Court ruling № 19503393, 27.09.2011, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

"27" вересня 2011 р. м. КиївК-44504/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.

суддів: Голубєвої Г.К., Карася О.В., Островича С.Е., Шипуліної Т.М.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва на постанову Господарського суду м. Києва від 19.05.2008 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09.09.2009

у справі № 46/133-А Господарського суду м. Києва

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінікія (ЮА)»

до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду м. Києва від 19.05.2008, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.09.2009, позов задоволено: визнано недійсними податкові повідомлення-рішення ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 21.06.2006 № 0000332307/0, від 21.11.2006 № 0000332307/2, від 31.01.2007 № 0000332307/3 про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за лютий 2005 року на 24680,88 грн.

В касаційній скарзі ДПІ у Голосіївському районі м. Києва просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та постановити нове рішення про відмову в позові, посилаючись на порушення та неправильне застосування судами норм пункту 1.8 ст. 1, підпунктів 7.2.1, 7.2.3, 7.2.4 пункту 7.2, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 № 168/97-ВР.

Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити скаргу без задоволення як безпідставну.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що фактичною підставою для визначення позивачу податкового зобовязання згідно із спірними податковими повідомленнями-рішеннями слугував висновок контролюючого органу, викладений в акті перевірки від 21.06.2006 № 372/1-22-01-32768434, про порушення позивачем пункту 1.8 ст. 1, підпунктів 7.2.1, 7.2.3, 7.2.4 пункту 7.2, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР внаслідок безпідставного включення до податкового кредиту 24680,88 грн. на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «Престо», яке є посередником в ланцюгу поставок товару (світильників). Що ж до фактичного постачальника, яким було ТОВ «Катех-3», то рішенням Соломянського районного суду м. Києва від 20.09.2005 у справі № 2-1959-1/05 скасовано його державну реєстрацію та визнано недійсним свідоцтво про реєстрацію цього товариства платником ПДВ з дати його ( свідоцтва ) видачі, тобто з 14.12.2004.

В судовому процесі підтверджено, що ТОВ «Престо» в лютому 2005 року поставив позивачу товар (світильники) на загальну суму 148085,27,58 грн., в тому числі ПДВ 26680,88 грн., виписавши позивачу податкові накладні на вказану поставку.

Наявні у справі копії податкових накладних на вказану поставку свідчать про те, що вони відповідають вимогам підпункту 7.2.1, 7.2.3 пункту 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 цієї ж статті в редакції, чинній на момент виникнення правовідношення, з приводу прав і обовязків в якому виник спір, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Дії позивача по формуванню податкового кредиту за рахунок сум ПДВ, нарахованого в ціні придбання товару у ТОВ «Престо», відповідають наведеній нормі, а також підпункту 7.5.1 пункту 7.5 цієї статті щодо дати виникнення права на податковий кредит.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 21.06.2007 скасовано рішення Соломянського районного суду м. Києва від 20.09.2005 у справі № 2-1959-1/05, провадження у справі закрито.

Акт про анулювання свідоцтва про реєстрацію ТОВ «Катех-3»платником податку на додану вартість складений податковим органом 15.12.2005. Факти придбання позивачем світильників у ТОВ «Престо» вартістю 148085,27,58 грн., в тому числі ПДВ 26680,88 грн., розрахунку позивача за цей товар ДПІ не оспорює.

З огляду на викладені обставини та правове регулювання питання щодо податкового кредиту ухвалені у справ судові рішення відповідають вимогам ст. 159 КАС України, а тому підстави для їх скасування чи зміні відсутні.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва залишити без задоволення, а постанову Господарського суду м. Києва від 19.05.2008 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09.09.2009 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий підписЄ.А.Усенко

Судді підписГ.К.Голубєва

підписО.В.Карась

підписС.Е.Острович

підписТ.М.Шипуліна Суддя Є.А. Усенко