Court ruling № 18877403, 06.06.2011, Kharkiv Administrative Court of Appeal

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2011 р.Справа № 2а-14144/10/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Кононенко З.О.

Суддів: Донець Л.О. , Бондара В.О.

за участю секретаря судового засіданняПопової С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Куп'янського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.12.2010р. по справі№2а-14144/10/2070

за позовом Куп'янського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства

до Купянської обєднаної державної податкової інспекції Харківської області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

09.11.2010 року, Купянське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства Харківської області (далі позивач) звернувся до суду з позовом до Купянської обєднаної державної податкової інспекції Харківської області (далі відповідач), в якому просив суд, скасувати податкові повідомлення рішення відповідача №0003621500/0 від 09.06.2010 року; № 0003621500/1 від 21.07.2010 року; № 0003621500/2 від 21.08.2010 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2010 року в задоволенні позову було відмовлено.

Позивач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.12.2010 року скасувати, прийняти нове рішення, яким задовольнити позов.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач, посилається на неповне зясування судом обставин, та допущення порушення норм Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та цільовими фондами», Закону України «Про податок на додану вартість», що має значення для справи під час прийняття оскаржуваної постанови судом першої інстанції.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач пройшов процедуру державної реєстрації та знаходиться на податковому обліку у відповідача.

Працівниками відповідача була проведена документальна невиїзна перевірка з питань несвоєчасної сплати узгоджених сум податкових зобовязань з податку на додану вартість з підприємством відповідачем, про що був складений акт від 31.05.2010 року № 674/15-03361773.

Порушення встановлені під час перевірки склали у порушенні п.п.5.3.1.п.5.3ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а саме: порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобовязання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 291480,73 грн. за затримку більш ніж на 90 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг).

За результатами перевірки було ухвалено податкове повідомлення-рішення від 09.06.2010 року №0003621500/0, яким визначено суму штрафу з податку на додану вартість у розмірі 50% від узгоджених податкових зобовязань у розмірі 291480,73 грн.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції зазначив про невиконання відповідачем вимог Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та цільовими фондами», Закону України «Про податок на додану вартість», щодо своєчасної сплати податку на додану вартість.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

У відповідності до пп.5.3.1п.5.3ст.5 наведеного вище закону платник податків зобовязаний сплатити суму податкового зобовязання зазначену у поданій ним податкові декларації протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку передбаченого пп.4.1.4п.4.1ст.4 зазначеного Закону для подання податкової декларації.

У разі визначення податкового зобовязання контролюючим органом за підставами зазначеними у підпункті «а» пп.4.2.2п.4.2ст.4 платник податків зобовязаний погасити нараховану суму податкового зобовязання протягом 10 календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку розпочато процедуру апеляційного узгодження.

Підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 вищенаведеного Закону визначено, що у разі коли платник податків сплачує узгоджені суму податкового зобовязання протягом граничних строків визначених цим Законом, такий платник податку зобовязаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці від 31 днів до 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання у розмірі пятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Податковим органом ставить до вини підприємству-позивачу затримка сплати позивачем податку на додану вартість.

Як свідчать матеріали справи, позивачем був сплачений податок на додану вартість за декларацією № 2907 від 19.11.2008 року у сумі 56 000 грн. при визначеній сумі в розмірі 142770 грн.; за декларацією № 34650 від 19.01.2009 року 92 200 грн. при визначеній сумі в розмірі 201 702 грн. та за декларацією № 1975 від 20.02.2009 року у сумі 44000 грн. при визначеній сумі в розмірі 92 406 грн.

Колегія суддів погоджується з позицією апеляційної скарги про не допустимість зміни цільового характеру грошових коштів позивача визначених у платіжних дорученнях банку, уповноваженому здійснювати переказ грошових коштів, згідно з постановою НБУ №22 від 21.02.2004 року «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» та з Законом України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні».

Проте, колегія суддів зауважує, що позивачем в своїх поясненнях та апеляційній скарзі не заперечується часткова сплата вказаного податку на додану вартість.

За таких обставин, висновок суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог є правильним.

Критерії протиправності рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень передбачені частиною 3 статті 2 КАС України.

Оскаржуване рішення відповідача відповідає даним критеріям оскільки прийняті та вчинені на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використання повноважень з метою, з якою це повноваження надано; необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідно до ч.1ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

На підставі п.1 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Отже колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга задоволенню.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Куп'янського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.12.2010р. по справі№2а-14144/10/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяКононенко З.О.

Судді Донець Л.О. Бондар В.О. Повний текст ухвали виготовлений 10.06.2011 р.