№ 19770752, 20.07.2011, Vinnytsia District Administrative Court

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2011 р. Справа № 2а/0270/2423/11

м. Вінниця

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Загороднюка Андрія Григоровича,

при секретарі судового засідання: Задерей Ірині Василівні,

за участю представників сторін:

позивача: Дудіна Леоніда Володимировича, Зброцької Марії Григорівни,

відповідача: Бевз Ірини Анатоліївни,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Тростянецької центральної районної лікарні

до: Тростянецької об'єднаної державної податкової інспекції

про: визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ :

до Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви Тростянецької центральної районної лікарні до Тростянецької об`єднаної державної податкової інспекції (далі - Тростянецька ОДПІ) про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги мотивовано тим, що Тростянецька ОДПІ зараховує суми від сплати поточних узгоджених податкових зобов`язань по податку на додану вартість сплачених у 2009-2010 роках у рахунок сплати податкового боргу та пені за 2007 рік, таким чином спричиняючи збитки Тростянецькій центральній лікарні.

Представники позивача позовну заяву підтримали та просили адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечила, обґрунтувавши свою позицію тим, що відповідно до п. 7 ст.7 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами у рівних пропорціях.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов Житомирського окружного адміністративного суду підлягає повному задоволенню з наступних підстав.

Тростянецька центральна районна лікарня є юридичною особою, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №187125 від 23.12.2003 року (а.с. 36).

Відповідно до довідки про взяття на облік платників податків від 28.01.2009 року №10 Тростянецька центральна районна лікарня перебуває на обліку в органах державної податкової служби з 14.04.1995 року (а.с. 37) та є платником податку на додану вартість згідно свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість №100241065 НБ №036628 (а.с. 51).

З матеріалів справи вбачається та не заперечувалось представником відповідача в судовому засіданні, що Тростянецька центральна районна лікарня з серпня 2009 щомісячно подає декларації по податку на додану вартість та у визначений законом строк сплачує узгоджені податкові зобов`язанням до Державного бюджету.

Згідно повідомлень Тростянецької ОДПІ про розподіл сплачених позивачем коштів, що містяться в матеріалах справи, суми від сплати поточних узгоджених податкових зобов`язань по податку на додану вартість сплачених протягом 2009-2010 років відповідачем зараховано в рахунок сплати податкового боргу та пені за 2007 рік.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних осіб або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податку контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення є Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (чинний на момент виникнення спірних відносин).

Пунктом 1.2 вищезазначеного Закону (чинного на момент виникнення спірних відносин) передбачено, що податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Як визначено пп. 7.1.1 п. 7.7 ст. 7 Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (чинний на момент виникнення спірних відносин), джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку. Отже, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобов'язань і погашення податкового боргу.

Згідно з п. 6 ст. 7 Закону України "Про Національний банк України" Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів.

Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 року № 22 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 року за №377/89/76, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому згідно з п. 3.8 зазначеної Інструкції реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

Із наведеного випливає, що право визначати призначення платежу відповідно до законодавства України належить виключно платнику. Тому суми податкових зобов'язань або податкового боргу з урахуванням пп. 16.5.2 п. 16.5 ст. 16 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (чинний на момент виникнення спірних відносин) слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податків.

Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (чинного на момент виникнення спірних відносин), який є спеціальним законом з питань оподаткування і установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

З аналізу вищезазначених норм, суд приходить до висновку, що у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань, передбаченого п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (чинного на момент виникнення спірних відносин), податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

За таких обставин самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним.

Вищенаведені висновки також знайшли своє відображення у постановах Верховного Суду України від 27.10.2009 року у справі за позовом КП "Тепломережа" до ДПІ про скасування податкових повідомлень рішень та у справі за позовом Білогірського районного споживчого товариства до Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, а також у листі Вищого адміністративного суду України № 358/13/13-09 від 17.03.2009 року та інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 року №112/11/13-10.

Таким чином, Тростянецька центральна районна лікарня своєчасно сплатила самостійно нараховані податкові зобовязання по податку на додану вартість згідно декларацій за 2009-2010 роки, а відтак, дії Тростянецької ОДПІ щодо розподілу сплачених сум в рахунок погашення податкового боргу за 2007 рік є протиправними.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У силу ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Статтею 2 КАС України передбачено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ст. 11, ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У судовому засіданні представником відповідача, суб'єкта владних повноважень, не доведено правомірність своїх дій щодо самостійного зарахування платежів, спрямованих Тростянецькою центральною районною лікарнею в рахунок погашення поточних податкових зобов`язань по податку на додану вартість за період з серпня 2009 року по серпень 2010 року у рахунок сплати податкового боргу, що виник раніше.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Оскільки, квитанцією №326 від 24.09.2010 року підтверджено сплату позивачем судовий збір у розмірі 3,40 грн., то дана сума має бути присуджена до стягнення з Державного бюджету України на користь Тростянецької центральної районної лікарні .

Керуючись ст.ст. 11, 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати дій Тростянецької об`єднаної державної податкової інспекції щодо самостійного зарахування платежів, спрямованих Тростянецькою центральною районною лікарнею в рахунок погашення поточних податкових зобов`язань по податку на додану вартість за період з серпня 2009 року по серпень 2010 року у рахунок сплати податкового боргу, що виник раніше, неправомірним.

Зобов`язати Тростянецьку об`єднану державну податкову інспекцію внести зміни до особового рахунку Тростянецької центральної районної лікарні (01982666) з податку на додану вартість, а саме:

зарахувати суму, сплачену платіжним дорученням № 1319 від 15.09.2009 року в розмірі 657 грн. ( шістсот п`ятдесят сім гривень) у сплату податкового зобов`язання з податку на додану вартість за серпень 2009 р. згідно податкової декларації Тростянецької центральної районної лікарні по податку на додану вартість за серпень 2009 року;

зарахувати суму, сплачену платіжним дорученням №1508 від 22.10.2009 року в розмірі 2 748 грн. ( дві тисячі сімсот сорок вісім гривень) у сплату податкового зобов`язання з податку на додану вартість за вересень 2009 р. згідно податкової декларації Тростянецької центральної районної лікарні по податку на додану вартість за вересень 2009 року;

зарахувати суму, сплачену платіжним дорученням №1779 від 25.11.2009 року в розмірі 4 452 грн. (чотири тисячі чотириста п`ятдесят дві гривні) у сплату податкового зобов`язання з податку на додану вартість за жовтень 2009 р. згідно податкової декларації Тростянецької центральної районної лікарні по податку на додану вартість за жовтень 2009 року;

зарахувати суму, сплачену платіжним дорученням №2024 від 23.12.2009 року в розмірі 2 932 грн. (дві тисячі дев`ятсот тридцять дві гривні) у сплату податкового зобов`язання з податку на додану вартість за листопад 2009 р. згідно податкової декларації Тростянецької центральної районної лікарні по податку на додану вартість за листопад 2009 року;

зарахувати суму, сплачену платіжним дорученням №57 від 25.01.2010 року в розмірі 2 410 грн. (дві тисячі чотириста десять гривень) у сплату податкового зобов`язання з податку на додану вартість за грудень 2009 р. згідно податкової декларації Тростянецької центральної районної лікарні по податку на додану вартість за грудень 2009 року;

зарахувати суму, сплачену платіжним дорученням №248 від 16.02.2010 року в розмірі 869 грн. (вісімсот шістдесят дев`ять гривень) у сплату податкового зобов`язання з податку на додану вартість за січень 2010 р. згідно податкової декларації Тростянецької центральної районної лікарні по податку на додану вартість за січень 2009 року;

зарахувати суму, сплачену платіжним дорученням №443 від 23.03.2010 року в розмірі 239,36 грн. та платіжного доручення №444 від 23.03.2010 року на суму 2 309,64 грн. (дві тисячі триста дев`ять гривень шістдесят чотири копійки) у сплату податкового зобов`язання з податку на додану вартість за лютий 2010 р. згідно податкової декларації Тростянецької центральної районної лікарні по податку на додану вартість за лютий 2010 року;

зарахувати суму, сплачену платіжним дорученням №668 від 21.04.2010 року в розмірі 4 526 грн. ( чотири тисячі п`ятсот двадцять шість гривень) у сплату податкового зобов`язання з податку на додану вартість за березень 2010 р. згідно податкової декларації Тростянецької центральної районної лікарні по податку на додану вартість за березень 2010 року;

зарахувати суму, сплачену платіжним дорученням №833 від 21.05.2010 року в розмірі 5 244 грн. ( п`ять тисяч двісті сорок чотири гривні) у сплату податкового зобов`язання з податку на додану вартість за квітень 2010 р. згідно податкової декларації Тростянецької центральної районної лікарні по податку на додану вартість за квітень 2010 року;

зарахувати суму, сплачену платіжним дорученням №1084 від 23.06.2010 року в розмірі 3 279,82 грн. ( три тисячі двісті сімдесят дев`ять гривень вісімдесят дві копійки) у сплату податкового зобов`язання з податку на додану вартість за травень 2010 р. згідно податкової декларації Тростянецької центральної районної лікарні по податку на додану вартість за травень 2010 року;

зарахувати суму, сплачену платіжним дорученням №1211 від 16.07.2010 року в розмірі 2 910 грн. ( дві тисячі дев`ятсот десять гривень) та платіжного доручення № 1047 від 16.07.2010року на суму 27,18 грн. ( двадцять сім гривень вісімнадцять копійок) у сплату податкового зобов`язання з податку на додану вартість за червень 2010 р. згідно податкової декларації Тростянецької центральної районної лікарні по податку на додану вартість за червень 2010 року;

зарахувати суму, сплачену платіжним дорученням №1481 від 20.08.2010 року в розмірі 696,54 грн. ( шістсот дев`яносто шість гривень п`ятдесят чотири копійки) у сплату податкового зобов`язання з податку на додану вартість за липень 2010 р. згідно податкової декларації Тростянецької центральної районної лікарні по податку на додану вартість за липень 2010 року;

зарахувати суму, сплачену платіжним дорученням №1666 від 21.09.2010 року в розмірі 2 041 грн. ( дві тисячі гривень сорок одну копійку) та платіжного доручення №1480 на суму 1804,46 грн. (вісімнадцять тисяч чотири гривні сорок шість копійок) у сплату податкового зобов`язання з податку на додану вартість за серпень 2010 р. згідно податкової декларації Тростянецької центральної районної лікарні по податку на додану вартість за серпень 2010 року.

Присудити з Державного бюджету на користь Тростянецької центральної районної лікарні 3,40 грн. ( три гривні сорок копійок) державного мита, сплаченого згідно квитанції №326 від 24.09.2010 року , яка міститься в матеріалах справи (2а/0270/2423/11).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

СуддяЗагороднюк Андрій Григорович