Court ruling № 18895333, 06.10.2011, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

"06" жовтня 2011 р. м. КиївК-26091/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

ГоловуючогоКонюшка К.В.

суддів:Гордійчук М.П.

Гончар Л.Я.

Сіроша М.В.

Харченка В.В.

розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційної скарги Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 24.09.2007 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.06.2010 року

у справі № 2-а-103/07 (№ 22а-2320/2008)

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Будівельно-монтажного підприємства «Волсбуд»

до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси

про скасування податкового повідомлення-рішення

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Будівельно-монтажне підприємство «Волсбуд»звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси про скасування податкового повідомлення-рішення №0001252301/0 від 21.05.2007 року.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 24.09.2007 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.06.2010 року, позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись зі вказаними рішеннями судів попередніх інстанцій, Державна податкова інспекція у Малиновському районі м. Одеси оскаржила їх у касаційному порядку.

У касаційній скарзі скаржник просить скасувати вказані судові рішення з мотивів порушення судами норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення про відмову в позові.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження, установленому пунктом 1 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом було проведено виїзну позапланову перевірку позивача з питання правомірності нарахування податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ «Будівельний світ»за період з 01.11.2005 року по 01.12.2006 року, за результатами якої складено Акт № 14/23-214/30495083 від 26.02.2007 року (далі Акт перевірки).

На підставі Акта перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення рішення № 0001252301/0 від 21.05.2007 року про визначення суми податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 49848,00 грн., у тому числі 33232,00 грн. основного платежу та 16616,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Згідно з підпунктом 7.4.5. пункту 7.4. статті 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(далі - Закон України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР) не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, спірний податковий кредит позивачем було сформовано на підставі податкових накладних, виданих ТОВ «Будівельний світ»на виконання ряду договорів субпідряду.

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 19.12.2006 року визнано недійсними статут ТОВ «Будівельний світ»з моменту його реєстрації, свідоцтво про реєстрацію платником податку на додану вартість з моменту видачі.

За вказаних обставин податковий орган дійшов висновку про те, що на дату здійснення господарських операцій ТОВ «Будівельний світ»не було платником податку на додану вартість, а отже не мало права складати та видати податкові накладні.

Проте, як правильно зазначено судами першої та апеляційної інстанцій, рішенням Апеляційного суду Одеської області від 17.05.2007 року рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 19.12.2006 року скасовано, провадження у справі закрито.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, фактичне проведення ТОВ «Будівельний світ»робіт по будівництву та розвитку розподільних мереж за укладеними договорами субпідряду та здійснення оплати за проведені роботи підтверджується первинними бухгалтерськими документами та не оспорюється податковим органом. Податкові накладні складені у відповідності до підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР.

Враховуючи викладене, суди дійшли правильного висновку про задоволення позовних вимог.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України зазначає, що добросовісний платник податків, який в силу покладеного на нього законом обовязку щодо сплати податків, зборів (обовязкових платежів) вступає у звязку з цим у відповідні правовідносини з державою, не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання такого обовязку іншими платниками податків, якщо інше прямо не встановлено законом.

Також, слід враховувати і те, що якщо контрагент не виконав свого зобовязання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення добросовісного платника податку права на віднесення сплачених ним у ціні товару відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Доводи касаційної скарги не відповідають фактичним обставинам та спростовуються вище переліченими нормами права, у звязку з чим відсутні підстави для її задоволення та скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень.

Згідно з частиною 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 24.09.2007 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.06.2010 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через пять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України у строк та у порядку, визначеними статтями 237 2391 КАС України.