Decision № 18817413, 25.01.2011, Donetsk Regional Court of Appeal (Bakhmut)

1

Справа № 22ц-687 Головуючий у 1

інстанції Павленко Л.М.

Категорія 32 Доповідач Біляєва

О.М.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2011 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого Висоцької В.С.,

суддів Біляєвої О.М., Осипчук О.В.,

при секретарі Муравченко В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за

позовом ОСОБА_2 до Комунального комерційного підприємства

Донецької міської ради "Донелектроавтотранс" про збільшення розміру

відшкодування шкоди за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Київського

районного суду м. Донецька від 10 листопада 2010 року,

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2010 року ОСОБА_2 предявив даний позов до відповідача,

посилаючись на те, що 22 жовтня 1993 року він отримав тяжкі тілесні ушкодження

при наїзді на нього трамвая під керуванням водія ОСОБА_3, яка перебувала

у трудових відносинах з відповідачем.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди він був визнаний інвалідом зі

стійкою втратою професійної працездатності 55%.

Наказом відповідача від 30 вересня 1999 року № 631 йому призначено

щомісячні виплати у відшкодування шкоди по 11 гр. 29 коп. Вважає розрахунок

невірним, проте підприємство відмовляється добровільно перерахувати розмір

відшкодування.

Оскільки на час ушкодження здоровя він був неповнолітньою дитиною і не

мав заробітку, розрахунок щомісячних платежів повинен провадить за правилами ч.

2, 3 ст. 1195 ЦК України, тобто з розміру мінімальної заробітної плати без

урахування пенсії, призначеної у звязку з втратою здоровя.

З урахуванням уточнених позовних вимог позивач просив збільшити розмір

відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, виходячи з діючого розміру мінімальної

заробітної плати, і стягнути з відповідача у відшкодування шкоди за період з 01

січня по серпень 2007 року, з 01 січня по 31 грудня 2008 року, з 01 січня по 31

грудня 2009 року, з 01 січня 2010 року по листопад 2010 року 14414 гр. 66 коп.,

а також щомісяця, виходячи з розміру втрати працездатності 55% від розміру

діючої мінімальної заробітної плати по Україні.

Рішенням Київського районного суду м. Донецька від 10 листопада 2010

року позов задоволено частково: збільшено розмір відшкодування шкоди, завданої

каліцтвом, і стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_2 з 2007 року по

листопад 2010 року 14414 гр. 66 коп. В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду в частині відмови в позові, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить в цій частині скасувати рішення і

задовольнити вимоги, посилаючись на порушенням норм процесуального права.

В обґрунтування скарги апелянт зазначив, що відмовляючи в задоволенні

решти вимог, суд мотивував висновки тим, що позовні вимоги в цій частині не

конкретизовані, не приведено розрахунок. Проте суд безпідставно відмовив у

задоволенні клопотання представника позивача про відкладення судового засідання

в звязку з необхідністю підготовити уточнену позовну заяву, що передбачено ч.

2 ст. 31 ЦПК України. Крім того, визнавши, що заява не відповідає вимогам ст.

119 ЦПК, суд зобовязаний був залишити позов без руху. Відмовляючи в

задоволенні позовних вимог, суд позбавив його можливості на майбутнє предявити

такі вимоги.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 підтримала

апеляційну скаргу з наведених в ній мотивів.

Відповідач не направив в судове засідання свого представника, просив

розглянути справу за його відсутності; про час і місце розгляду справи

повідомлений.

Апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає

задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України, підставами для скасування

рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення або

неправильне застосування норм матеріального права.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги частково, виходив з

того, що вимоги про збільшення розміру відшкодування і стягнення 14414 гр. 66

коп. підлягають задоволенню на підставі ч. 2 ст. 1208 ЦК України. Позовні

вимоги про стягнення відшкодування шкоди у розмірі 55% від мінімальної

заробітної плати не підлягають задоволенню, оскільки не конкретизовані,

позивачем не приведено розрахунку.

Рішення суду в частині задоволення вимог сторонами не оскаржується.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення в частині відмови в

задоволенні решти вимог, апеляційний суд визнає, що судом при вирішенні спору

неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми

процесуального права.

Частиною 2 статті 1208 ЦК України передбачено, що за заявою потерпілого

у разі збільшення розміру мінімальної заробітної плати розмір відшкодування

шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоровя або смертю, підлягає

відповідному збільшенню на підставі рішення суду.

Судом встановлено, що у 1993 році внаслідок ДТП, що сталася з вини

водія Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради

"Донелектроавтотранс" (далі підприємство), позивачу, який на той час був

неповнолітнім, завдано тілесних ушкоджень, у звязку з чим він втратив

працездатність на 55%. Наказом від 30 вересня 1999 року № 631 підприємство

призначило ОСОБА_2 щомісячні платежі у відшкодування шкоди по 11 гр. 29

коп. безстроково (ас. 4-5, 11).

Ці обставини сторонами не оспорюються.

У абзаці 1 ч. 1 ст. 1202 ЦК України закріплено, що

відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоровя або смертю

потерпілого, здійснюється щомісячними платежами.

Згідно зі статтею 130 ЦПК України, у попередньому судовому засіданні

суд зокрема уточнює позовні вимоги.

Призначаючи справу до розгляду (ас. 39), суд першої інстанції зазначив,

що позовні вимоги позивача уточнені. За таких обставин посилання в рішенні на

неконкретність позовних вимог і відсутність відповідного розрахунку є

безпідставним.

Тобто, суд безпідставно з порушенням норм матеріального і

процесуального права відмовив позивачеві у визначенні щомісячного розміру

відшкодування шкоди.

Законом України від 20 жовтня 2009 року № 1646-У1 "Про встановлення

прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати" з 01 грудня 2010 року

встановлено розмір мінімальної заробітної плати 922 гривні. Відповідно до

Закону України від 23.12.2010 року № 2857-У1 "Про Державний бюджет України на

2011 рік" розмір мінімальної заробітної плати встановлено з 01 січня 2011 року

941 гривня.

За таких обставин розмір щомісячного платежу у відшкодування шкоди,

завданої каліцтвом ОСОБА_2, з 01 грудня 2010 року становитиме 507 гр. 10

коп. (922 гр. х 55%); з 01 січня 2011 року - 517 гр. 55 коп. (941 гр. х 55%).

Пенсія, призначена у звязку з втратою здоровя, не враховується, згідно з ч. 3

ст. 1195 ЦК України.

Враховуючи викладене, апеляційний суд на підставі п.4 ч.1 ст.309 ЦПК

України скасовує рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні

позовних вимог та ухвалює нове рішення, яким стягує з підприємства на користь

ОСОБА_2 з 01 грудня 2010 року по 507 гр. 10 коп. щомісячно, з 01 січня 2011

року по 517 гр. 55 коп. щомісячно.

З відповідача на користь держави стягується судовий збір 51 гр.

Керуючись ст.ст.307 ч.1 п.2, 309, 316 ЦПК України, апеляційний суд

В И Р І Ш И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Київського районного суду м. Донецька від 10 листопада

2010 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог скасувати та ухвалити

нове рішення:

Стягнути з Комунального комерційного підприємства Донецької міської

ради "Донелектроавтотранс" на користь ОСОБА_2 щомісячні

платежі у відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, з 01 грудня 2010 року по 507

гр. 10 коп. щомісячно, з 01 січня 2011 року по 517 гр. 55 коп. щомісячно.

Стягнути з Комунального комерційного підприємства Донецької міської

ради "Донелектроавтотранс" на користь держави судовий збір 51 гр. (рахунок

31411537700004; отримувач місцевий бюджет Ворошиловського району м. Донецька,

ЄДРПОУ 34686537, МФО 834016, банк ГУ ДКУ в Донецькій області).

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення.

Касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання

законної сили рішенням апеляційного суду безпосередньо до суду касаційної

інстанції.

Головуючий

Судді