№ 19770893, 04.08.2011, Vinnytsia District Administrative Court

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2011 р. Справа № 2а/0270/3014/11

м. Вінниця

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Загороднюка Андрія Григоровича,

розглянувши у порядку письмового провадження матеріали справи

за позовом: управління Пенсійного фонду України у Теплицькому районі Вінницької області

до: фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

про: стягнення боргу по сплаті страхових внесків

ВСТАНОВИВ :

до Вінницького окружного адміністративного суду надійшов позов управління Пенсійного фонду України у Теплицькому районі Вінницької області (далі УПФ у Теплицькому районі) до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі ФОП ОСОБА_1) про стягнення боргу зі сплати страхових внесків.

Позов мотивовано тим, що, внаслідок порушення порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, ФОП ОСОБА_1 має заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з вересня по грудень 2010 року у сумі 1163,16 грн. Оскільки, в добровільному порядку відповідач суму заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не сплатив, УПФ у Теплицькому районі звернувся до суду з позовом про стягнення з ФОП ОСОБА_1 боргу зі сплати страхових внесків у розмірі 1163,16 гривень.

У судове засідання позивач не зявився, надавши суду заяву про розгляд справи у його відсутність (вх. № 18469 від 14.07.2011 року), окремо зазначивши, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач письмових заперечень на позовну заяву з нормативно-документальним обґрунтуванням суду не надав, в судове засідання жодного разу не зявився, повноважного представника не направив, про час, дату та місце судових засідань неодноразово повідомлявся завчасно та належним чином. Відповідно до вимог ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) - адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Судом прийнято всі міри для належного повідомлення відповідача про час, день і місце розгляду справи. Таким чином, враховуючи дані обставини, судом прийнято рішення продовжити розгляд справи у відсутність відповідача, і вирішити справу на підставі наявних доказів.

Частиною 4 ст. 122 КАС України, передбачено, що особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі сторони, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Крім того, згідно ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи те, що від позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі, а відповідач у судове засідання не з'явився, хоча належним чином неодноразово повідомлений про місце і час розгляду справи, та відсутності потреби заслуховувати свідка чи експерта, суд вирішив розглянути справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку про задоволення адміністративного позову повністю, з огляду на наступне.

Відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, регулюються Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон).

Відповідно до ст. 1 Закону, страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обовязкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 11 Закону визначено, що загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

08.07.2010 року прийнято Закони України "Про внесення змін до законів України "Про державний бюджет України на 2010 рік" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який набрав чинності 17.07.2010 року. Відповідно до пп. 4 п. 8 розділу 15 "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.

Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому, сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески".

Мінімальний страховий внесок визначається як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір страхового внеску, встановленого Законом на день отримання заробітної плати (доходу).

Відповідно до п. 6 ст. 20 Закону страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. У разі недостатності у страхувальника коштів для здійснення в повному обсязі виплати заробітної плати (доходу) та одночасної сплати відповідних авансових платежів, виплата зазначених сум та сплата страхових внесків здійснюється в пропорційних розмірах .

Судом з'ясовано, що всупереч вимог ст. 20 Закону, ФОП ОСОБА_1 не сплатив суму страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, в звязку з чим, станом на день подання позову до суду виникла недоїмка в сумі 1163,16 гривень.

Частиною 3 ст. 106 Закону (чинного до 01.01.2011 року) передбачено, що органи Пенсійного фонду України можуть направляти платникам внесків вимоги щодо сплати заборгованості перед Пенсійним фондом, які є обовязковими до виконання.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

Аналогічно, відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування" рішення, прийняті органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обовязковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.

Частина 2 цієї ж статті передбачає, що у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобовязані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. А ч. 4 даної статті визначено, що територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

На підставі зазначених норм, УПФ у Теплицькому районі відповідачу направлено вимогу №Ф 087 від 14.02.2011 року про сплату боргу в сумі 1163,16 грн. (а.с. 6), яку ФОП ОСОБА_1 позивачем надіслано 15.02.2011 року (а.с. 5). Однак, боржник протягом 10 робочих днів після отримання вимоги №Ф 087 від 14.02.2011 року суму боргу не сплатив, вимогу №Ф 087 від 14.02.2011 року не оскаржив.

Суд бере до уваги, що вимогу №Ф 087 від 14.02.2011 року відповідачем не оскаржено, а тому сума заборгованості у розмірі 1163,16 грн. сприймається судом як фактичне визнання боргу ФОП ОСОБА_1

Статтею 23 Закону встановлено, що спори, які виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду та в судовому порядку.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" у випадках, зазначених в абзаці шостому цієї частини, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Статтями 11, 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

Враховуючи встановлені обставини справи та вищезазначені положення чинного законодавства України, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, а тому підлягають задоволенню.

Що стосується розподілу судових витрат, то згідно з ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (23800, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код - НОМЕР_1) на рахунок управління Пенсійного фонду України у Теплицькому районі Вінницької області (23800, Вінницька область, Теплицький район, смт. Теплик, вул. І. Франка, 1, р/р 25609323600103 в ВАТ "Держощадбанк України", МФО 302076, код ЄДРПОУ 24903066) заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з вересня по грудень 2010 року на суму 1163,16 грн. (одна тисяча сто шістдесят три гривні шістнадцять копійок).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Загороднюк Андрій Григорович