Decision № 19344521, 18.11.2011, Commercial Court of Volyn Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" листопада 2011 р.

Справа № 5004/1170/11 за позовом підприємців ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3

до відповідача: Приватної фірми "Скорпіон-Сервіс"

про визнання недійсними угод про оренду торгових площ за 2002, 2003, 2004 роки, включаючи додатки до угод на оренду торго вих площ від 30.03.2004р. та угод про надання в користування торгових площ за 2005, 2006, 2007, 2008 роки.

Суддя: Дем'як В.М.

за участю представників сторін: <Текст >

від позивача: ОСОБА_4, ОСОБА_5

від відповідача: ОСОБА_6-за дов. №199 від 14.11.2011р., ОСОБА_7 - за дов. №200 від 14.11.2011р.

Суть спору: позивачі - підприємці ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернувшись з позовом до Приватної фірми "Скорпіон-Сервіс" просять визнати недійсними угоди про оренду торгових площ за 2002, 2003, 2004 роки, включаючи додатки до угод на оренду торгових площ від 30.03.2004р. та угод про надання в користування торгових площ за 2005, 2006, 2007, 2008 роки.

В обґрунтування позовних вимог позивачі посилаються на те, що відповідач не мав правових підстав для передачі в оренду торгових площ, оскільки він не є їх власником. Крім того, за доводами позивачів торгова площа в силу приписів ЦК України не може бути об'єктом оренди, оскільки невизначена індивідуальними родовими ознаками.

За доводами позивачів всі правочини укладені приватною фірмою «Скорпіон-сервіс» із порушеннями публічного порядку, під впливом обману, без відповідного дозволу Луцької міської ради, шляхом насильства, під впливом тяжких для позивачів обставин і на вкрай невигідних для позивачів умовах, фіктивно, удавано, а тому правочини є недійсними з моменту їх вчинення. В обґрунтування зазначено позивачі посилаються на те, що з листопада 2001 року ними було сплачено готівкою приватній фірмі «Скорпіон-сервіс» власні кошти в сумі, що середньому еквівалентно 15000 доларів США за влаштування підприємцями торгових рядів пішоходної зони між вул. Карпенка-Карого і вул. Кравчука у м. Луцьку, що давало їм підстави розраховувати на здійснення підприємницької діяльності на орендованому місці як мінімум на 25 років. Крім того, позивачам не було відомо про правовий статус земельної ділянки площею 1422 м.кв., на якій відповідач здавав в оренду торгові площі. Як було з'ясовано у 2009 році, договори оренди земельної ділянки між Луцькою міською радою та приватною фірмою «Скорпіон-сервіс» були укладені лише на 5 років – до 20.01.2010р. Підприємці зазначають, що інвестувавши кошти в облаштування торгових рядів вони стали власниками торгових площ, за яку ще й сплачували відповідну орендну плату. Приватна фірма «Скорпіон-сервіс» фактично здавала їм в суборенду земельну ділянку без згоди Луцької міської ради. Оспорювані угоди є також нікчемними, оскільки основані на нікчемних договорах оренди земельної ділянки від 22.04.2002р. та від 12.08.2004р, які укладені між Луцькою міською радою та приватною фірмою «Скорпіон-сервіс».

Відповідач - ПФ "Скорпін-сервіс" у поданому на адресу суду відзиву та представники в судовому засіданні позову не визнають. Вважають, що підстав для визнання договорів оренди торгових місць, що були укладені із підприємцями не має. В обґрунтування заперечень посилаються на постанову Вищого господарського суду України від 06.10.2011р. у справі №5004/358/11 за позовом приватного підприємця ОСОБА_8 до ПФ "Скорпіон-сервіс" про визнання недійсними договорів оренди з таких самих підстав як і в даному предметі спору.

Крім того представниками відповідача підтримано клопотання, заявлене у судовому засіданні 31.08.2011р. про застосування до позовів підприємців наслідків спливу строку позовної давності .

Розглянувши заявлене клопотання по суті , суд, з посиланням на ст. 261 Цивільного кодексу України та документи, які підтверджують дату виникнення у відповідачів права на заявлений позов ( т.3. а.с. 103-115) дійшов висновку про відмову у його задоволенні.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

Підприємці ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 із 2002 року по 2008 рік укладали договори оренди із додатковими угодами до них з Приватною фірмою "Скорпіон-сервіс".

Предметом даних договорів оренди була торгова площа у визначених розмірах, яка знаходиться за адресою м.Луцьк, вул.Кравчука на торговому ряду пішохідно-торгової зони ринку ПФ "Скорпіон сервіс" між вул. Кравчука та вул. Карпенка-Карого,для використання під торгівлю товарами з кіоска.

За умовами зазначених договорів сторони визначили всі обов'язкові для даного виду договорів умови, а саме : предмет оренди, права та обов'язки , відовідальність сторін, строк їх дії , порядок здійснення оплати та інші умови.

Як встановлено за правовою природою дані угоди є договорами оренди в розумінні ст. 759 Цивільного кодексу України, згідно якої за договором оренди( найму) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Статтями 626,628 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. При цьому зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У Постанові Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009, № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" визначено, що згідно із статтями 4, 10 та 203 ЦК зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК, міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства.

Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України (статті 1, 8 Конституції України).

Даючи правову оцінку оспорюваним угодам про оренду торгових площ за 2002, 2003, 2004 роки, включаючи додатки до угод на оренду торгових площ від 30.03.2004р. та угод про надання в користування торгових площ за 2005, 2006, 2007, 2008 роки, які були укладені ПФ "Скорпіон-сервіс" та підприємцями ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для визнання їх недісними при цьому врахував таке.

Згідно рішення Луцької міської ради від 16.11.2000р. №383 «Про надання статусу ринку» з 01.12.2000 торговим рядам Пішохідно-торгової зони на території прилеглій до ринку Завокзальний" відведеній ГІФ "Скорпіон-сервіс" надано статус ринку.

В подальшому рішенням виконавчого комітету Луцької міської ради від 29.03.2001 р. № 185 надано приватній фірмі „Скорпіон-сервіс" в тимчасове користування на умовах оренди до З років земельну ділянку на вул. Кравчука загальною площею 0,076 га для обслуговування торгових кіосків. На підставі означеного рішення 19.04.2001 р. між Луцькою міською радою та Прииватною фірмою „Скорпіон-Сервіс" було укладено договір оренди земельної ділянки, згідно умов якого приватній фірмі „Скорпіон-Сервіс" надано в користування земельну ділянку площею 076 га для обслуговування торгових кіосків.

Рішенням Луцької міської ради від 29.03.2002 р. № 20/8 приватній фірмі „Скорпіон-сервіс" передадано на умовах оренди на 25 років земельну ділянку по вул. Кравчука загальною площею 1422 га для будівництва та обслуговування торгово-пішохідної зони. Договір оренди такої земельної ділянки було укладено Луцькою міською радою та приватною фірмою „Скорпіон- сервіс" 22.04.2002 р.

Рішенням Луцької міської ради від 10.06.2004р. №17/17 приватній фірмі „Скорпіон-сервіс" продовжено договір оренди на новий термін на 5 років земельної ділянки по вул. Кравчука загальною площею 0,076 га для обслуговування торгових кіосків. Відповідний договір оренди земельної ділянки було укладено Луцькою міською радою та приватною фірмою „Скорпіон- сервіс" 12.08.2004 р.

Дане рішення було предметом судового розгляду та постановою Вищого господарського суду України від 17.09.2009 року у справі №04/20-92 визнано чинним. Ухвалою Верховного Суду України від 5.11.2009р. у порушенні касаційного провадження з перегляду вказаної постанови відмовлено.

Водночас, порядок організації та здійснення торгівлі на ринках регулюються Правилами торгівлі на ринках, затвердженими спільним наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, МВС, ДПА, Держстандартом від 26.02.2002р. №57/188/84/105.

Згідно п.20 яких при наданні продавцям торгівельних місць на визначений термін адміністрація ринку повинна укласти з ними письмову угоду (про оренду торгівельних місць).

Цими ж правилами (п. 13) визначено поняття "торгівельне місце":

«торговельне місце - площа, відведена для розміщення необхідного для торгівлі інвентарю (вагів, лотків тощо) та здійснення продажу продукції з прилавків (столів), транспортних засобів, причепів, візків (у тому числі ручних), у контейнерах, кіосках, палатках тощо. Розмір торговельного місця визначається в правилах торгівлі на ринках, що затверджуються відповідно до законодавства».

Договірне оформлення користуванням торговельними місцями на ринку підтверджується також листом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 19.08.2004 №5674 в якому визначено, що : «користування торговельними місцями на ринку здійснюється на підставі договору оренди з адміністрацією ринку».

Отже, торгова площа, яка надавалась в користування підприємцям для організації торгівлі може бути предметом договорру оренди на території ринку , а ПФ "Скорпіон-сервіс" мала право на укладення таких угод, оскільки наділена у встановленому законом порядку статусом ринку.

Така правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду України від 24 жовтня 2011р. у справі № 07/33-71 за позовом ПФ "Скорпіон-сервіс" до ОСОБА_9 по повернення торгової площі.

Обставини щодо укладення спірних угод під впливом обману та шляхом насильства не підтверджені доказами з якими закон пов'язує недійсність угод з підстав вчинення угод проти волі підприємців, внаслідок застосування до них тиску, а також обману зі сторони відповідача.

Згідно Роз'ясненням Вищого арбітражного суду від 12.03.1999, № 02-5/111 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними" у вирішенні спорів про визнання угод недійсними на підставі ст.ст. 227,228,230,231,233,234,235 Цивільного кодексу господарські суди повинні мати на увазі, що відповідні вимоги можуть бути задоволені за умови доведеності фактів обману, насильства, погрози, зловмисної угоди представника однієї сторони з другою стороною і наявності їх безпосереднього зв'язку з волевиявленням другої сторони щодо укладення угоди.

Разом з тим, підстави з яких позивачі просять визнати недійсними угоди про користування торговими площами вже були предметом судового розгляду у справі №5004/358/11 за позовом Приватного підприємця ОСОБА_8 до ПФ "Скопіон-сервіс" . Постановою Вищого господарського суду України від 06.10.2011р. у даній справі у позові відмовлено.

Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, рішення суду, що набрало законної сили є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Отже, матеріалами справи підтверджено про те, що ПФ"Скорпіон-сервіс" мала право на укладенні договорів оренди торгової площі згідно вимог ст.759,760 Цивільного кодексу України.

Згідно ст.. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

На підставі наведеного, суд вважає, що заявлені позовні вимоги є безпідставними. За таких обставин у позові слід відмовити.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 11,16,203,215,227,228,230,231,233,234,235 Цивільного кодексу України, Правилами торгівлі на ринках, затвердженими спільним наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, МВС, ДПА, Держстандартом від 26.02.2002р. №57/188/84/105, ст.ст.44.49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1.В позові відмовити.

Суддя                                                   В. М. Дем`як

Повний текст рішення

складено та підписано

18.11.11