Court ruling № 1890743, 06.02.2008, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

                                                                                                                             К/скарга №К-9830/06

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

01010, м.Київ, вул.Московська, 8

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.02.2008 р. Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого                 Ланченко Л.В.

суддів                             Бившевої Л.І.

                                        Нечитайла О.М.

                                        Пилипчук Н.Г.

                                        Сергейчука О.А.

при секретарі:             Ільченко О.М.

за участю представників:

позивача: не з’явився.

відповідача: Майор В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Хустської об’єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області

на рішення Господарського суду Закарпатської області від 22.03.2005 р. та постанову Львівського  апеляційного господарського суду від 18.05.2005 р.

у справі№ 2/40

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю  «Едельвейс»

до Хустської об’єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

                                                                   ВСТАНОВИВ:

Позивач  звернувся до суду з позовом про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень Хустської ОДПІ від 22.10.2004 р. №23-0000542352/0, №0000552352/0 та рішення від 22.10.2004 р. №1393/22080689/11332/10/23.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 22.03.2005 р.,  залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 18.05.2005 р., позов задоволено.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування судових рішень в частині  визнання недійсним рішення про застосування штрафних санкцій від 22.10.2004р. №1393/22080689/11332/10/23 в частині 1700 грн. та податкового повідомлення-рішення від 22.10.2004 р. № 0000542352/0 в частині 340 грн. штрафу, з підстав порушення норм матеріального права.

Позивач  у запереченнях на касаційну скаргу просив в задоволенні касаційної скарги відмовити, представників у судове засідання касаційної інстанції не направив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Справу розглянуто відповідно до вимог ч.4 ст.221 КАС України.

Перевіривши у відкритому судовому засіданні повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

У справі встановлено, що підставою прийняття спірного податкового рішення №1393/22080689/11332/10/23 від 22.10.2004 р.  про застосування штрафних санкцій в розмірі 4400 грн. став акт перевірки від 16.10.2004 р. №23-2/841-1236/23/366, яким виявлено порушення позивачем ст.153Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та ст.6 Декрету Кабінету Міністрів України «Про акцизний збір», зокрема, торгівля  поштучно сигаретами «BOND» та «Прилуки особливі» за ціною 0,10 грн. за штуку, торгівля тютюновими виробами за цінами, вищими від встановлених виробником або імпортером у декларації, реалізація  сигарет «Барс» на які відсутні декларації про встановлення максимальних роздрібних цін.

На підставі цього ж акту  прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000542352 від 22.10.2004 р. про застосування штрафних санкцій в розмірі 425 грн. за порушення п.п.9,10,13 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів  розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі, зазначеній у звіті РРО в сумі 17 грн., не роздрукування та не зберігання в КОРО фіскальних звітних чеків «Z», не роздрукування контрольної стрічки РРО в період з чеку №1348 від 13.09.2004 р. та чеку №7355 від 13.09.2004 р.

Відповідно до ст.153Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», зокрема,  заборонено продаж алкогольних напоїв та тютюнових виробів поштучно (для тютюнових виробів, крім сигар).

Ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» передбачена відповідальність за порушення вимог ст.153 цього Закону в розмірі 1700 гривень.

Враховуючи, що факт реалізації позивачем поштучно сигарет «Прилуки особливі» та сигарет «BOND» за ціною 0,10 грн. за штуку, знайшов своє підтвердження, висновки судів про застосування до позивача штрафних санкцій передбачених ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» є правильними.

Ст.6 Декрету Кабінету Міністрів України «Про акцизний збір» передбачено встановлення максимальних роздрібних цін на підакцизні  товари, що здійснюється  виробниками або імпортерами шляхом декларування таких цін. Встановлені виробником або імпортером максимальні роздрібні ціни на тютюнові вироби запроваджуються з першого числа місяця наступного за місяцем, в якому декларацію було подано. У суб’єкта підприємницької діяльності, що здійснює роздрібну торгівлю тютюновими виробами, повинні на видному місці у місці торгівлі такими товарами бути розміщені засвідчені виробником або імпортером копії чинних декларацій про максимальні роздрібні ціни.

Враховуючи, що реалізація позивачем 14.01.2004 р. сигарет «LM» за ціною 2,60 грн. за пачку, тобто з перевищенням максимальних цін встановлених у декларації, підтверджується фіскальним звітним чеком №1497, висновки судів про правомірність застосування штрафних санкцій за дане порушення в сумі 1000 грн.  є правильними.

Вірними є і висновки про відсутність підстав для застосування до позивача  штрафних санкцій в розмірі 1700 грн. за реалізацію сигарет «Барс» з перевищенням встановлених максимальних роздрібних цін, оскільки знаходження на реалізації у позивача вищезазначених сигарет не знайшло свого підтвердження.

Щодо прийняття податкового повідомлення-рішення №0000542352 від 22.10.2004 р., то Законом України «Про систему оподаткування»  встановлено вичерпний перелік загальнодержавних податків та зборів (обов’язкових платежів), згідно якого штраф за порушення ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» не відноситься до податкових платежів, а тому не може бути податковим зобов’язанням у розумінні Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (Закон №2181).

Пп. 4.2.2 ст. 4 Закону України № 2181 передбачено вичерпний перелік випадків, у яких органи державної податкової служби можуть визначити податкове зобов’язання платнику податків.

З огляду на викладене, судова колегія погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що визначення відповідачем податкового зобов’язання у вигляді штрафної санкції за порушення вимог ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» з поширенням на нього вимог Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» щодо граничного строку сплати та положень щодо наслідків несплати є неправомірним, а тому зазначене податкове повідомлення-рішення в частині визначення 425 грн. як податкового зобов’язання є недійсним.

Крім того, факт зазначеного в акті правопорушення, передбаченого п.9, 10 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій  у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», не знайшов свого підтвердження, та спростовується  фіскальними звітними чеками за №0029-0032 та №0045, контрольною стрічкою з чеку №7348 до №7355 від 13.09.2004  р., які роздруковані та підклеєні в КОРО, у зв’язку з чим застосування до позивача штрафних санкцій в розмірі 340 грн. є неправомірним.

Відповідно до п.13 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»  суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі при продажу товарів зобов’язані забезпечувати відповідність готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій.

Оскільки матеріалами справи підтверджена невідповідність у позивача суми коштів, яка знаходилась на місці проведення розрахунків, сумі коштів за звітом РРО, висн6овок судів про правомірність застосування штрафної санкції в розмірі 85 грн. відповідно до приписів ст.22 вищезазначеного Закону, є правильним.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 22.10.2004 р. №0000552352/0 про визначення 4400 грн. податкового зобов’язання за штрафними санкціями, то судами встановлено, що воно прийнято за наявності іншого акту встановленої форми рішення про застосування штрафних санкцій від 22.10.2004 р. №1393/22080689/11332/10/23, яким до позивача застосовано штрафні санкції за ті ж порушення та у тому ж розмірі, у зв’язку з чим висновок про визнання недійсним  даного податкового повідомлення-рішення  є правильним.

Доводи касаційної скарги не беруться до уваги, оскільки не спростовують фактичних обставин справи,  встановлених судом.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що суд першої та апеляційної інстанції повно та всебічно оцінивши обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права прийняв правильне рішення, підстав для задоволення касаційної скарги та скасування судових рішень немає.

           Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

 УХВАЛИВ:

           Касаційну скаргу Хустської об’єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Закарпатської області від 22.03.2005 р. та постанову Львівського  апеляційного господарського суду від 18.05.2005 р. – без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

                               Головуючий                                                   Л.В.Ланченко

                                 Судді                                                             Л.І.Бившева

                                                                                                        О.М.Нечитайло

                                                                                                        Н.Г.Пилипчук                                                                                                                                            О.А.Сергейчук