№ 19770824, 25.07.2011, Vinnytsia District Administrative Court

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2011 р. Справа № 2а/0270/2486/11

м. Вінниця

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Загороднюка Андрія Григоровича,

при секретарі судового засідання: Задерей Ірині Василівні,

за участю представників сторін:

прокурора: не з'явився,

позивача: Любина Михайла Вікторовича,

відповідача: Люлькіс Ірини Михайлівни, Левицької-Корчун Вікторії Ігорівні,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: прокурора Калинівського району Вінницької області в інтересах держави в особі Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції

до: Уладово-Люлинецької дослідно-селекційної станції інституту цукрових буряків

про: стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ :

прокурор Калинівського району Вінницької області в інтересах держави в особі Козятинської обєднаної державної податкової інспекції (далі - Козятинська ОДПІ) звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Уладово-Люлинецької дослідно-селекційної станції інституту цукрових буряків про стягнення 59976,65 грн. в рахунок погашення податкового боргу з рахунків платника податків у банках та стягнення коштів за рахунок готівки, що належить боржнику.

Позов мотивовано тим, що Козятинською ОДПІ проведено перевірку Уладово-Люлинецької дослідно-селекційної станції щодо правильності обчислення та своєчасності перерахування сум податку з доходів фізичних осіб за період з 01.10.2007 року по 30.09.2009 року. За результатами проведеної перевірки встановлено, що за підприємством рахується борг по податку з доходів фізичних осіб (пені) в сумі 52521,44 грн. Враховуючи вищевикладене, позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0051281701/0 від 30.04.2010 р. на суму 7455,21 грн.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечив, посилаючись на наступне.

Уладово-Люлинецькою дослідно-селекційною станцією інституту цукрових буряків до податкового органу подається звіт форми №1ДФ, який відповідно до Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»не є податковою декларацією, а є лише податковим розрахунком сум доходу, нарахованого на користь платників податку і сум утриманого з них податку, тобто звіт фіксує факт нарахованого доходу та утриманого податку, а не зобов'язання зі сплати податку з доходів фізичних осіб. Так як, подання податкової декларації по податку з доходів фізичних осіб не передбачено законом, а податкове повідомлення-рішення контролюючим органом відповідачу не направлялось, заборгованість зі сплати податку з доходів фізичних осіб, яку намагається стягнути позивач не є узгодженим податковим зобовязанням, а як наслідок, не є податковим боргом.

Відповідач, також, посилається на те, що у відповідності до вимог п. 1.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005 р. №327, «…за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок оформлюється акт, в разі відсутності порушень податкового, валютного, та іншого законодавства довідка». Оскільки, за результатами перевірки посадовими особами позивача складено довідку, відповідач вважає, що порушень податкового законодавства не допущено.

Щодо податкового зобовязання, визначеного податковим повідомленням-рішенням №0051281701/0 від 30.04.2010 року відповідач зазначає, що 17.03.2011 року, платіжним дорученням №76 перерахував позивачу кошти в сумі 7455,21 грн., що відповідає сумі коштів, визначеній даним податковим повідомленням-рішенням.

Враховуючи вищевикладене, відповідач вважає, що вимоги позивача є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

Уладово-Люлинецька дослідно-селекційна станція зареєстрована як юридична особа Калинівською районною радою 04.04.1995 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію.

Судом встановлено, що головним державним податковим ревізором-інспектором сектору оподаткування фізичних осіб Бедзіром Іваном Антоновичем проведена виїзна планова документальна перевірка Уладово-Люлинецької дослідно-селекційної станції з питань дотримання вимог податкового законодавства по правильності утримання та своєчасності перерахування до бюджету утриманого податку з доходів фізичних осіб за період з 01.10.2007 року по 30.09.2009 року, за результатами якої складено довідку №86/17-00497638 від 16.04.2010 року. Відповідно до вказаної довідки, підприємству нараховано пеню за несвоєчасну сплату податку з доходів фізичних осіб в сумі 52521,44 грн., а також прийнято податкове повідомлення-рішення №0051281701/0 від 30.04.2010 року.

17.03.2011 року Уладово-Люлинецька дослідно - селекційна станція платіжним дорученням №76 перерахувала до місцевого бюджету кошти, визначені податковим повідомленням-рішенням №0051281701/0 від 30.04.2010 року кошти в сумі 7455,21 грн., що підтверджується копією платіжного доручення, долученого до матеріалів справи. Тому, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення даної суми задоволенню не підлягають. У судовому засіданні представник позивача погодився, що борг у цій частині погашено.

Сума нарахованої пені в розмірі 52521,44 грн. підлягає стягненню з відповідача виходячи з наступного.

Як встановлено перевіркою, проведеною Козятинською ОДПІ, Уладово-Люлинецька дослідно-селекційна станція протягом періоду, що підлягав перевірці несвоєчасно перераховувала до бюджету утримані суми податку з доходів фізичних осіб, чим порушила пп. 8.1.2 п. 8.1 ст.8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб». Відповідно до пп. 20.1 ст. 20 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»за неперерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету справляється пеня у розмірах, передбачених п. 16.4 ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті. Сума нарахованої пені складає 52521,44 грн., розрахунок якої наведено у додатку 4 довідки №86/17-00497638, складеної за результатами перевірки.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(чинного на момент виникнення спірних правовідносин) податкове зобов'язання зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України; податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Крім того, згідно з пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 54.2 ст. 54 Податкового кодексу України визначено, що грошове зобов'язання щодо суми податкових зобов'язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов'язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом IV Податкового кодексу України для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету.

Відповідно до абзацу 2 п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України податковий агент зобов'язаний сплатити суму податкового зобов'язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку - фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені цим Кодексом.

Враховуючи вище наведені норми, суд прийшов до висновку, що пеня нарахована позивачем, виходячи із сум самостійно узгодженого відповідачем грошового зобов'язання, відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України є податком боргом.

Представники відповідача не надали чітких пояснень щодо причин несвоєчасного перерахування до бюджету утриманих сум податку з доходів фізичних осіб та причин самостійного не визначення сум пені, які, підлягають, у звязку з цим, сплаті.

Порушень при розрахунку суми пені судом не встановлено.

Суд не бере до уваги твердження позивача про порушення при оформленні результатів перевірки, а саме, що була складена довідка, а не акт. Вказана обставина не спростовує наявності боргу по пені, а тому судом відхиляється.

Відповідно до ст. 61 Податкового кодексу України, контроль за правильністю нарахування, повнотою і своєчасністю сплати податків і зборів покладено на органи державної податкової служби.

Згідно з пп. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У силу ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Статтею 2 КАС України передбачено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ст. 11, ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги, що відповідачем сума нарахованої пені на день ухвалення рішення у справі не сплачена, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ :

адміністративний позов задовольнити частково.

Стягнути з Уладово-Люлинецької дослідно-селекційної станції інституту цукрових буряків заборгованість перед Державним бюджетом України по пені в сумі 52521,44 грн. (п'ятдесят дві тисячі п'ятсот двадцять одну гривню сорок чотири копійки). з рахунків платника податків у банку та за рахунок готівки, що належить боржнику.

У решті позовних вимог відмовити.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя /підпис/ Загороднюк Андрій Григорович

Копія вірна

Суддя:

Секретар: