Decision № 18985166, 25.10.2011, Commercial Court of Khmelnytskyi Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" жовтня 2011 р.Справа № 2/5025/1783/11 За позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Укртехнотранс” м.Хмельницький

до приватного підприємства „Голд-Транс” м.Хмельницький

про стягнення 5503грн.09коп.

Суддя Дячук Т.В.

Представники :

від позивача : ОСОБА_1 представник по довіреності від 11.10.2011р.

від відповідача : не брав участі

Суть спору : позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 5503грн.09коп., в т.ч.: 5100грн.00коп. заборгованості за надані транспортні послуги по заявці №7/11 від 18.11.2010р.; 269грн.80коп. інфляційні; 133грн.29коп. річні 3%.

Ухвалою господарського суду від 13.10.2011р. порушено провадження у справі, копії ухвали надіслано сторонам рекомендованими поштовими відправленнями.

Поштове відправлення від 14.10.2011р., що надсилалось на адресу відповідача повернено відділенням „Укрпошта” на адресу суду 20.10.2011р. з довідкою про неможливість вручення.

Статтею 64 Господарського процесуального кодексу України (із змінами, внесеними згідно Закону України „Про судоустрій та статус суддів” від 07.07.2010р. № 2453-УІ) передбачено, що ухвали надсилаються сторонам за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала вручена їм належним чином.

Відповідач відзиву на позов не надав.

Згідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи господарським судом встановлено :

Приватним підприємством „Голд-Транс” (екпедитор) подано ТОВ „Укртехнотранс” (перевізник) заявку №7/11 від 18.11.2010р. на перевезення вантажу по маршруту с.Капустин Хмельницької області с. Селещина Полтавської області, автомобілем ДАФ НОМЕР_2, причіп НОМЕР_1. В заявці зазначено дату завантаження - 18.11.2010р., строк доставки - 19.11.2010р., вартість послуги по перевезенню 5100грн.00коп.

Виконання заявки і доставка вантажу до вантажоодержувача підтверджено товарно-транспортною накладною ХМ 18/11/10(2) від 18.11.2010р.

Відповідно до наявних в матеріалах справи доказів, позивач рекомендованим поштовим відправленням 19.07.2011р. направив відповідачу пакет документів для проведення розрахунку за надані послуги (два примірники акту виконаних робіт, товарно-транспортну накладну, податкову накладну, рахунок-фактуру №СФ-00932 від 19.11.2010р. на суму 5100грн.00коп.).

23.08.2011р. позивачем направлено відповідачу претензію з вимогою сплатити 5100грн. боргу, а 11.10.2011р. подано в суд позовну заяву про стягнення з відповідача 5100грн.00коп. боргу, 269грн.80коп. інфляційних, 133грн.29коп. річних 3% річних, нарахованих за період з 19.11.2010р. по 04.10.2011р.

На дату судового засідання відповідач відзиву на позов, доказів на спростування заявлених позовних вимог чи доказів сплати боргу до суду не надав.

Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази та оцінюючи їх у сукупності, господарським судом враховується наступне :

Відповідно до ст.174 Господарського кодексу України господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

У відповідності з ст.11 Цивільного кодексу України однією з підстав виникнення, цивільних прав та обовязків сторін є укладення між ними договору.

Статтею 627 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідачем подано заявку №7/11 від 18.11.2010р. на перевезення вантажу автомобільним транспортом, яка прийнята позивачем та містить істотні умови, що вказують на укладення сторонами договору відповідно до ст.ст.638-642 Цивільного кодексу України.

Правовідносини, які виникли між сторонами за своїм характером являються господарськими.

Згідно ст.908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно них.

Згідно ч.1 ст.909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобовязується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачу), а відправник зобовязується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексу України, в силу зобовязання боржник зобовязаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Зобовязання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк. Одностороння відмова від виконання зобовязання і одностороння зміна умов договору не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України).

Згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем надано докази про те, що він виконав свої зобовязання за договором перевезення.

Відповідно до ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України у разі, якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

На підтвердження перевезення вантажу позивач 19.07.2011р. направив відповідачу пакет документів (два примірники акту виконаних робіт, товарно-транспортну накладну, податкову накладну і рахунок-фактуру №СФ-00932 від 19.11.2010р. на суму 5100грн.00коп.).

Претензія з вимогою оплати 5100грн.00коп. боргу направлена 23.08.2011р. рекомендованим поштовим відправленням , яке згідно поштового повідомлення було отримано ПП „Голд-Транс” 26.08.2011р.

Перевіривши надані до матеріалів справи докази, розрахунок інфляційних та річних, господарським судом враховується, що отримана відповідачем вимога підлягала оплаті у строк до 02.09.2010р. В звязку з цим, інфляційні нарахування на суму боргу за період прострочення оплати з 03.09.2011р. по 04.10.2011р. (з врахуванням встановленого у вересні 2011 року індексу інфляції 100,1%) складають 5грн.10коп., а річні 3%, за цей період (за 32 дні) складають 13грн.44коп.

З врахуванням зазначеного, позов підлягає задоволенню у сумі 5118грн.54коп.

Відповідно ст.ст.44,49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.11, ч.2 ст.530, ст.ст.908, 909 Цивільного кодексу України, ст.ст.174, 193 Господарського кодексу України, ст.ст.1, 45, 47, 33, 43, 44, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю „Укртехнотранс” м.Хмельницький до приватного підприємства „Голд-Транс” м.Хмельницький задоволити частково.

Стягнути з приватного підприємства „Голд-Транс” (м.Хмельницький, вул.Б.Хмельницького, 6, кв.123, ідентифікаційний код 36896996) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Укртехнотранс” (м.Хмельницький, вул.Чорновола, 88, ідентифікаційний код 35305139) 5100грн.00коп. (пять тисяч сто гривень 00коп.) боргу, 5грн.10коп. (пять гривень 10коп.) інфляційних, 13грн.44коп. (тринадцять гривень 44коп.) річних, 94грн.88коп. витрат по держмиту і 219грн.51коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В решті позовних вимог про стягнення 264грн.70коп. інфляційних та 119грн.85коп. річних відмовити.

СуддяТ.В. Дячук

Повний текст рішення складено і підписано 27.10.2011р.

Віддруковано 3 примірники :

1 до справи;

2 позивачу;

3 відповідачу.