№ 194600, 24.10.2006, Commercial Court of Dnipropetrovsk Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

24.10.06р.

Справа № А10/310-06

За позовом Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська, м.Дніпропетровськ

до Комунального житлово-експлуатаційного підприємства "Центральний" Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

про стягнення 14 999, 48 грн.

Суддя Кощеєв І.М.

Представники сторін:

Від позивача: не з"явився

Від відповідача: не з"явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся з позовом до відповідача про стягнення заборгованості в сумі 14 999,48 грн. страхових внесків за період з 01.07.06р. по 21.08.06р., з них :

- за червень 2006 року - 7499,74 грн. (термін сплати 20.07.06р.)

- за липень 2006 року -7499,74 (термін сплати 21.08.2006р.)

Представник Відповідача двічі на виклик суду у судове засідання не з"явився, витребувані судом документи не надав. Відповідач був належним чином повідомлений про час і місце проведення судового засідання.

Від Позивача надійшла заява про перенесення розгляду справи у зв"язку з тим, що борг на 24.10.2006 року зріс.

Ст.150 КАС України передбачає, що суд відкладає розгляд справи у випадках встановлених КАС України , а також у разі неможливості розгляду справи у зв"язку з необхідністю заміни судді або залучення до участі у справі інших осіб.

Таким чином, зазначені Позивачем обставини, відповідно до ст.150 КАС України не є підставою для відкладення розгляду справи.

Господарський суд розглядає справу за наявними в ній документами.

Дослідивши додані до позовної заяви документи , заслухавши пояснення представника Позивача на попередньому судовому засіданні, господарський суд ,-

ВСТАНОВИВ:

"Комунальне житлово-експлуатаційне підприємство "Центральний" зареєстроване в управлінні Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська та є платником страхових внесків.

Згідно зі ст.20ч.6 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування"№1058-IV та наступними змінами до нього, страхувальники зобов"язані сплачувати страхові внески , нараховані за відповідний базовий звітний період , не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Обчислення страхових внесків територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі складених актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків, звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду, а сум страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування - на банківський рахунок Накопичувального фонду або на банківський рахунок обраного застрахованою особою недержавного пенсійного фонду.

У разі недостатності у страхувальника коштів для здійснення в повному обсязі виплати заробітної плати (доходу) та одночасної сплати відповідних авансових платежів виплата зазначених сум та сплата страхових внесків здійснюється в пропорційних розмірах у порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду.

У разі несплати авансових платежів до страхувальників застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом.

Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Відповідачем вказані вимоги законодавства належним чином не виконувалися, що призвело до утворення заборгованості.

Відповідно до розрахунків наданих Позивачем, за Відповідачем існує борг у розмірі 14 999,48 грн. заборгованості по сплаті страхових внесків на обов”язкове державне пенсійне страхування за період з 01.07.2006р. по 21.08.2006р.

Ст. 23 Закону передбачає, що спори, які виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду в судовому порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2002 р. по справі № 1-2/2002 було визначено, що ч. 2 ст. 124 Конституції України передбачає право юридичної особи на захист судом своїх прав, встановлює юридичні гарантії їх реалізації, надаючи можливість кожному захищати права будь-якими не забороненими засобами. Кожна особа має право вільно обирати не заборонений законом засіб захисту прав, у тому числі судовий захист. Право на судовий захист своїх прав не може бути обмежене. Суб”єкти правовідносин, у тому числі юридичні особи, у разі виникнення спору можуть звертатись до суду за його рішенням. Право юридичної особи на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами.

Враховуючи наведене, господарський суд вважає позовні вимоги Позивача обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно вищезазначеного, керуючись ст. ст. 72, 87, 94, 98, 158, 159, 160, 161, 162, 163 КАС України, господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Стягнути з Комунального житлово-експлуатаційного підприємства "Центральний" (49000, м. Дніпропетровськ , вул. Качалова,2а р/р2600830133693 ДЦО ПИБ МФО 305437, ЄДРПОУ 00193192) на користь управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська ( 49064, м. Дніпропетровськ, пр. Калініна,52 , р/р25607303123181 в ДОУ ВАТ "Державний Ощадбанк України" МФО 305482, код 21928077) - 14 999 грн. 48 коп. заборгованості по сплаті страхових внесків.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у порядку та строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя

І.М. Кощеєв

Згiдно з оригіналом

Помічник судді

Т.М. Зеленська