Court ruling № 198477, 12.10.2006, Dnipropetrovsk Commercial Court of Appeal

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.10.2006 Справа № А36/114

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Кузнецової І.Л.,

суддів: Швець В.В. (доповідач), Чимбар Л.О.

при секретарі судового засідання: Гайдук Ю.А.

за участю представників:

позивач: Тропін В.В., довіреність №б/н від 30.05.03, представник;

відповідач: Євтушенко О.В., довіреність №10057/10/100 від 05.04.06, головний державний податковий інспектор;

відповідач: Жураковська О.Б., довіреність №27036/10/100 від 05.09.06, державний податковий інспектор;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

закритого акціонерного товариства “Термоізоляція”, місто Дніпропетровськ;

на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 29 червня 2006 року;

у справі №A36/114;

за позовом закритого акціонерного товариства “Термоізоляція”, місто Дніпропетровськ;

до Державної податкової інспекції у місті Дніпродзержинську;

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №464/15-4/01414979/46098 та зобов’язання вчинити дії.

В С Т А Н О В И В:

Позивач, закрите акціонерне товариство “Термоізоляція”, місто Дніпропетровськ, звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить з урахуванням уточнень визнати недійсним податкове повідомлення-рішення №464/15-4/01414979/46098 про нарахування штрафної санкції за затримку до 30 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання по земельному податку з юридичних осіб в сумі 244,38 гривень та зобов’язати Відповідача Державну податкову інспекцію у місті Дніпродзержинську внести зміни до рахунку підприємства та виключити суми, які були підставою для нарахування штрафної санкції та саму штрафну санкцію.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що у Позивача відсутні земельні ділянки, на підставі яких могли виникнути погоджені та не сплачені податкові зобов’язання.

Підтвердженням цього є Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 4 березня 2004 року у справі №30/75.

Постановою господарського суду у справі №А36/114 від 29 червня 2006 року (суддя Кожан М.П.) відмовлено у задоволенні адміністративного позову в частині визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 1 листопада 2005 року №464/15-4/01414979/46098 Державної податкової інспекції у місті Дніпродзержинську.

Залишено позовну заяву без розгляду в частині вимоги зобов’язати Відповідача внести зміни в особовий рахунок підприємства та виключити суми, що стали підставою для нарахування штрафної санкції та безпосередньо штрафну санкцію.

Приймаючи спірну постанову господарський суд виходив з наступного:

Відповідно наявності порушення Позивачем термінів сплати узгодженого податкового зобов’язання господарський суд визначив на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платниками податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов’язаний сплатити штраф.

Щодо позовних вимог в частині зобов’язання Відповідача внести зміни в особовий рахунок підприємства то ухвалою суду було зобов’язано Позивача уточнити позовні вимоги.

Позивачем вказані вимоги суду не виконано.

Тому господарський суд відповідно пункту 7 частини 1 статті 155 КАС України своєю ухвалою залишив позовну заяву без розгляду.

Позивач не погодившись з постановою господарського суду подав апеляційну скаргу.

Вважає, що вона винесена з порушенням закону.

Господарський суд при винесенні постанови неповно з’ясував усі обставини справи тому неправильно застосував норми матеріального права.

Позивач просить спірну постанову скасувати.

На апеляційну скаргу Відповідач надав заперечення, в якому посилається на те, що висновки, викладені в апеляційній скарзі безпідставні і необгрунтовані, тому просить постанову залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши представників сторін, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, вважає необхідним в задоволені апеляційної скарги відмовити.

Постанову місцевого господарського суду Дніпропетровської області залишити без змін.

Відмовляючи в задоволені апеляційної скарги судова колегія виходила з наступного:

Господарським судом було встановлено, що ЗАТ “Термоізоляція” протягом 2001-2004 років надавало до ДПІ розрахунки земельного податку, в яких підприємством самостійно визначались суми податкового зобов’язання по земельному податку.

Але Позивачем було затримано сплату узгодженого податкового зобов’язання в сумі 2243,63 гривень.

У зв’язку з наявністю переплати, що обліковувалась на особовому рахунку Позивача у сумі 2043,47 гривень сума вказаного податкового зобов’язання була частково погашена і сума податкового зобов’язання не сплаченого у встановлений термін склала 200,16 гривень.

Відповідно до розрахунку №135 від 17 січня 2004 року Позивачем було узгоджено суму податкового зобов’язання з земельного податку терміном сплати 30 червня 2004 року у сумі 2243,63 гривень.

Вказане податкове зобов’язання було сплачено Позивачем платіжним дорученням №605 від 19 липня 2004 року із порушенням встановленого терміну на 19 календарних днів.

Судова колегія погоджується з висновком господарського суду про те, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання протягом граничних строків, визначених Законом України “Про порядок погашення зобов’язань платниками податків перед бюджетами і державними цільовими фондами”, а саме підпункт 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 такий платник податку зобов’язаний сплатити штраф.

Тому, спірне податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Дніпродзержинську прийнято відповідно до вимог діючого законодавства.

У зв’язку з порушенням Позивачем термінів сплати узгодженого податкового зобов’язання.

Щодо позовних вимог в частині зобов’язання Відповідача внести зміни в особовий рахунок підприємства то ухвалою суду Позивача було зобов’язано уточнити позовні вимоги.

Позивачем вказані вимоги суду не виконано.

Тому, господарський суд відповідно пункту 7 частини 1 статті 155 КАС України правомірно своєю ухвалою залишив позовну заяву без розгляду.

З урахуванням вищевикладеного судова колегія вважає апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову залишити без змін.

На підставі наведеного та керуючись статтями 160, 167, 200, 205, 206 КАС України суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства “Термоізоляція”, місто Дніпропетровськ, залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 29 червня 2006 року у справі №A36/114, залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий І.Л. Кузнецова

Судді В.В. Швець

Л.О. Чимбар