Decision № 19644993, 23.09.2011, Vinnytsia District Court of Vinnytsia Oblast

Справа № 2-1173/11

РІШЕННЯ

Іменем Україн

23 вересня 2011 року                                                             м. Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області в складі:

Головуючого –судді Ганкіної І.А.

при секретарі Морозовському А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Подільський холод»про стягнення грошової компенсації за невикористану щорічну відпустку ,-

В С Т А Н О В И В:

          ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ТОВ «Подільський холод»про стягнення грошової компенсації за невикористану щорічну відпустку, мотивуючи свої вимоги тим, що 01жовтня 2005 року він влаштувався на роботу у ТзОВ «Подільський холод» за юридичною адресою: Хмельницький район, с. Олешин, вул. Шестакова, 13 на посаду комірника. Підприємство фактично провадило свою діяльність за адресою: м. Вінниця, Немирівське шосе, 6. Як вказує позивач в своїй заяві, що за час роботи до нього жодного разу не було застосовано матеріально - дисциплінарних санкцій, фактично він пропрацював 5 років і 7,5 місяців, і кожного разу, коли він просив надати йому відпустку, керівництво підприємства відмовляло, пояснюючи тим, що нікому передавати склад. Так за понад п'ять років роботи він жодного разу не був у відпустці. Відповідно до відомостей трудової книжки, у відповідача він пропрацював 5 років та 7 місяців. Якщо сумувати дні щорічної відпустки, які мало бути надано позивачу за цей період, то вийде 134 дні ( 24дні/рік * 5 цілих 7/12 року = 134 дні). 06.05.2011 року позивач з'явився на склад підприємства (м. Вінниця, вул. Немирівське шосе, 6) де керівництвом в особі ОСОБА_2 його, ОСОБА_3 було повідомлено про рішення щодо його звільнення. Дізнавшись про це, позивач попросив щоб його звільнили за згодою сторін, щоб він міг отримати допомогу у центрі зайнятості населення поки не знайде нову роботу.           17.05.2011 року він, ОСОБА_1 передав склад іншій особі —це був його останній робочий день, однак трудової книжки з копією наказу про звільнення ні 17 травня, ні наступного дня зазначених документів йому не було видано. Лише після неодноразових дзвінків та прохань, трудову книжку видали 25.05.2011 року, тобто через вісім днів, разом з копією наказу про звільнення. Запис в трудовій книжці здивував його, так згідно наказу його, ОСОБА_1 взагалі було звільнено 30 квітня 2011 року, що не відповідає дійсності. Для розрахунку компенсації за невикористані відпустки необхідно за основу взяти сумарний дохід за період з 01.05.2010 року по 30.04.2011 року в зв»язку з чим він звернувся до відповідача з проханням дати йому довідку про доходи , однак відповідачем було надано довідку лише за останні 6 місяців перед звільненням, що унеможливлює здійснити точний розрахунок грошової компенсації, з приводу стягнення якої він, позивач по справі був змушений звернутися до суду.

          Представник позивача ОСОБА_4 позов підтримала в повному обсязі, просить слухати справу у її відсутність, про що подала заяву. У випадку неявки представника відповідача просить слухати справу в порядку заочного розгляду.

          Відповідач в судове засідання свого представника не направив, про день слухання справи попереджався належним чином та завчасно. Заяви про слухання справи у відсутність представника відповідача не надав.

          За заявою представника позивача суд проводить слухання в порядку заочного розгляду.

          Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне:

          ОСОБА_1 влаштувався на роботу у ТзОВ «Подільський холод», що знаходиться за юридичною адресою: Хмельницький район, с. Олешин, вул. Шестакова, 13 на посаду комірника, про що свідчать відомості з трудової книжки серії АК №654311 заведеної 10.02.2003р. (а.с. 8 ).

          Підприємство фактично провадило свою діяльність за адресою: м. Вінниця, Немирівське шосе, 6.

          Як вказує позивач в своїй заяві, що за час роботи до нього жодного разу не було застосовано матеріально - дисциплінарних санкцій, фактично він пропрацював згідно даних трудової книжки 5 років і 7,5 місяців.

          Згідно наказу №12-к від 30.04.2011р. позивач був звільнений з посади комірника за згодою сторін відповідно до ст.36 п.1 КЗпП України (а.с.9).

          З вказаним наказом позивач був ознайомлений, однак дата ознайомлення з наказом є відсутньою.

          Позивачу було видано довідку щодо доходів за період з листопада 2010р. по квітень 2011р., згідно якої його заробітна плата складала у листопаді 2010р. - 907 грн., у грудні 2010р. - 922 грн., у січні - березні 2011р. –по 941 грн. щомісячно, у квітні 2011р. –1176 грн.32 коп., загалом позивачем було отримано дохід в розмірі 5828 грн.32 коп. (а.с.10).

          За ст.61 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

          Відповідно до ст.83 КЗпП у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей.           У разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку відповідно до ст. 117 КЗпП України.

          Як вбачається з матеріалів справи, в розрахунок грошової компенсації за невикористані щорічні відпустки позивачем покладено розрахунок за яким кількість календарних днів за період (за виключенням святкових і неробочих згідно ст.73 КЗпП) складає виходячи з даних вищевказаної довідки —181 календарний день —3 святкових(1,7 січня, 8 березня) -1 неробочий (Пасха) всього - 177 днів.

- 5828,32 гри поділених на 177 днів складає - 32,92 грн/день.

- 32,92 грн./ день помножене на 134 дні невикористаної щорічної відпустки складає 4411,28 грн. суми грошової компенсації за невикористані щорічні відпустки у разі порушення права на відпуску.

Даний розрахунок складений у відповідності до п.п.2, 3, 7 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженої Постановою Кабміну від 08.02.1995р. №100.

Таким чином, за відсутності інших доказів поданих стороною відповідача, з врахуванням положень ст.61 ЦПК України, суд вважає, що порушене право позивача підлягає до відновлення шляхом винесення судового рішення за яким з відповідача на користь позивача слід стягнути компенсацію в розмірі 4411 грн.28 коп.

Щодо стягнення моральної шкоди, суд враховує, що за ст.237-1 КЗпП України власник чи уповноважений ним орган забов»язаний відшкодувати моральну шкоду працівникові у разі порушення його законних прав, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв»язків, та необхідності витрачання додаткових зусиль для організації свого життя.

Як з»ясовано в ході судового процесу відповідач своїми неправомірними діями позбавив ОСОБА_1 права на відпустку, отримання своєчасного доходу у вигляді виплат які належали йому до виплати на день звільнення, позбавлення позивача засобів до існування, тому суд, виходячи з тяжкості наслідків дій відповідача, вважає за можливе задоволити вимогу щодо стягнення моральної шкоди в розмірі 1000 грн..

          Згідно ст.36 Закону України "Про оплату праці" за порушення законодавства про оплату праці винні особи притягаються до дисциплінарної, матеріальної, адміністративної та кримінальної відповідальності згідно з законодавством.

Щодо підстав стягнення моральної шкоди суд відносить протиправність дій відповідача, що полягали у позбавленні особи права на відпустку, отримання своєчасного доходу у вигляді виплат які належали позивачу до виплати на день звільнення, позбавлення позивача засобів до існування.

          Виходячи з тяжкості наслідків дій відповідача, суд вважає за можливе задоволити вимогу щодо стягнення моральної шкоди в розмірі 1000 грн.

          Визначаючись щодо вимоги позивача про стягнення судових витрат, суд встановив,що відповідно до ст. 79 ЦПК України до судових витрат відносяться:судовий збір та витрати пов"язані з розглядом справи.До витрат пов"язаних з розглядом судової справи,належать витрати на інформаційно-технічне забезпечення, витрати на правову допомогу, витрати пов"язані з явкою до суду, витрати пов"язані з залученням свідків,спеціалістів,перекладачів,та проведення судових експертиз, а також вирати пов"язані з проведенням огляду доказів та вчиненням інших дій.

          Як встановлено по справі, ОСОБА_1 проведено оплату державного мита в сумі 54 грн. 11 коп., та витрат на ІТЗ в сумі 120 грн. , що підтверджують квитанція банку за № К 95/F/38 від 15.06.2011 року та відповідно № К 95/F/39 від 15.06.2011 року (а.с.1-2).

          За ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

          Тому, враховуючи доведеність позивачем понесених ним витрат документально, суд вважає,що судові витрати слід відшкодувати за рахунок відповідача

          На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 73, 83, 116, 117, 237-1 КЗпП України, ст. ст. 11, 15, 30, 60, 61, 88, 214,215, 223, 224, ЦПК України, суд -

В и р і ш и в :

          Позовні вимоги задоволити .

          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Подільський холод»( код ЄДРПОУ -32523075. адреса с. Олешин вул. Шестакова, 13 Хмельницького району Хмельницької області) на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані щорічні відпустки в розмірі 4411 грн. 28 коп. та завдану моральну шкоду в розмірі 1000 грн..

          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Подільський холод»на користь ОСОБА_1, судовий збір в розмірі 54 грн.11 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн., сплачені ним при зверненні до суду.

          Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Вінницької області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час оголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

          Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя