№ 18849907, 27.10.2011, Lviv District Administrative Court

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2011 р.                                                                                 № 2а-10984/11/1370

Львівський окружний адміністративний суд

у складі: головуючого - судді Сакалоша В.М.,

за участю секретаря судового засідання Кавки Н.І.,

прокурора - Коваль Р.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Прокурора Сокальського району в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Сокальському районі до Державного підприємства «Львіввугілля» про стягнення заборгованості по сплаті єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування –

в с т а н о в и в:

Прокурор Сокальського району Львівської області звернувся до Львівського окружного адміністративного суду в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Сокальському районі Львівської області із позовом про стягнення з Державного підприємства «Львіввугілля»заборгованості по сплаті єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в сумі 2657487,01 грн.

Ухвалою суду від 10.10.2011 року відкрито провадження у справі. В судовому засіданні 27.10.2011 року відповідно до вимог ч.3 ст. 160 КАС України судом проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Прокурор позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд здійснювати розгляд справи без участі відповідача, який не забезпечив явки свого представника у судове засідання.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча був повідомлений про судовий розгляд, причини неявки не повідомив. При цьому, до суду надійшли від відповідача письмові заперечення позовних вимог, в яких зазначено, що вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. У зв’язку з цим, відділом державної виконавчої служби Червоноградського міського управління юстиції 10.10.2011 року відкрито виконавчі провадження про примусове виконання вимог УПФУ в Сокальському районі. Враховуючи викладене, відповідач просив суд відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення прокурора, розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 121 Конституції України на органи прокуратури України покладено завдання щодо представництва інтересів держави в суді у випадках, передбачених законом. Згідно вимог ст.36-1 Закону України «Про прокуратуру»представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Рішенням Конституційного суду України від 08.04.1999 року, передбачено, що інтереси держави є оціночним поняттям, органи прокуратури мають право визначати в чому саме відбулось або могло відбутись порушення матеріальних або інших інтересів держави. У зв'язку з цим, прокуратура звернулась до суду в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Сокальському районі Львівської області.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»від 08.07.2010 року №2464-VI платниками єдиного внеску є підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» Державне підприємство «Львіввугілля»є страхувальником - платником єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Статтею 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»визначено права та обов’язки платника єдиного внеску, зокрема своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Строки сплати єдиного внеску визначені ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування». Так, платник єдиного внеску зобов’язаний сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом є календарний місяць.

Відповідно до ч.12 ст. 9 вищевказаного Закону єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Згідно ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. У випадках, зазначених в абзаці шостому цієї частини, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.

Позивачем направлено на адресу Державного підприємства «Львіввугілля»вимоги від 02.09.2011 № Ю-43/5, № Ю-1/7, № Ю-8/5, № Ю-56/4, № Ю-64/4, № Ю-63/4, № Ю-5/5, № Ю-44/6, № Ю-2/5, № Ю-7/7, № Ю-4/5, № Ю-3/5, № Ю-6/6 на загальну суму 2657487,01 грн. Вимоги були отримані відповідачем 06.09.2011 року, що підтверджується відміткою на супровідному листі № 8531/04-49 від 05.09.2011.

Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.

Судом встановлено, що відповідачем не оскаржувались у встановленому законом порядку вимоги про сплату боргу, заперечень щодо розрахунку суми недоїмки ним не надано, а відтак суд приходить до висновку про узгодження суми недоїмки по сплаті єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Суд не бере до уваги письмових заперечень відповідача щодо звернення позивача до виконавчої служби на підставі вищевказаних вимог, оскільки ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»також встановлено право територіального органу Пенсійного фонду України на звернення до суду у випадку несвоєчасної сплати страхувальником недоїмки по сплаті єдиного внеску. При цьому, відповідно до ч.5 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»вимога територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки або рішення суду щодо стягнення суми недоїмки виконується державною виконавчою службою в порядку, встановленому законом.

Заборгованість відповідача перед позивачем призводить до не поступлення загальнообов'язкових платежів (єдиних внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування) до Пенсійного фонду України, що призводить до порушення державних інтересів.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.

Відповідачем позовні вимоги не спростовано, в ході судового розгляду справи заборгованість ним не погашена, що дає суду підстави визнати позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У зв’язку з викладеним, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, керуючись ст.ст. 7-11, 14, 69-71, 86, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

п о с т а н о в и в :

1.Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Державного підприємства «Львіввугілля»(80000, Львівська область, м.Сокаль, вул. Б.Хмельницького, 26, ЗКПО 32323256) на користь Управління Пенсійного фонду України в Сокальському районі Львівської області заборгованість по сплаті єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в сумі 2657 487 (два мільйони шістсот п’ятдесят сім тисяч чотириста вісімдесят сім) гривень 01 (одна) копійка.

3. Судові витрати по справі згідно ч.4 ст.94 КАС України з відповідача не стягуються.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова виготовлена у повному обсязі 31 жовтня 2011 року.

Суддя                                                                                           Сакалош В.М.