Decision № 195533, 19.10.2006, Commercial Court of Kirovohrad Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" жовтня 2006 р.

Справа № 15/258

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Мохонько К.М., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: ТОВ „Єлисаветградська транспортна кампанія” м. Кіровоград

до відповідача: ВАТ „Кіровоградобленерго” м. Кіровоград

про визнання договору недійсним в частині

Представники сторін:

від позивача – Бурмака С.А. довіреність № 431 від 02.08.06р.

від відповідача – Лисенко С.В. довіреність № 6437/07 від 18.12.05р.

В судовому засіданні 11.09.06р. оголошувалась перерва до 19.10.06р. на 14 годину 30 хвилин.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до відповідача про визнання недійсними окремих пунктів договору на постачання електричної енергії № 36к від 31.03.05р. та окремих пунктів угоди № 929-ш від 03.10.05р. В судовому засіданні представник позивача позов підтримав. Представник відповідача позовні вимоги заперечив, надав відзив в якому посилається на відповідність укладеного договору та додаткової угоди діючому законодавству України, зокрема Закону України „Про електроенергетику”, Правилам користування електричною енергією, типовому договору на постачання електричної енергії.

На підставі ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній документами.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін господарський суд з’ясував наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Між сторонами укладений договір про постачання електричної енергії № 36 К від 31.03.05р. За умовами договору постачальник електричної енергії / позивач / постачає електричну енергію споживачу / відповідачу /, а споживач оплачує постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до нього, що є його невід’ємними частинами. Під час виконання умов договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов’язуються керуватися чинним законодавством України, зокрема правилами користування електричною енергією ( далі – ПКЕЕ ), затвердженими в установленому порядку. Договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на термін до 31.12.05р. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. Договір підписаний представниками сторін і посвідчений печатками підприємств.

Додатком № 1 до договору є порядок розрахунків, який підписаний представниками сторін і посвідчений печатками підприємств.

Відповідно до ст. ст. 203, 215, 217, 236 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною ( сторонами ) вимог, які встановлені частинами першою – третьою, п’ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Якщо за недійним правочином права та обов’язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.

Між позивачем та управлінням розвитку транспорту та зв’язку Кіровоградської міської ради укладений договір про організацію надання транспортних послуг від 15.12.04р. Договір укладено з метою забезпечення перевезення пасажирів, в тому числі всіх пільгових категорій, що користуються електротранспортом в м. Кіровограді, надійного та якісного їх обслуговування на умовах виконання сторонами вимог чинного законодавства. Договір діє з 15 грудня 2004 року по 15 грудня 2009 року. Договір підписаний представниками сторін і посвідчений печатками підприємств.

Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України „Про міський електричний транспорт” забороняється відключення об’єктів міського електричного транспорту від електропостачання під час пасажирських перевезень, за винятком усунення наслідків аварій у системах електропостачання.

За таких умов пункти 7.2, 7.3, 7.4, 8.1.7, 8.1.8 договору про постачання електричної енергії № 36 К від 31.03.05р. укладеного між сторонами повинні бути визнані недійсними, так як вони суперечать ч. 2 ст. 18 Закону України „Про міський електричний транспорт”.

В задоволенні позовних вимог в частині визнання недійсним пункту 3.1.2 договору № 36 К від 31.03.05р. слід відмовити, тому що розділ 7 договору є дійсним і в ньому залишились пункти 7.1, 7.5, 7.6, 7.7 які також є дійсними.

В задоволенні позовних вимог в частині визнання недійсними пунктів 7.5, 7.6, 7.7 договору № 36 К від 31.03.05р. слід відмовити, тому що вони стосуються усунення наслідків аварій у системах електропостачання і їх наявність в договорі прямо впливає на безпеку експлуатації електричних мереж як позивача зокрема, так і інших споживачів електричної енергії в цілому.

Між сторонами укладена угода про порядок погашення заборгованості № 929-ш від 03.10.05р. Предметом даної угоди є умови і порядок сплати боржником / позивачем / кредитору / відповідачу / своєї заборгованості, яка нарахована відповідно до укладеного договору на користування електричною енергією за № 36 К від 18.01.02р. Боржник визнає перед кредитором свої боргові зобов’язання станом на 3 жовтня 2005 року в сумі 1273687 грн. 94 коп. – п’ятикратної вартості різниці фактично спожитої і договірної величини електроспоживання і зобов’язується розрахуватися в термін до 15.02.07р. відповідно до графіку.

Пункт 2.1. У випадку несплати боржником своєї заборгованості в строки зазначені в п. 1.2 даної угоди кредитор має право відключити об’єкти боржника від енергопостачання з додатковим попередженням за три робочі дні починаючи з наступного дня після порушення боржником вищезазначених термінів сплати своєї заборгованості.

Пункт 2.2. Поновлення постачання електричної енергії здійснюється після погашення всієї суми заборгованості по даній угоді.

Виконання цієї угоди не звільняє боржника від зобов’язання щомісячно та у встановлені строки оплачувати поточне споживання електричної енергії у розмірі 100 %. Угода укладається на строк до 31.12.07р. та набирає чинності з дня її підписання. Угода підписана представниками сторін і посвідчена печатками підприємств.

Частиною 5 ст. 26 Закону України „Про електроенергетику” встановлена санкція за споживання електричної енергії понад договірну величину в розрахунковому періоді у вигляді оплати споживачем п’ятикратної вартості різниці фактично спожитої і договірної величини. Діючим законодавством не передбачена можливість сплати такої санкції з відстрочкою платежу, але і прямої заборони на це законом не встановлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 ЦК України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства.

Уклавши угоду про розстрочку сплати нарахованої відповідачем підвищеної плати за користування електроенергією, позивач, таким чином, виразив своє волевиявлення і погодився з нарахованою сумою. Однак, пункти 2.1, 2.2 угоди від 03.10.05р. не відповідають чинному законодавству з наступних підстав.

Розділом 7 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ України від 31.07.96р. № 28 / з наступними змінами та доповненнями / встановлені умови припинення або обмеження постачання та передачі електричної енергії.

Згідно пунктів 7.1, 7.5 Правил електрична енергія постачається споживачу безперервно, крім випадків, передбачених договором та нормативно-правовими актами, у тому числі цими Правилами. Постачальник електричної енергії зобов’язаний, попередивши споживача не пізніше ніж за три робочих дні, припинити повністю або частково постачання йому електричної енергії.

В зв’язку з викладеним редакція пункту 2.1 угоди від 03.10.05р. спірної угоди не відповідає Правилам, тому пункт 2.1 угоди повинен бути визнаний недійсним.

Пункт 2.2 угоди від 03.10.05р. випливає з пункту 2.1 і з ним пов’язаний, в зв’язку з чим пункт 2.2 угоди також повинен бути визнаний недійсним.

Позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

На підставі ст. ст. 47-1, 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони в рівному розмірі.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 18 Закону України „Про міський електричний транспорт”, ст. 26 Закону України „Про електроенергетику”, ст. ст. 6, 203, 215, 217, 236 ЦК України, ст. ст. 32-34, 43, 44, 47-1, 49, 75, 82 – 85, 116, 117 ГПК України господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати недійсними пункти 2.1, 2.2 угоди про порядок погашення заборгованості № 929-ш від 03 жовтня 2005 року укладеної між ВАТ „Кіровоградобленерго” його структурним підрозділом Кіровоградський міський РЕМ м. Кіровоград та ТОВ „Єлисаветградська транспортна кампанія” м. Кіровоград.

Визнати недійсними пункти 7.2, 7.3, 7.4, 8.1.7, 8.1.8 договору про постачання електричної енергії № 36 К від 31 березня 2005 року укладеного між ВАТ „Кіровоградобленерго” його структурним підрозділом Кіровоградською філією м. Кіровоград та ТОВ „Єлисаветградська транспортна кампанія” м. Кіровоград.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Стягнути з ВАТ „Кіровоградобленерго” м. Кіровоград пр. Комуністичний 15 код ЄДРПОУ 23226362 на користь ТОВ „Єлисаветградська транспортна кампанія” м. Кіровоград пр. Університетський 3 код ЄДРПОУ 32967628 – 42 грн. 50 коп. сплаченого державного мита, 59 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати.

Рішення може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в порядку визначеному ГПК України.

Суддя

К.М.Мохонько