№ 18852685, 03.10.2011, District Administrative Court of Kyiv

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

03 жовтня 2011 року 11:09 № 2а-12958/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шейко Т.І. при секретарі судового засідання Деруга Н.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державна податкова інспекція у Святошинському районі м. Києва

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості у розмірі 43 362,88 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Пильгун О.О.;

від відповідача: не прибув.

встановив:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Відповідача, в якому просить суд стягнути з субєкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 податкову заборгованість у розмірі 43362,88 грн.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що за Відповідачем обліковується консолідований податковий борг з податку доходів фізичних осіб в загальній сумі 43362,88 грн., який виявлений проведеною перевіркою субєкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1.

В судовому засіданні Позивач просив стягнути борг, який обліковується за відповідачем.

Відповідач у судове засідання не прибув, повістки про виклик, які направлялися на його адресу повернулись до суду з відміткою відділення поштового звязку «за закінченням терміну зберігання».

Частиною 11 ст. 35 КАС України передбачено, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

З огляду на зазначене, суд вважає, що Відповідач повідомлений належним чином, отже не прибуття в судове засідання Відповідача не є перешкодою для розгляду справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, вважає, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Податковим кодексом України від 2 грудня 2010 року N 2755-VIврегульовано відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначено вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платники податків зобовязані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно до ст. 110.1 Податкового кодексу України платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Судом встановлено, що на момент розгляду даної справи субєкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1 має податкову заборгованість у сумі 43362,88 грн., яка виникла у звязку з несвоєчасною сплатою податку на землю з фізичних осіб.

У відповідності до ст. 59 Податкового кодексу, з метою погашення податкового боргу, відносно відповідача було складено та направлено податкову вимогу № 1323 від 26.05.2011 року, яка була вручена відповідачу, про що свідчать матеріали справи.

Проте, такі заходи, вчинені Державною податковою інспекцією у Святошинському районі м. Києва спрямовані на погашення податкового боргу, не принесли позитивних результатів по погашенню заборгованості.

Відповідно до пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може не надсилатися, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

В порядку пункту 59.3. статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Відповідно до положень статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 20.1.28. статті 20 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

З урахуванням наведеного суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з субєкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 податкового боргу в сумі 43362,88 грн. відповідно до положень статті 95 Податкового кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва, відповідач суду не надав.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких Позивачем є субєкт владних повноважень, а Відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені Позивачем, з Відповідача не стягуються.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

постановив:

Позов Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва задоволити.

Стягнути з субєкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1, податкову заборгованість у розмірі 43362 (сорок три тисячі триста шістдесят два грн.) 88 коп. на такі розрахункові рахунки:

- з податку з доходів фізичних осіб (найманих працівників) у розмірі 17177,25 грн. на розрахунковий рахунок № 33110340700009 в УДК у Святошинському районі м. Києва, ідентифікаційний код 26077945, ККДБ 11010101, банк одержувач ГУ ДК України у м. Києві, МФО 820019.

- з податку з доходів фізичних осіб субєктів підприємницької діяльності і незалежної професійної діяльності у розмірі 26185,63 грн. на розрахунковий рахунок № 33119341700009 в УДК у Святошинському районі м. Києва, ідентифікаційний код 26077945, ККДБ 11010200, банк одержувач ГУ ДК України у м. Києві, МФО 820019.

Постанова набирає законної сили у відповідності з нормами ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.І. Шейко