Decision № 1892447, 06.05.2008, Voznesenivskyi District Court of Zaporizhzhia City (until 25.04.2025 - Ordzhonikidzevskyi District Court of Zaporizhzhia City)

Справа №2-666

2008 рік

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 травня 2008 року Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя

в складі: головуючого судді Гнатик Г.Є.,

при секретарі Якимовій О.С.

за участю прокурора Кнут А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі цивільну справу за позовом Молочанської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату для дітей сиріт та дітей, які залишилися без піклування батьків до ОСОБА_1, третя особа орган опіки та піклування Орджонікідзевської районної адміністрації Запорізької міської ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.

У позові вказав, що в Молочанській спеціальній загальноосвітній школі-інтернаті для дітей сиріт та дітей, які залишилися без піклування батьків з 29.08.2000 року знаходиться на вихованні та повному державному утриманні неповнолітній ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, куди прибув з Будинку дитини «Сонечко» м. Запоріжжя. Мати дитини, ОСОБА_1 від дитини відмовилась, за весь час перебування у Молочанській спеціальній ЗОШ-і долею сина не цікавилась, від виконання обов'язків по вихованню дитини ухиляється. Просить позбавити ОСОБА_1 батьківських прав відносно неповнолітнього сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та стягнути аліменти на користь Молочанської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату для дітей сиріт та дітей, які залишилися без піклування батьків у розмірі ј частини всіх видів заробітку, але не менше ніж 30% від прожиткового мінімуму.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на обставини викладені у позові, та просив суд позов задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з'явився, поважну причину не явки суду не повідомив, про дату і місце слухання справи повідомлявся у встановленому законом порядку, про що в матеріалах справи є докази, заперечення на позов не надав, тому на підставі ст.ст. 169 ч.4, 224 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу на підставі матеріалів справи.

Прокурор та представник органу опіки і піклування позов підтримали у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши позивача, пояснення прокурора, представника органу опіки та піклування, суд вважає позовні вимоги підлягаючими задоволенню у зв'язку з наступним.

Згідно свідоцтва про народження НОМЕР_1 від 05.11.1996 року та довідки виданих ВРАГС Комунарського району м. Запоріжжя, батьками ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, є ОСОБА_1 та ОСОБА_3, батько записаний зі слів медсестри.

Як вбачається з довідки Молочанської спеціальної ЗОШ-і від 10.12.2007 року неповнолітній ОСОБА_2 дійсно знаходиться у цьому закладі на виховані та повному державному забезпечені.

Відповідно до акту про невідвідування і усунення батьків та родичів від виховання та утримання дитини від 10.12.2007 року, за весь час перебування неповнолітнього ОСОБА_2 в школі-інтернаті батьки та родичі дитину не відвідували, його долею не цікавились, у зв'язку з чим, дитина вважається залишеною без піклування батьків.

Заявою від 01.11.1996 року ОСОБА_1 відмовляється від батьківських прав та просить передати дитину на повне державне забезпечення, копія якої є у матеріалах справи.

У відповідності до ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст.164 СК України батьки можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо ухиляються від виконання своїх обов»язків по вихованню дитини.

Викладене свідчить, про те що відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню та утриманню дитини, а тому підлягає позбавленню батьківських прав стосовно неповнолітнього сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. Також необхідно стягнути з неї аліменти у розмірі ј частини всіх видів заробітку, але не менше ніж 30% від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, оскільки відповідно до ст. 182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.