Справа № 2-477/08 року
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 червня 2008 року Лебединський районний суд
Сумської області
В складі: головуючого - судді Гура А.О.
при секретарі Ткаченко Я.О.
з участю позивачки ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
розглянувши в попередньому судовому засіданні в місті Лебедині справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання сина, -
В С Т А Н О В И В:
Позивачка звернулась до суду з вищезазначеним позовом до відповідача, мотивуючи свої вимоги тим, що 29.08.1997 року в відділі реєстрації актів громадянського стану Лебединського міськвиконкому Сумської області був зареєстрований її шлюб з відповідачем, актовий запис № 152.
ІНФОРМАЦІЯ_1 року від даного шлюбу народився син - ОСОБА_3.
Відповідач добровільно матеріальну допомогу на утримання дитини не надає, тому вона просить суд винести рішення про стягнення аліментів з відповідача в розмірі ¼ частини від всіх видів заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку.
В судовому засідання позивачка підтримала свої позовні вимоги.
Відповідач визнає позовні вимоги в повному обсязі.
На підставі статей 130 та 174 ЦПК України, суд вважає можливим рішення суду постановити при проведенні попереднього судового засідання.
Вислухавши сторони та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню зі слідуючих підстав:
Між сторонами мають місце сімейні правовідносини, які виникли внаслідок укладення шлюбу (а. с. 3), від якого ІНФОРМАЦІЯ_1 року народився син ОСОБА_3 (а. с. 4), який на даний час проживає з матір'ю, що стверджується довідкою № 3085 від 22.04.2008 року Лебединського міськвиконкому (а. с. 5) і перебуває на її утриманні.
Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Визначаючи розмір аліментів, які підлягають до стягнення, суд приймає до уваги вимоги ст. 182 ч. 2 Сімейного Кодексу України, якою встановлено, що розмір аліментів на одну дитину за жодних обставин не повинен бути меншим ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку .
В силу ст. 191 СК України аліменти стягувати з 23.05.2008 року, тобто від дня пред'явлення позову.
Суд вважає за необхідне стягнути з відповідача судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення в силу ст. 88 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 15, 60, 88, 209, 213, 214, 215, 218 ЦПК України ст. ст. 180, 182, 191 Сімейного Кодексу України, -
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання сина задоволити.
Стягувати кожного місяця аліменти з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця с. Олонешта Суворовського району, Молдова, жителя АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1, проживаючої в АДРЕСА_1 на утримання сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, в розмірі ¼ частини від всіх видів заробітку, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Аліменти стягувати з 23.05.2008 року до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2на користь держави судові витрати, пов'язані з розглядом справи, в розмірі 51 гривні та витрати на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 7,50 грн. на р/р 31218259700214 ОКПО отримувача 23636456 Банк ГУ ДКУ в Сумській області одержувач Лебединський район код 22050000 МФО 837013.
Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Сумської області через Лебединський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк заяви про апеляційне оскарження і подання після цього апеляційної скарги протягом 20 днів, з подачею її копії до апеляційної інстанції.
Суддя
Лебединського райсуду А.О. Гура
The court decision No. 1960670, Lebedyn District Court of Sumy Oblast was adopted on 19.06.2008. The procedural form is Civil, and the decision form is Decision. On this page, you will find essential data about this court decision. We provide convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find important data conveniently.
This decision relates to case No. 2-477/2008. Firms, which are mentioned in the text of this judgment: