Decision № 19901972, 31.10.2011, Commercial Court of Kharkiv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" жовтня 2011 р. Справа № 5023/7476/11

вх. № 7476/11

Суддя господарського суду Ольшанченко В.І.

при секретарі судовогозасідання Ніколаєнко Д.Г.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 (довіреність №20 від 17.01.11 р.),

3-ї особи <Текст >відповідача - ОСОБА_2 (довіреність від 16.09.09 р.), директора Фотченкова О.Д. (наказ №385 від 11.11.03 р.), ОСОБА_3 (довіреність від 28.09.11 р.), 3-ї особи <Текст >

розглянувши справу за позовом Концерну "Техвоєнсервіс" (м. Київ) 3-я особа <Текст >

до Державного підприємства "126 Харківський автомобільний ремонтний завод" (м. Харків) 3-я особа <Текст >

про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

За уточненою та зменшеною позовною заявою позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача 777874,45 грн., з них: основний борг в сумі 609220,00 грн. та інфляційні втрати за період з жовтня 2008 р. по липень 2011 р. в сумі 168654,45 грн., а також державне мито у розмірі 7778,74 грн. та 236,00 витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду. Свої позовні вимоги обґрунтовує порушенням відповідачем вимог рішень Правління Концерну "Техвоєнсервіс" №2 від 21.11.05 р. та №7 від 25.10.07 р., а саме не сплатою відповідачем внесків у розмірі 2% від чистого доходу за період з ІІ півріччя 2008 р. по І квартал 2011 р.

Відповідач, в відзиві на позов, заперечує проти позовних вимог та просить відмовити у їх задоволенні, посилаючись на те, що як статут відповідача, так і повноваження директора ДП "126 ХАРЗ" свідчать про взаємовідносини відповідача з МОУ, як з органом управління майном підприємства, і жодним чином на рівні установчих документів не закріплені обовязки ДП "126 ХАРЗ" перед позивачем, так само, як і в установчих документах останнього не зазначені порядок та строки сплати внесків. Також, відповідач в відзиві на позов зазначає, що останній абзац п. 3.1 статуту Концерну "Техвоєнсервіс" закріплює, що концерн діє на принципах повної господарської самостійності і самоокупності, несе відповідальність за результати своєї господарської діяльності та виконання зобовязань, але поряд з цим наявність заборгованості жодним чином не відображалась у бухгалтерських документах, звітах та балансах сторін.

Відповідач в письмових поясненнях по справі вказує, що надані позивачем судові рішення не носять прецедентного характеру, рішення правління №7 від 24.10.07 р., на яке посилається позивач в акті звірок взаєморозрахунків, відсутній, а також не закріплено у статутних документах позивача та відповідача розмірів та порядку сплати внесків з боку учасників Концерну, посилаючись при цьому на накази Концерну №105 від 30.08.10 р., №147 від 24.11.10 р. (п. 4). Крім того, відповідач вказує, що факти наявності заборгованості відповідача перед Концерном не відображалися у бухгалтерській звітності сторін, які погоджувалися органом управління майном.

Позивач надав письмове пояснення щодо бухгалтерського обліку заборгованості учасників по сплаті 2% внесків на утримання Концерну.

Позивач надав уточнення №225/К/3215-8 від 17.10.11 р. до позовної заяви, в якому просить стягнути з відповідача на свою користь 777874,45 грн., з них: основний борг в сумі 609220,00 грн. та інфляційні втрати за період з жовтня 2008 р. по липень 2011 р. в сумі 168654,45 грн.

Розглянувши надані уточнення, суд вважає за необхідне відхилити його, оскільки в ньому нічого не уточнюється.

Позивач надав уточнення №225/К/3281-8 від 24.10.11 р. до позовної заяви, в якому виклав прохальну частину в наступній редакції: стягнути з відповідача на користь позивача 777874,45 грн., з них 609220,00 грн. основного боргу (який утворився 3 квартал 2008 р. по 1 квартал 2011 р. включно), 168654,45 грн. інфляційні втрати (за жовтень 2008 р. по липень 2011 р.).

Розглянувши надані уточнення, суд вважає за можливе прийняти їх в наданій редакції.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Концерн „Техвоєнсервіс” (надалі Концерн) є державним господарським об'єднанням, заснованим на державній власності, створеним на підставі наказу Міністра оборони України №309 від 07.06.05 р. і належить до сфери управління Міністерства оборони України.

Відповідно до п. 1.4 Статуту Концерну, зареєстрованого Соломянською районною у місті Києві державною адміністрацією 12.05.06 р., із змінами та доповненнями до нього, до його складу входять підприємства-учасники, в тому числі ДП „ХБТРЗ”.

Згідно зі ст.ст. 118, 120, 123 Господарського кодексу України, обєднанням підприємств є господарська організація, утворена у складі двох або більше підприємств з метою координації їх виробничої, наукової та іншої діяльності для вирішення спільних економічних та соціальних завдань.

Об'єднання підприємств є юридичною особою.

Господарські об'єднання утворюються як асоціації, корпорації, консорціуми, концерни, інші об'єднання підприємств, передбачені законом.

Концерном визнається статутне об'єднання підприємств, а також інших організацій, на основі їх фінансової залежності від одного або групи учасників об'єднання, з централізацією функцій науково-технічного і виробничого розвитку, інвестиційної, фінансової, зовнішньоекономічної та іншої діяльності. Учасники концерну наділяють його частиною своїх повноважень, у тому числі правом представляти їх інтереси у відносинах з органами влади, іншими підприємствами та організаціями. Учасники концерну не можуть бути одночасно учасниками іншого концерну.

Учасники об'єднання підприємств можуть вносити на умовах і в порядку, передбачених його установчими документами, майнові внески (вступні, членські, цільові тощо).

Згідно п. 7.4 Статуту Концерну джерелами формування майна Концерну є внески учасників.

Відповідно до п. 8.2 Статуту Концерну джерелами формування фінансових ресурсів Концерну є дохід від господарської діяльності, безоплатні або благодійні внески членів трудового колективу, підприємств, організацій, громадян та інші надходження, включаючи централізовані капітальні вкладення та кредити, а також відрахування учасників та інші джерела.

Згідно п. 4.1 Статуту Концерну управління оперативною діяльністю Концерну здійснює правління Концерну і генеральний директор Концерну.

Відповідно до п. 4.2 Статуту Концерну рішення правління Концерну з питань, віднесених Статутом до його компетенції, приймаються простою більшістю голосів і вводяться в дію наказами (іншим розпорядчим документом) генерального директора.

Правління на своїх засіданнях затверджує за поданням генерального директора Концерну пропозиції про встановлення розміру відрахувань учасниками на утримання Концерну та на провадження ним статутної діяльності.

Згідно рішення №1 засідання правління Концерну від 26.08.05 р. та постанови правління Концерну від 26.08.05 р. встановлено щомісячний відсоток відрахувань учасників Концерну на його утримання в розмірі 4% від чистого доходу поточного року.

Враховуючи скрутне фінансово-економічне становище підприємств-учасників Концерну, генеральний директор Концерну листом №225/к/26 від 26.09.05 р. запропонував встановити щомісячний відсоток відрахувань від учасників Концерну на його утримання в розмірі 2% від чистого доходу поточного року.

25.10.07 р. прийнято рішення №7 правління Концерну, відповідно до п. 10 якого учасники Концерну погодились забезпечити щоквартальну сплату внесків у розмірі 2% від чистого доходу за звітний період. Вказане рішення було підписано керівниками учасників Концерну без зауважень та заперечень, в тому числі і від імені відповідача заступником директора заводу з економічних та фінансових питань Ткачук В.Г. на підставі положення „Про заступника директора заводу з економічних та фінансових питань”, затвердженого директором ДП „126 Харківський автомобільний ремонтний завод”.

Наказом генерального директора Концерну №220-АГД від 26.10.07 р. п.п. 1-2 введено в дію рішення правління №7 від 25.10.07 р.

Згідно копій звітів про фінансові результати відповідача, ним був отриманий чистий дохід: у 3 кварталі 2008 р. в сумі 4924000,00 грн., у 4 кварталі 2008 р. - 3897000,00 грн., у 1 кварталі 2009 р. - 1011000,00 грн., у 2 кварталі 2009 р. - 2612000,00 грн., у 3 кварталі 2009 р. - 2471000,00 грн., у 4 кварталі 2009 р. 4544000,00 грн., у 1 кварталі 2010 р. 1453000,00 грн., у 2 кварталі 2010 р. 1039000,00 грн., у 3 кварталі 2010 р. 687000,00 грн., у 4 кварталі 2010 р. 4248000,00 грн., у 1 кварталі 2011 р. 3575000,00 грн. Всього 30461000,00 грн.

Відповідно 2% від суми чистого доходу становлять: за 3 квартал 2008 р. 98480,00 грн., за 4 квартал 2008 р. 77940,00 грн., за 1 квартал 2009 р. 20220,00 грн., за 2 квартал 2009 р. 52240,00 грн., за 3 квартал 2009 р. 49420,00 грн., за 4 квартал 2009 р. 90880,00 грн., за 1 квартал 2010 р. 29060,00 грн., за 2 квартал 2010 р. 20780,00 грн., за 3 квартал 2010 р. 13740,00 грн., за 4 квартал 2010 р. 84960,00 грн., за 1 квартал 2011 р. 71500,00 грн. Всього 609220,00 грн.

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 253 ЦК України останнім днем строку сплати відповідачем внесків є останній день кварталу наступного за звітним.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував відповідачу за прострочення сплати внесків інфляційні за період з жовтня 2008 р. по липень 2011 р. в сумі 168654,45 грн.

Посилання відповідача на те, що у позивача не виникло зобовязань по обліку заборгованості і сплаті внесків, які не були відображені сторонами у фінансових звітах, суд вважає безпідставними, оскільки: по-перше, рішення правління Концерну №7 від 25.10.07 р. було підписано всіма учасниками Концерну, в тому числі і відповідачем, тому воно є обов'язковим для виконання всіма учасниками Концерну; по-друге, питання бухгалтерського та податкового обліків не є предметом позовних вимог, а відсутність таких видатків в фінансових планах відповідача не звільняє його від виконання своїх зобовязань по сплаті внесків у відповідності зі Статутом Концерну; по-третє, як свідчать матеріали справи, відповідач отримував від позивача рахунки-фактури на сплату внесків і акти звірки, в яких вказувалася заборгованість по внескам.

Посилання відповідача на те, що статутними документами позивача та відповідача не закріплено розмірів та порядку сплати внесків з боку учасників Концерну, як на підставу звільнення від сплати внесків, суд вважає безпідставним, оскільки: по-перше, відсутність порядку сплати внесків не може бути підставою для відмови у захисті субєктивного права позивача; по-друге, розмір та порядок сплати внесків учасниками Концерну вказаний в рішенні правління Концерну №7 від 25.10.07 р., яке прийнято у відповідності до положень Статуту Концерну.

Відповідач, відповідно до ст. 33 ГПК України, не надав доказів сплати внесків та інфляційних або скасування рішення правління Концерну №7 від 25.10.07 р.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, доведеними та підлягаючими задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу належить стягнути з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 625 ЦК України, ст.ст. 33-35, 43, 46, 49, 82-85 ГПК України, <Текст >

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства "126 Харківський автомобільний ремонтний завод" (61034 м. Харків, вул. Цементна, 2. Код ЄДРПОУ 07934846) на користь Концерну "Техвоєнсервіс" (04119 м. Київ, вул. Дегтярівська, 13/24. Код ЄДРПОУ 33689867) заборгованість по сплаті внесків за період з 3 кварталу 2008 р. по 1 квартал 2011 р. в сумі 609220,00 грн., інфляційні за період з жовтня 2008 р. по липень 2011 р. в сумі 168654,45 грн., державне мито в сумі 8144,48 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя (підпис< Текст >Ольшанченко В.І.

Повний текст рішення підписаний 03.11.11 р.