№ 193835, 06.10.2006, Commercial Court of Luhansk Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской области 91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32

П О С Т А Н О В А

Іменем України

06.10.06 Справа № 9/108н-ад

Суддя господарського суду Луганської області Ворожцов А.Г., розглянувши матеріали справи за позовом

Дочірнього підприємства інвестиційна –промислова компанія "Спецпромтехніка" Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо –комерційна фірма "Ремо"

до Державної податкової інспекції у м. Свердловську

третя особа - Товариства з обмеженою відповідальністю "Лєгос", м. Київ

про скасування рішення про реалізацію комбайну 1К-101У

в присутності представників сторін:

позивача –Кирилюк А.І., довіреність № б/н від 27.06.06,

відповідача –Домніна М.В., держ.под.інсп., дов. № 30 від 18.08.05,

від 3-ї особи –не прибув.

Суть спору: позивачем, ДП ІПК "Спецпромтехніка", заявлені вимоги про скасування рішення № 1 начальника ДПІ у м. Свердловську від 01.03.05р. про реалізацію вугледобувного комбайну 1К-101.

Відповідач, ДПІ у м. Свердловську, вважає доводи позивача незаконними та необґрунтованими посилаючись на те, що при проведенні заходів, направлених на виявлення та припинення фактів незаконного обігу товарно–матеріальних цінностей працівниками ГВПМ ДПІ у м.Свердловську проведена перевірка автомобіля КАМАЗ 3081 д/н 3084АІА під керуванням гр. Ласица Є.М., за результатами якої встановлено, що вантаж, який знаходився в автомобілі, не відповідає найменуванню вантажу, вказаному в товаро-транспортній накладній від 22.06.2004, а також не співпадає місце завантаження (згідно пояснень водія гр. Ласица Є.М.).

У зв’язку з цим вантаж, а саме комбайн 1К 101 з двома шнеками, був вилучений та зданий на відповідальне зберігання до ДП „ІПК „Спецпромтехніка” для подальшого проведення перевірки.

З метою встановлення власника вилученого майна з’ясовано, що другою стороною по договору комісії від 18.06.2004 № 1/К виступає ТОВ „ЛЕГОС”. Договір комісії від ТОВ „ЛЕГОС” підписаний директором Василенко І.П.

Згідно пояснень гр. Василенко І.П. від 30.06.2004, у нього, під час поїздки в метро міста Києва, невідомими особами були викрадені його особисті документи, у тому числі паспорт. Приблизно через 3–4 тижня паспорт йому підкинули невідомі особи. Жодного підприємства, у тому числі ТОВ „ЛЕГОС” , він ніколи на своє ім’я не реєстрував, його засновником або директором ніколи не був, підприємницькою діяльністю ніколи не займався; ніяких угод про продаж обладнання ні з ким не укладав. Позивач вважає, що договір укладено особою, яка не мала повноважень на його підписання і здійснення, в той час як законодавством встановлено обов’язок перевірення повноважень особи, з якою укладаються договори.

14.07.04р. на адресу Свердловської міської ради була направлена заява про знахідку співробітниками ГВПМ ДПІ у м. Свердловську із зазначенням місця та часу виявлення спірного комбайну.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши учасників судового процесу, суд

в с т а н о в и в:

1 березня 2005 року начальником ДПІ у м. Свердловську було прийняте рішення № 1 про реалізацію вугледобувного комбайну 1К-101У як знахідку. За твердженням позивача, спірний комбайн знаходився у його законному володінні на підставі договору комісії № 1/К від 18.06.04р., укладеному між позивачем та ТОВ "Легос", платіжного доручення № 42 від 21.06.04р., акту прийому-передачі устаткування на комісію від 22.06.04р. відповідно до спірного договору та товаро-супроводних документів.

Позивач стверджує, що у комбайну є власник, який його не втрачав, тому у рішенні № 1 від 01.03.05р. безпідставно вказано, що комбайн є знахідкою, але, незважаючи на вищевказане, 23.06.05р. співробітники ДПІ протиправно вилучили його у позивача, яке мало всі необхідні документи, що підтверджували правомірність знаходження комбайну у позивача.

Відповідно до ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Постановою Луганського апеляційного суду по справі № 8/59пд було відмовлено ДПІ у м. Свердловську у позові про визнання недійсним договору комісії від 18.06.2004 № 1/К між позивачем та ТОВ «Лєгос», м. Київ. Апеляційною інстанцією було встановлено, що договір комісії з боку ТОВ „ЛЕГОС” укладався саме його директором Василенко І.П.

Оцінивши доводи позивача та відповідача і надані докази, суд дійшов висновку про те, що у податкового органу не було законних підстав для прийняття рішення № 1 начальника ДПІ у м. Свердловську від 01.03.05р. про реалізацію вугледобувного комбайну 1К-101.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов’язані діяти лише не підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з постановою КМУ від 25.08.98р. № 1340 із змінами та доповненнями було затверджено Порядок обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним, дія якого поширюється у т.ч. на:

· майно, визнане безхазяйним відповідно до законодавства,

· предмети-знахідки…загублені або залишені у транспорті…якщо вони не були затребувані їх власником протягом установленого законом терміну.

Відповідно до ч. 2 ст. 337 ЦК України, особа, яка знайшла загублену річ у транспортному засобі, зобов’язана передати її особі, яка представляє володільця цього транспортного засобу.

Відповідно до ст. 338 ЦК України, особа, яка знайшла загублену річ, набуває право власності на неї після спливу шести місяців з моменту заявлення про знахідку міліції або органові місцевого самоврядування, якщо не буде встановлено власника або іншу особу, яка має право вимагати повернення загубленої речі.

Суд погоджується з доводами позивача про те, що у комбайну на момент вилучення спірного майна був власник, який його не втрачав, тому у рішенні № 1 від 01.03.05р. безпідставно вказано, що комбайн є знахідкою. Право власності на майно на момент вилучення підтверджувалося договором комісії № 1/К від 18.06.04р., укладеним між позивачем та ТОВ "Легос", платіжним дорученням № 42 від 21.06.04р., актом прийому-передачі устаткування на комісію від 22.06.04р. відповідно до спірного договору та товаро-супроводними документами.

Суд вважає твердження відповідача про невстановлення власника або іншої особи, яка мала право вимагати повернення загубленої речі, таким, що не відповідає дійсності.

Доводи відповідача щодо реєстрації ТОВ «Легос»на підставну особу та наявність у цього підприємства ознак фіктивності спростовується постановою Луганського апеляційного суду по справі № 8/59пд.

Позивач у позовній вимозі стверджує, що неодноразово звертався до відповідача з вимогами про повернення вилученого комбайну, але докази цього у матеріалах справи відсутні. Проте, матеріали справи містять протест прокурора м. Свердловська від 25.01.06р. на рішення податкового органу про скасування рішення начальника ДПІ № 1 про реалізацію вугледобувного комбайну 1К-101У відповідно до ст. 21 Закону України «Про прокуратуру»як таке, що суперечить закону, У протесті прокурор ставить питання про скасування акта.

Вимоги позивача про покладення сплаченої суми держмита та обслуговування судового процесу на відповідача задоволенню не підлягають відповідно до Кодексу адміністративного судочинства.

Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, в якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено протягом 5-денного строку.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Скасувати рішення № 1 начальника ДПІ у м. Свердловську від 01.03.05р. про реалізацію вугледобувного комбайну 1К-101.

3. Стягнути з Державного бюджету України з рахунку 31111095600006, банк –УДК в Луганській області, одержувач –ВДК Ленінського р-ну м. Луганська, МФО 804013, код 24046582, КБК 22090200, символ звітності 095, на користь позивача, дочірнього підприємства ІПК «Спецпромтехніка»ТОВ «ПКФ «Ремо», код ЄДРПОУ 21820309, 94800, Луганська обл., м. Свердловськ, вул. Інтернаціональна, 8, судові витрати у розмірі 85,0 грн.

4. Повернути позивачу зайво сплачену суму за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн., оскільки це не передбачено КАС України, видавши з матеріалів справи відповідне платіжне доручення.

5. В решті позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

Постанову складено у повному обсязі та підписано 11.10.2006р.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя А.Г.Ворожцов