№ 19770693, 21.01.2011, Vinnytsia District Administrative Court

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2011 р. Справа № 2-а-1748/10/0270

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Поліщук Ірини Миколаївни,

розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи:

за позовом: Могилів-Подільського міжрайпрокурора в інтересах держави -Міністерства транспорту та зв'язку України, яке представляє Головна державна інспекція на автомобільному транспорті в особі - Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області

до: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про: стягнення 1 700 грн. фінансових санкцій

ВСТАНОВИВ :

Могилів-Подільський міжрайпрокурор звернувся до суду в інтересах держави в особі Територіального управління Головної державної автомобільної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 1700 грн. фінансових санкцій.

Позовні вимоги мотивовано тим, що під час проведення перевірки державними інспекторами територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області дотримання вимог Закону України "Про автомобільний транспорт" було встановлено, що відповідачем було порушено вимогу ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: надання послуг з вантажних перевезень без оформлення ліцензійної картки. По факту порушення було складено акт № 168003 від 28.12.2009 року (а.с. 8). На підставі даного акту, 22.02.2010 року начальником Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області, керуючись ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", винесена постанова № 088487 (а.с. 10) про застосування до відповідача фінансових санкцій в сумі 1700 грн. 00 коп.

Посилаючись на те, що ФОП ОСОБА_1 в строки, встановлені законом, застосовані фінансові санкції, в добровільному порядку не сплатив, що тягне за собою ненадходження коштів до бюджету держави, прокурор звернувся до суду в інтересах Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області з позовом про стягнення з відповідача фінансових санкцій в сумі 1700 грн. 00 коп.

ФОП ОСОБА_1 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області з позовом про скасування постанови № 088487 від 22.02.2010р. про застосування фінансових санкцій. Вінницьким окружним адміністративним судом 29.07.2010 року винесено постанову про відмову в задоволенні позову ФОП ОСОБА_1 Дана постанова була оскаржена ним в апеляційному порядку.

14.07.2010р. ухвалою суду зупинено провадження у даній справі до набрання законної сили рішенням у адміністративній справі № 2-а-2535/10/0270 за позовом ФОП ОСОБА_1 до територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області про скасування постанови № 088487 від 22.02.2010р. про застосування фінансових санкцій.

Ухвалою суду від 23.12.2010р. провадженні у справі поновлено в зв`язку з тим, що 26 жовтня 2010 року ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду залишено без змін постанову Вінницького окружного адміністративного суду, винесену 29.07.2010 року, про відмову в задоволенні позову по справі № 2-а-2535/10/0270 за позовом ФОП ОСОБА_1 до територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області з позовом про скасування постанови № 088487 від 22.02.2010р.

Представник позивача в судове засідання не зявився, до суду надійшла клопотання про розгляд справи без її участі та підтримання позовних вимог у повному обсязі (а.с. 60).

Відповідач в судове засідання не зявився повторно. Ухвала про поновлення провадження та призначення судового засідання по справі на 24.12.2010р. направлялась на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням, про що свідчить реєстр вихідної кореспонденції (а.с. 54). Повістка про призначення судового засідання на 05.01.2011р. направлялась на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням, про що свідчить реєстр вихідної кореспонденції (а.с. 63). Про те, що наступне судове засідання призначене на 17.01.2011р. відповідача було повідомлено в телефонному режимі, про що свідчить телефонограма (а.с. 65). Повістка про призначення судового засідання на 21.01.2011р. направлялась на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням, про що свідчить реєстр вихідної кореспонденції (а.с. 67). Відповідно до ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Згідно частини 4 статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Ці ж наслідки застосовуються у разі повторного неприбуття за таких самих умов відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень.

Частиною 1 статті 49 КАС України встановлено, що особи, які беруть участь у справі, мають рівні процесуальні права і обов'язки. Відповідно до частини 2 зазначеної вище статті особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки. З огляду на вищевикладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час, дату і місце розгляду судової справи з його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Прокурор в судове засідання не з`явився.

Суд, вважає, що за даних обстави можливо та доцільно розглянути дану адміністративну справу без участі сторін на підставі наявних в ній доказів в порядку письмового провадження, що відповідає положенням ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 здійснює підприємницьку діяльність на підставі відповідного свідоцтва про державну реєстрацію серії НОМЕР_3 (а.с. 5).

Відповідно до графіку проведення рейдових перевірок та згідно із завданням на перевірку № 110509 від 26.12.2009 року (а.с. 6), державними інспекторами Андрощуком Л.В. та Балховським С.В. 28.12.2009 року в Мурованокуриловецькому районі проведено перевірку транспортного засобу марки Daimler Benz, номерний знак НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_2, що орендується позивачем.

Під час перевірки, як зафіксовано в акті №168003 від 28.12.2009 року (а.с. 8), виявлено порушення ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", зокрема надання послуг з перевезення вантажу, згідно накладної ПП ОСОБА_3 на переміщення №ПРR-043553 (а.с.12) без ліцензійної картки.

Постановою начальника територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області Ратовського А.С. № 088487 від 22.02.2010 року (а.с. 10) до позивача застосовано фінансові санкції в сумі 1700 грн. за порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена ч. 1 абз 3. ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

У судовому засіданні встановлено, що позивач не зявився на розгляд справи щодо порушення законодавства про автомобільний транспорт, яке відбулось 22.02.2010 року в приміщенні територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області, хоча йому завчасно направлено повідомлення №02-3/607 від 11.02.2010 року, яке ОСОБА_1 отримав 15.02.2010 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 7).

Копія постанови про накладення фінансових санкцій направлялась позивачу супровідним листом за вих. № 02-3/798 від 24.02.2010 року.

Пунктом 28 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006р. №1567 передбачено, що фінансова санкція повинна бути перерахована суб'єктом господарювання на зазначений у постанові рахунок не пізніше, ніж протягом п'ятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування фінансових санкцій, про що повідомляється орган державного контролю, посадовою особою якого винесено відповідну постанову.

Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень регулюються Законом України "Про автомобільний транспорт".

Пункт 17 ч. 1 ст. 1 Закону України “Про автомобільний транспорт” визначає поняття автомобільного перевізника, як фізичну або юридичну особу, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Відповідно до ст. 48 Закону України “Про автомобільний транспорт” автомобільні перевізники, водії повинні мати і предявляти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для фізичної особи, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах, є: для автомобільного перевізника - ліцензія та документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством України.

Абзацом 3 ч. 1 ст. 60 Закону України “Про автомобільний транспорт” передбачено відповідальність у вигляді штрафу за порушення законодавства про автомобільний транспорт, а саме: надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Крім того, приймаючи рішення по даній справі, суд керувався тим, що постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 29.07.2010 року, по адміністративній справі № 2-а-2535/10/0270 відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до територіального управління Головавтотрансінспекції у Вінницькій області про скасування постанови № 088487 від 22.02.2010р. повністю.

Дана постанова залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2010 року.

Згідно ст. 254 КАС України, постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Дослідивши матеріали справи та керуючись вищезазначеними положеннями законодавства, суд дійшов висновку, що позивач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому, як наслідок, наявні підстави для задоволення позову.

Згідно ст. 36-1 Закону України “Про прокуратуру”, підставою представництва у суді інтересів держави - наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

Враховуючи те, що позивач просить стягнути з відповідача штрафні фінансові санкції в сумі 1700,00 грн. застосовані рішенням № 088487 від 22.02.2010р., а дане рішення визнано судом правомірним, суд приходить до висновку про задоволення позову у повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд-

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь держави (р/р 31114106700009, код 34701151 Держбюджет м. Могилів-Подільський 21081100, ГУДКУ у Вінницькій області м.Вінниця МФО 802015) 1 700 (одну тисячу сімсот гривень) гривень фінансових санкцій.

Судові витрати віднести на рахунок Державного бюджету України.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя /підпис/Поліщук Ірина Миколаївна

З оригіналом згідно:

Суддя:

Секретар: