№ 190539, 05.10.2006, Commercial Court of Cherkasy Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" жовтня 2006 р. Справа № 02/4029а

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Пащенко А.Д.,

із секретарем судового засідання Олененко С.П., за участю представників:

позивача: Слуцька Н.Ю. –за довіреністю, відповідача: Німченко О.М. - за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до Канівського районного споживчого товариства

про стягнення 4 714 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Заявлено вимогу про стягнення 4 714 грн. штрафних санкцій за незайняте у відповідача інвалідом в 2005 році 1 робоче місце, з мотивів порушення відповідачем вимоги статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримала у заявленій сумі, просила задовольнити позов повністю.

Відповідач у відзиві на позов та представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти позову з мотивів відсутності у відповідача у 2005 році фінансової можливості для прийняття інваліда на роботу.

Оцінивши докази у їх сукупності, вислухавши пояснення представників сторін, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних мотивів.

Згідно статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" у редакції від 5 липня 2001 року (далі - Закон) для підприємств (об’єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання в 2005 році встановлювався норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік. Тобто норматив встановлено Законом і не потребується встановлення його для кожного підприємства та доведення.

За Законом підприємства (об’єднання), установи, організації, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж встановлено нормативом, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів, не пізніше 15 квітня наступного року, штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (об’єднанні), установі, організації за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом. Отже, у разі невиконання підприємством в 2005 році встановленого законом нормативу, воно зобов’язане сплатити штрафні санкції не пізніше 15 квітня 2006 року.

Як вбачається із Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005 рік, підписаного посадовими особами відповідача та скріпленого його печаткою, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу в 2005 році у відповідача складала 28 осіб. Чотири відсотки від цієї кількості –1, 12. Оскільки робочі місця для працевлаштування інвалідів повинні визначатися у цілих числах та застосовуючи правила математичного округлення цифр відповідно до пункту 3.4. Інструкції щодо заповнення форми № 10-ПІ поштова-річна “Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів”, затвердженою наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 29 грудня 2004 року № 338, суд вважає, що для відповідача норматив на 2005 рік складав 1 робоче місце для працевлаштування інваліда.

Із вказаного звіту відповідача вбачається, що у нього в 2005 році інваліди не працювали, тобто не було створено одне робоче місце для інвалідів, отже встановлений законом норматив створення робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідачем у 2005 році не був виконаний. .

Відповідач не спростував встановлені факти, не подав суду доказів створення у 2005 році ще одного робочого місця для працевлаштування інваліда.

Доводи відповідача про відсутність у нього у 2005 році фінансової можливості для прийняття інваліда на роботу суд вважає такими, що не мають значення для даної справи, оскільки Закон не ставить обов’язок створення підприємствами робочих місць для працевлаштування інвалідів чи сплату штрафних санкцій у залежність від наявності фінансових можливостей чи наявності або відсутність якихось інших обставин.

Відповідно до частини 1 статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частиною 2 наведеної статті встановлено, зокрема, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що він ужив усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Оскільки відповідач не довів і належними доказами не підтвердив, що ним було вжито у 2005 році всіх залежних від нього заходів для недопущення порушення вимог Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” і забезпечення встановленого Законом нормативу створення робочого місць для працевлаштування інвалідів, тому суд приходить до висновку про правомірність вимоги позивача.

Такий висновок суду ґрунтується на практиці Верховного Суду України (постанова Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 8 лютого 2005 року).

Як вбачається із даних звіту відповідача про зайнятість інвалідів за 2005 рік і не заперечується відповідачем, середня річна заробітна плата в 2005 році у відповідача складала 4 714 грн. Таким чином, відповідач повинен сплатити штрафні санкції в сумі 4 714 грн.

На підставі ст. 94 КАС України з відповідача підлягають стягненню до Державного бюджету 47 грн. 14 коп. судового збору.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 94, 160 –163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути із Канівського районного споживчого товариства ( Черкаська область, м. Канів, вул. Воровського, 22, ідентифікаційний код 01773796):

а) на користь Черкаського обласного відділення Фонду України соціального захисту інвалідів (м. Черкаси, проспект Хіміків, 50) штрафні санкції в сумі 4 714 грн.;

б) в доход Державного бюджету України для зарахування на реєстраційний рахунок відділення державного казначейства у м. Черкаси № 31110095600002, банк - Управління державного казначейства в Черкаській області, МФО 854018, код 22809222, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095, через державну податкову інспекцію –47 грн. 14 коп. судового збору.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду може бути подана до Київського міжобласного апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом 10 днів з дня проголошення постанови, апеляційна скарга на постанову суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя А.Д. Пащенко