Court ruling № 19397384, 28.09.2011, Odesa Administrative Court of Appeal

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2011 р.Справа № 2-а-9739/09/2170 Категорія:10.2.4Головуючий в 1 інстанції: Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Джабурія О.В.

суддів Крусяна А.В.

Шляхтицького О.І.

при секретарі Філімович І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління пенсійного фонду України в Білозерському районі Херсонської області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 09 червня 2010 року у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Дар`ївська пересувна механізована колона 143»до Управління пенсійного фонду України в Білозерському районі Херсонської області про визнання рішення недійсним,

В С Т А Н О В И Л А :

ВАТ «Дар`ївська пересувна механізована колона 143»звернулось до суду з позовом про визнання недійсним рішення Управління пенсійного фонду України в Білозерському районі Херсонської області від 25.03.2009 року про застосування до позивача штрафних санкцій в розмірі 26820,41 грн. та нарахування пені в розмірі 1940,96 грн., посилаючись на відсутність підстав для застосування штрафних (фінансових) санкцій. Спірне рішення було ухвалено після проведення відповідачем у березні 2009 року планової перевірки позивача, під час якої жодних порушень вимог законодавства виявлено не було, у тому числі і щодо строків розрахунків.

Відповідач проти позову заперечував вказуючи, що підставою для ухвалення спірного рішення стали порушення позивачем строків сплати страхових внесків у 2007 та 2008 роках, рішення було ухвалено на підставі розрахунку фінансової санкції та пені і підстав для задоволення позову немає.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 09 червня 2010 року позовні вимоги задоволено, визнано недійсним рішення Управління пенсійного фонду України в Білозерському районі Херсонської області від 25.03.2009 р. про застосування до ВАТ «Дар`ївська пересувна механізована колона 143»штрафу в розмірі 26820,41 грн. та нарахування пені в розмірі 1940,96 грн.

Відповідачем на вказану постанову була подана апеляційна скарга. Апелянт просить скасувати оскаржувану постанову від 09.06.2010 року та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову з тих підстав, що висновок суду першої інстанції про порушення УПФУ в Білозерському районі Херсонської області порядку прийняття спірного рішення є хибним, УПФУ діяло у межах та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Колегією суддів встановлено, що позивач зареєстрований в Управлінні Пенсійного Фонду України в Білозерському районі Херсонської області як платник страхових внесків, і відповідно до вимог ст. 20 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»від 9 липня 2003 року № 1058-IVзобовязаний сплачувати страхові внески, нараховані на відповідний базовий звітній період не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Управлінням Пенсійного Фонду України в Білозерському районі Херсонської 25.03.2009р. винесено рішення про застосування до позивача на підставі п.2 ч.9 ст.106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»штрафу в розмірі 26820,41 грн. та пені в розмірі 1940,96 грн. Дане рішення не містить в собі розрахунку фінансових санкцій з визначенням термінів та сум несвоєчасно сплачених страхових внесків та оскаржене позивачем до суду.

З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження, суд першої інстанції дійшов до висновку про необхідність задоволення позову.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій, чи бездіяльності субєктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень.

Вимогами ст. 106 Закону № 1058-IV передбачена відповідальність за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків у вигляді пені та штрафу.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідно до акту перевірки від 19.03.2009р. №4 «Про результати планової перевірки ВАТ ПМК-143 (код 01036454) з питань дотримання вимог законодавства щодо нарахування, обчислення та сплати внесків на загальнообовязкове пенсійне страхування, інших платежів та надання достовірних відомостей до органів Пенсійного фонду за період з 01.02.2008р. до 01.01.2009р.»відповідачем не встановлено жодного порушення законодавства при нарахуванні та сплаті позивачем страхових внесків.

Судова колегія встановила, що порушення позивачем строків сплати страхових внесків встановлене лише розрахунком фінансової санкцій та пені, який сформований компютерною програмою який протирічить вищезазначеному акті перевірки №4, який не вказує на порушення позивачем строків сплати страхових внесків.

Наданий позивачем до матеріалів справи розрахунок фінансової санкції та пені представляє собою тільки роздруківку даних компютерної програми, який не підписаний жодним представником відповідача, і як належний та допустимий доказ судом не може бути прийнятий.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач не надав суду належних доказів того, що позивачем порушувались терміни сплати страхових внесків, а наданий позивачем акт перевірки від 19.03.2009р. №4 свідчить про відсутність таких порушень з боку позивача, у звязку з чим позовні вимоги цілком обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Судова колегія вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення та надання відповідних доказів покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач, який є субєктом владних повноважень, свою позицію суду не доказав та не обґрунтував її.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в Білозерському районі Херсонської області залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 09 червня 2010 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом одного 20 днів.

Повний текст судового рішення виготовлений 03.10.2011 року.

Головуючий: О.В.Джабурія

Суддя: А.В.Крусян

Суддя: О.І.Шляхтицький