїй позовній заяві зазначає, що від шлюбу сторони мають малолітнього сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Матеріальну допомогу на утримання дитини ОСОБА_2 не надає, угоди про добровільну сплату аліментів між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не досягнуто.

В своїй позовній заяві ОСОБА_1 зазначає, що вона вживала заходи щодо одержання аліментів з чоловіка з вересня 2010 року, але позитивного результату це не дало, оскільки ОСОБА_2 категорично відмовляється утримувати сина.

Виходячи з вищенаведеного ОСОБА_1 вимушена було звернутися з даною позовною заявою до суду, в якій просила суд стягувати з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання дитини - сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше ніж 30% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 01 вересня 2010 року і до досягнення ОСОБА_3 повноліття, тобто до 07 вересня 2026 року.

          Позивачка в судовому засіданні пояснила що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд задовольнити їх.          

Відповідач в судовому засіданні пояснив суду, що позовні вимоги позивачки визнає у повному обсязі, та не заперечує проти задоволення позовних вимог.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що рішення по справі можливо постановити при проведені попереднього судового засідання.

Таким чином, суд приходить до висновку, що обставини, на які посилається позивачка, обґрунтовуючи свої вимоги, доведені в судовому засіданні належними та допустимими доказами у відповідності до ст.ст. 10, 60 ЦПК України.

Відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст.174 ЦПК України.

Згідно з ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Судом встановлено, що з 18 вересня 2007 року позивачка перебуває із відповідачем у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб.

Від шлюбу сторони мають малолітнього сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження.

В судовому засіданні було встановлено, що з вересня 2010 року шлюбні стосунки між сторонами були припинені і в даний час сторони збираються розірвати шлюб.

З матеріалів справи вбачається, що після припинення шлюбних відносин, син залишився проживати разом із матір’ю, що підтверджується довідкою Червонознам’янської сільської ради Іванівського району Одеської області. Дитина перебуває на повному моєму утриманні.

Матеріальну допомогу на утримання дитини відповідач позивачці не надає, угоди про добровільну сплату аліментів між ними не досягнуто, а тому дитина перебуває на повному утриманні матері.

Судом встановлено, що відповідно до ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

В судовому засіданні було встановлено, що позивачка вживала заходи щодо одержання аліментів від відповідача з вересня 2010 року, але позитивного результату це не дало, оскільки відповідач категорично відмовлявся утримувати сина.

Судом було встановлено, що відповідач працює і отримує стабільний дохід, інших дітей, а також утриманців не має.

Судом встановлено, що відповідно до ч.2 ст. 191 СК України, аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за три роки.

Приймаючи до уваги наведене суд вважає за необхідне задовольнити позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини.

Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 209, 212, 214-215, 218, 367 ЦПК України, ст.ст. 180, 182, 184, 191 СК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини –задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше ніж 30% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 01 вересня 2010 року і до досягнення ОСОБА_3 повноліття, тобто до 07 вересня 2026 року.          

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 51 грн. на рахунок: 31116095700200; найменування рахунку –Іванівський район 22090200; банк – ГУДКУ в Одеській області; МФО-828011; код за ЄДРПОУ –23214703.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ТУ ДСА в Одеській області витрати на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн., на рахунок: 31219259700200; найменування рахунку –ТУ ДСА в Одеській області; банк –ГУДКУ в Одеській області; МФО-828011; код за ЄДРПОУ –23214703.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії рішення.

Суддя:ОСОБА_4