Court ruling № 19102502, 06.10.2011, Volyn Regional Court of Appeal

Справа № 2-1021/09

Провадження №22-ц/0390/1692/11 Головуючий у 1 інстанції:Грушицький А.І.

Категорія:20 Доповідач: Данилюк В. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ   СУД  ВОЛИНСЬКОЇ   ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

про залишення апеляційної скарги без руху

06 жовтня 2011 року місто Луцьк

Суддя судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області Данилюк В А, вивчивши апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 2 вересня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - гаражний кооператив «Шляховик», про визнання договору купівлі-продажу дійсним, визнання договору міни недійсним та визнання права власності на гараж,

В С Т А Н О В И В:

          При подачі апеляційної скарги відповідачем ОСОБА_1 не оплачено витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, пов’язаного з розглядом даної цивільної справи, у розмірі, встановленому законом.

Відповідно до Розмірів витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов’язаних з розглядом цивільних справ, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 року № 1258 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 5 серпня 2009 року № 825), за дану апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції витрати оплачуються в розмірі, передбаченому за розгляд спору майнового характеру, тобто відповідачу ОСОБА_1 слід оплатити витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 120 гривень в користь одержувача: Держбюджет м. Луцька 22050002, код одержувача: 21741605, р/р 31213263700002 в ГУДКУ у Волинській області, МФО 803014. У платіжному документі зазначається призначення платежу: за ІТЗ до апеляційного суду Волинської області (Прізвище, ініціали та адреса платника).

Крім того, подана відповідачем ОСОБА_1 апеляційна скарга не відповідає вимогам ст. 295 ЦПК України, а саме: у ній вказано, що оскаржується дві ухвали суду першої інстанції, постановлені у двох різних цивільних справах, і обидві ухвали апелянт просить скасувати.

Згідно з ч. 1 ст. 292 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Відповідно до положень ст. 296 ЦПК України апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення, і після закінчення строку для подання апеляційної скарги надсилається разом зі справою до апеляційного суду.

За змістом наведених норм процесуального закону особа має право подати апеляційну скаргу лише на одне судове рішення, ухвалене в цивільній справі.

Із доданої до апеляційної скарги копії ухвали Луцького міськрайонного суду від 31 березня 2011 року вбачається, що вона постановлена в іншій цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про визнання права власності на земельну ділянку, в якій ОСОБА_1 брав участь як представник позивача, а тому на цю ухвалу повинна подаватися окрема апеляційна скарга.

Враховуючи викладене та відповідно до ч. 2 ст. 297 ЦПК України до поданої ОСОБА_1 апеляційної скарги слід застосувати положення ст. 121 ЦПК України та залишити її без руху для оплати апелянтом судових витрат та приведення її змісту у відповідність із вимогами ст. 295 ЦПК України.

Керуючись  ст.ст. 121, 297 ЦПК України, суддя

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 2 вересня 2011 року в даній справі залишити без руху.

Вказані в ухвалі недоліки апеляційної скарги відповідачу ОСОБА_1 усунути протягом п’яти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Оригінал квитанції про оплату витрат з інформаційно-технічного забезпечення надати в апеляційний суд.

У разі невиконання вимоги суду у зазначений термін апеляційну скаргу буде визнано неподаною та повернуто ОСОБА_1.          Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя