Court ruling № 18882102, 20.10.2011, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

"20" жовтня 2011 р. м. КиївК-2851/08

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

ГоловуючогоСтепашка О.І.

СуддівКостенка М.І.

Маринчак Н.Є.

Островича С.Е.

Усенко Є.А.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Львові

на постанову Господарського суду Львівської області від 14.06.2007

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.01.2008

у справі № 5/1068-18/146А

за позовомВідкритого акціонерного товариства «Електрон Банк»

доДержавної податкової інспекції у м. Львові

провизнання нечинним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Електрон Банк»(далі по тексту позивач, ВАТ «Електрон Банк») звернулось до суду з позовом про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Львові (далі по тексту відповідач, ДПІ у м. Львові) № 22095/17-0 від 25.12.2006.

Постановою Господарського суду Львівської області від 14.06.2007, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.01.2008, позов задоволено, скасовано спірне податкове повідомлення-рішення, з оглядну на протиправність його прийняття.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, справу направити на новий розгляд, посилаючись на порушення норм матеріального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами планової виїзної перевірки ВАТ «Електрон Банк»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2004 по 30.06.2006, складено акт № 178/22-0/19358632 від 15.12.2006, в якому зафіксовано порушення пп. 4.2.9 п. 4.2, пп. 4.3.5 п. 4.3 ст. 4; п. 7.1 ст. 7, п 8.1.1, пп. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8; пп. «а»п. 17.2 ст. 17, пп. «а»п. 19.2 ст. 19, пп. 20.3.2 п. 20.3 ст. 20 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», а саме: не оподаткування податком з доходів фізичних осіб у жовтні 2005 року надані громадянці додаткові блага у вигляді спонсорської допомоги в сумі 2000 грн. і не перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб у розмірі 260 грн.

На підставі результатів вказаної перевірки, 25.12.2005 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 22095/17-0 про визначення податкового зобовязання по податку з доходів фізичних осіб в розмірі 780 грн., в т.ч. 260 грн. основного платежу та 520 грн. штрафних (фінансових) санкцій, яке залишене без змін в порядку адміністративного оскарження.

Також судами встановлено, що ВАТ «Електрон Банк»на підставі листа від 05.10.2005 та протоколу № 108 від 06.10.2005 ОСОБА_4 надало спонсорську допомогу для завершення роботи над відео-кліпом у розмірі 2000 грн., яку було перераховано згідно платіжного доручення № 2261 від 11.10.2005 підприємцю ОСОБА_5

Постановою Галицького районного суду міста Львова від 16.03.2007 у справі № 3-1095 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_6 голови правління ВАТ «Електрон Банк», закрито провадження у справі, у звязку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Суди першої та апеляційної інстанцій, задовольняючи позовні вимоги, виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до п. 1.1 ст. 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку його працедавцем (самозайнятою особою), якщо такий дохід не є заробітною платою чи виплатою, відшкодуванням чи компенсацією за цивільно-правовими угодами, укладеними з таким платником податку (далі - інші виплати і винагороди).

Як встановлено судами, ВАТ «Електрон Банк» з ОСОБА_4 не перебували в трудових відносинах.

Згідно пп. 4.2.9 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»якщо додаткові блага надаються особою, що не є працедавцем платника податку, чи особою, яка діє від імені або за дорученням такого працедавця, то такі доходи прирівнюються з метою оподаткування до подарунків з їх відповідним оподаткуванням.

Відповідно до п. 14.1 ст. 14, п. 13.4 ст. 13 вказаного Закону кошти, майно, майнові чи немайнові права, вартість робіт, послуг, подаровані платнику податку, оподатковуються за правилами, встановленими цим Законом для оподаткування спадщини; особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину. Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, включається до складу загального річного доходу платника податку і відображається ним у річній податковій декларації про майновий стан і доходи (податковій декларації). Подання податкової декларації та сплата податку із зазначеного доходу здійснюються згідно із законодавством.

На основі викладеного, судами вірно встановлено, що спонсорська допомога, надана не працедавцем, повинна оподатковуватись за правилами оподаткування спадщини, тобто фізична особа, яка отримала таке благо повинна відобразити його у річній декларації про майновий стан і доходи (податкова декларація) і позивач в даному випадку не виступає податковим агентом.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином зясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 222, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Львові залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Львівської області від 14.06.2007 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.01.2008залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через пять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)М.І. Костенко (підпис)Н.Є. Маринчак С.Е. Острович (підпис) (підпис)Є.А. Усенко З оригіналом згідно

Відповідальний секретарІ.Ю. Гончарук Суддя О.І. Степашко