Decision № 19220355, 29.08.2011, Commercial Court of Kyiv

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 24/22729.08.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІП Автогруп"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автокомплекс"

про стягнення 9045, 84 грн.

Суддя Шевченко В.Ю.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 (дов. №109 від 12.04.2011р.)

Від відповідача: не зявився.

У судовому засіданні 29 серпня 2011 року, згідно з вимогами статті 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІП Автогруп" (далі позивач або виконавець) звернулося до господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Автокомплекс" (далі відповідач або замовник) 9045, 84 грн., з яких 7387, 97 грн. сума основного боргу, 567, 85 грн. пені, 871, 78 грн. інфляційних збитків та 218, 23 грн. процентів річних за договором №215 від 26.12.2008р. про надання послуг з технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.05.2011р. порушено провадження у справі № 24/227 та призначено справу до розгляду на 11.07.2011р.

Розгляд справи в судовому засіданні 11.07.2011р. був відкладений на 25.07.2011 р., в зв'язку з неявкою представника відповідача.

В судовому засіданні 25.07.2011р. оголошено перерву до 29.07.2011 р.

В судове засідання 29.07.2011 р. з'явилися представники позивача та подали заяву про зменшення позовних вимог.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.07.2011р. розгляд справи було відкладено на 29.08.2011р.

У судовому засіданні 29.08.2011р. представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві від 20.05.2011р.

Відповідач у судове засідання 29.08.2011р. повноважного представника не направив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке знаходиться в матеріалах справи.

Враховуючи те, що відповідач із клопотанням про відкладання розгляду справи не звертався, незявлення його представника в дане судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті, а подані матеріали є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, господарський суд, відповідно до статті 75 ГПК України, вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі доказами.

Розглянувши подані сторонами документи, та зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна вимога, господарський суд м. Києва,-

В С Т А Н О В И В:

26.12.2008р. товариством з обмеженою відповідальністю "Автокомплекс" та товариством з обмеженою відповідальністю "ВІП Автогруп" укладений договір про надання послуг з технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів №215 (далі договір №215).

Згідно п. 1.1. договору №215 виконавець за дорученням замовника зобовязується надати послуги з технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів замовника (далі - ТЗ), а замовник мав оплатити надану йому послугу в розмірі, у строк та в порядку, що встановлені даним договором.

Пунктом 1.2. договору №215 передбачено, що замовник передає виконавцю для здійснення технічного обслуговування та ремонту 1 (один) ТЗ, а саме: Lexus ES 350, реєстраційний номер НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2.

Замовник за рахунком-фактурою оплачує виконавцю послуги з технічного обслуговування та ремонту ТЗ протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту виписки (виставлення) рахунку-фактури.

Позивач згідно умов договору №215 належним чином виконав весь обсяг робіт, що підтверджується актом виконаних робіт №VA-008422 від 22.05.2011р. підписаним сторонами (копія в матеріалах справи, оригінал досліджено в судовому засіданні).

25.05.2010р. позивачем було виставлено відповідачу рахунок-фактуру № VA-00002120 від 25.05.2010р. на суму 7387, 97 грн.

За надані позивачем послуги відповідач не розрахувався.

15.12.2011р. позивачем на адресу відповідача була направлена претензія №2 з вимогою про заборгованості в сумі 7387, 97 грн.

Відповіді на вимогу відповідачем надано не було, суму боргу на рахунок позивача не перераховано.

До прийняття рішення по справі, у судовому засіданні 29.07.2011р. представник позивача подав заяву про зменшення позовних вимог у звязку з тим, що позивачем не вірно було визначено дату початку прострочення зобовязання, а отже в подальшому невірно здійснений розрахунок штрафних санкцій. Оскільки зазначена заява позивача відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, господарський суд розглядає остаточні вимоги про стягнення з відповідачів 7387, 97 грн. сума основного боргу, 570, 99 грн. пені, 768, 34 грн. інфляційних збитків та 223,91 грн. процентів річних.

Оцінюючи подані сторонами докази в судовому засіданні в їх сукупності та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

Внаслідок укладення договору №215 між сторонами згідно ст. 11 Цивільного Кодексу України, виникли цивільні права та обовязки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один субєкт господарського зобовязання повинен вчинити певну дію на користь іншого субєкта, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобовязання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобовязаний виконати всій обовязок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобовязання чи звичаїв ділового обороту.

У відповідності ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного Кодексу України божник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу у урахуванням встановлено індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач підтвердив факт надання послуг та наполягає на невиконанні відповідачем договірних зобовязань і наявності у нього несплаченої заборгованості в сумі 7387, 97 грн.

Оскільки, відповідно до ст. ст. 4-3, 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна підтвердити поданими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, обовязок підтвердити належними доказами факт оплати вартості наданих послуг покладається на відповідача.

Доказів належного виконання зобовязання щодо оплати послуг відповідач не подав, а отже, факт порушення відповідачем договірних зобовязань підтверджується матеріалами справи.

Таким чином, вимогу про стягнення з відповідача основної заборгованості в сумі 7387, 97 грн. суд вважає обґрунтованою.

За невиконання зобовязання позивач також наполягає на стягненні з відповідача пені в сумі 570, 99 грн., річних процентів у сумі 223, 91 грн. та інфляційних збитків в сумі 768, 34 грн.

Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 625 цього Кодексу боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою.

Згідно ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 547 Цивільного кодексу України, правочин, щодо забезпечення виконання зобовязання вчиняється у письмовій формі.

Як вбачається з пункту 3.5. договору №215, у випадку несвоєчасної оплати послуг або оплати послуг не у повному обсязі замовник зобовязаний сплатити виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який нараховується пеня, від суми несвоєчасно сплачених коштів за кожен день прострочення оплати.

Розрахунок суми пені, річних процентів та інфляційних збитків, наведений позивачем, діючому законодавству відповідає, в звязку з чим господарський суд м.Києва дійшов висновку що вимоги позивача про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Автокомплекс" пені в сумі 570, 99 грн., річних процентів в сумі 223, 91 грн. та інфляційних збитків в сумі 768, 34 грн. також є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Таким чином, позов товариства з обмеженою відповідальністю "ВІП Автогруп" підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України, витрати по сплаті державного мита у сумі 102,00 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн., підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1, 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Автокомплекс" (03127, м. Київ, проспект 40-річчя Жовтня, 120, корп.1; ЄДРПОУ 32042607) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ВІП Автогруп" (04112, м. Київ,вул. Оранжерейна, 3-П; ЄДРПОУ 33790811) 7 387 (сім тисяч триста вісімдесят сім) грн. 97 коп. основної заборгованості, 570 (пятсот сімдесят) грн. 99 коп. пені, 223 (двісті двадцять три) грн. 91 коп. три проценти річних, 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 34 коп. інфляційних збитків, 102 (сто дві) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя В.Ю. Шевченко

Дата підписання рішення 14.10.2011 р.