Court ruling № 18817023, 17.11.2010, Donetsk Regional Court of Appeal (Bakhmut)

4

Справа №22-5934/2010

Головуючий у І інстанції Богуславська І.А. Категорія

24

Доповідач Песоцька Л.

І.

У Х В А Л А

Іменем України

17 листопада 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах

апеляційного суду Донецької області у складі:

головуючого Песоцької Л.І.

Козлова О.М., Кочегарової Л.М.

при секретарі Мамаєвій С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі справу за позовом

ОСОБА_3 до Відкритого акціонерного товариства

«Маріупольгаз» про зобовязання здійснити перерахунок оплати за газопостачання

і надати довідку про відсутність заборгованості, за позовом третьої особи

ОСОБА_4 до Відкритого акціонерного товариства

«Маріупольгаз» про зобовязання укласти договір про надання послуг з

газопостачання та за позовом Відкритого акціонерного товариства «Маріупольгаз»

до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за апеляційними

скаргами ОСОБА_3 і ОСОБА_4 на рішення

Жовтневого районного суду міста Маріуполя від 20 вересня 2010 року,

в с т а н о в и л а:

У травні 2009 року ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до ВАТ «Маріупольгаз»

про зобовязання здійснити перерахунок оплати за газопостачання з 1 січня по 31

грудня 2008 року. Вказував на те, що він є власником жилого будинку АДРЕСА_1 і споживачем послуг відповідача. Оплату

здійснював за показниками лічильника та роздрібною ціною, вказаною відповідачем

у платіжних документах. Фактичне споживання газу за період з 1 січня 2008 року

по 1 січня 2009 року становило 2495 куб. м, при такому обємі споживання ціна

мала складати з 1 січня по 31 серпня 2008 року - 0,313 грн. за 1 куб. м, з 1

вересня по 30 листопада 2008 року 03582 грн. за 1 куб. м, з 1грудня 2008 року

0,4836 грн. за 1 куб. м. Але відповідач нарахував йому заборгованість,

встановивши роздрібну ціну на газ на 2009 рік 0,732 грн. за 1 куб. м.

Просив зобовязати відповідача здійснити перерахунок оплати за газопостачання з

1 січня по 31 грудня 2008 року, надати йому довідку про відсутність

заборгованості за газопостачання у зазначеному періоді і встановити йому на

2009 рік роздрібну ціну на природний газ по першій категорії (обєм споживання

до 2500 куб. м) 0,4836 грн. за 1 куб. м.

У грудні 2009 року ОСОБА_3 уточнив свої вимоги і просив зобовязати

відповідача здійснити перерахунок оплати за газопостачання у 2008 році за ціною

0,4836 грн. за 1 куб. м.

У березні 2010 року він звернувся з заявою про зобовязання відповідача

здійснити перерахунок оплати за газопостачання і за 2009 рік за ціною 0,4836

грн. за 1 куб. м, не погоджуючись з розрахунком відповідача.

У березні 2010 року до суду звернувся ОСОБА_4, третя особа, з позовом до

ВАТ «Маріупольгаз» про зобовязання укласти з ним договір про надання послуг з

газопостачання і відкрити особовий рахунок для оплати ним послуги з

газопостачання окремо від ОСОБА_3 і ОСОБА_5

ВАТ «Маріупольгаз» звернулось з заявою про стягнення з ОСОБА_3

заборгованості з 1 січня 2008 року по 1 липня 2010 р. в сумі 1403 грн. 32 коп.

Рішенням Жовтневого районного суду міста Маріуполя від 20 вересня 2010 року

відмовлено у задоволені позовів ОСОБА_3 до ВАТ «Маріупольгаз» про зобов

язання здійснити перерахунок за послуги газопостачання, надати довідку про

відсутність заборгованості і встановити роздрібну ціну на газ по першій

категорії; у задоволені позовів ОСОБА_4 до ВАТ «Маріупольгаз» про

спонукання до укладання договору і відкриття особового рахунку.

Позов ВАТ «Маріупольгаз» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості

задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ВАТ «Маріупольгаз» заборгованість

за газопостачання в сумі 1403 грн. 32 коп. і відшкодування витрат на

інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн.; на

користь держави судовий збір в розмірі 51 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 ставить питання про скасування рішення суду і

ухвалення нового рішення про задоволення його позовів і відмову у позові ВАТ

«Маріупольгаз», посилається на те, що судом порушені норми матеріального та

процесуального права.

ОСОБА_5 звернулася з заявою про приєднання до апеляційної скарги ОСОБА_3

ОСОБА_4 у скарзі ставить питання про скасування рішення суду і задоволення

його позову, посилається на необґрунтованість відмови у задоволенні його

позовів.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5,

які підтримали скарги, представника ВАТ «Маріупольгаз» ОСОБА_6, який

заперечував проти скарг, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи

скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають відхиленню з

таких підстав.

У відповідності з вимогами ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє

апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої

інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального

права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних

лише формальних міркувань.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 є власником будинку АДРЕСА_2

у місті Маріуполі, в якому проживає з дружиною ОСОБА_5 та сином ОСОБА_4

Між ним та ВАТ «Маріупольгаз» укладено договір на послугу з газопостачання.

Будинок має єдину газоотримуючу систему і лічильник.

ОСОБА_3 здійснив оплату газопостачання за грудень 2007 року 15 лютого 2008

року і не повідомив «Маріупольгаз» про показники лічильника на 10 січня 2008

року; в його квитанції про оплату газопостачання за грудень 2008 року дані про

показники лічильника виправлені так, що унеможливлюють встановлення місячного

обсягу спожитого газу.

Відмовляючи у задоволенні позовів ОСОБА_4 про укладення з ним окремого

договору на газопостачання і відкриття особового рахунку, суд виходив з того,

що договір на газопостачання укладається на окремий обєкт газопостачання. З

таким висновком не можна не погодитись.

Відповідно до п. 2 Правил надання населенню послуг з газопостачання,

затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 1999 року,

об'єктом споживача є територіально відокремлена газифікована споруда (житловий

будинок, квартира, майстерня, літня кухня тощо), що належить споживачеві на

правах власності або користування.

Не погоджуючись з рішенням, ОСОБА_4 не навів дані, які б спростовували

висновки суду.

Відмовляючи у позовах ОСОБА_3, суд виходив з того, що позивач, як власник

будинку, з яким укладено договір на газопостачання, у порушення Правил надання

населенню послуг з газопостачання не оплатив до 10 січня 2008 року користування

послугою з газопостачання і не повідомив про показники лічильника; в квитанції

за грудень 2008 року не вказав показники лічильника, за якими можна було

визначити обсяг спожитого газу, тому відповідачем обґрунтовано визначено обсяг

спожитого газу і нарахована заборгованість. З таким висновком також не можна не

погодитись.

Згідно з п.10 вищезазначених Правил (в редакції на спірний період), розрахунок

населення за надані послуги з газопостачання здійснюється починаючи з 1 січня

2007 р. за роздрібними цінами, диференційованими залежно від обсягів

споживання, що встановлені НКРЕ, за показаннями лічильників газу, а у разі їх

відсутності - за нормами споживання природного газу.

Застосування роздрібних цін, диференційованих залежно від річних обсягів

споживання, у поточному році для споживачів здійснюється залежно від річного

обсягу фактичного використання природного газу (зафіксованого на кожному

особовому рахунку споживача) у попередньому році.

Газопостачальні підприємства проводять щороку станом на 1 січня перерахунок

оплати вартості використаного природного газу та суми нарахованих пільг окремо

щодо кожного споживача залежно від обсягу фактичного використання газу у

попередньому році та від диференційованих залежно від річних обсягів споживання

роздрібних цін, що діяли в зазначеному році. Якщо за підсумками попереднього

року фактичне використання природного газу споживачем не відповідає обсягам, на

підставі яких визначалась ціна на природний газ, зокрема: у разі перевищення

обсягу використаного природного газу порівняно з встановленим у попередньому

році, споживач зобов'язаний протягом трьох місяців з дати здійснення

перерахунку сплатити газопостачальному підприємству різницю його вартості,

розрахунок якої здійснюється за відповідною формулою. Такий перерахунок

здійснюється до 1 лютого поточного року.

Згідно зі ст. 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» стандарти,

нормативи, норми, порядки і правила у сфері житлово-комунальних послуг

розробляють і затверджують Кабінет Міністрів України, центральний орган

виконавчої влади у сфері стандартизації, центральний орган виконавчої влади з

питань житлово-комунального господарства, місцеві органи виконавчої влади та

органи місцевого самоврядування в межах їхніх повноважень та згідно із

законодавством.

Інші центральні органи виконавчої влади затверджують нормативно-правові акти у

сфері житлово-комунальних послуг, що видаються в межах їхніх повноважень після

погодження або спільно з центральним органом виконавчої влади з питань житлово-

комунального господарства і реєструються в установленому законодавством

порядку.

Тобто, суд дійшов правильного висновку про те, що спірні правовідносини

регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги», який є

спеціальним законом, та Правилами надання населенню послуг з газопостачання,

затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 1999

року.

Доводи позивача ОСОБА_3 не спростовують висновки суду.

Звертаючись до суду, ОСОБА_3 вказував на те, що він є власником будинку АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право

власності. Предметом розгляду суду не було питання про те, чи є цей будинок

його особистою власністю чи спільною сумісною власністю з дружиною.

В судовому засіданні ОСОБА_3 пояснив, що проживає однією сімєю з ОСОБА_5 і між ними та ОСОБА_4 відсутній спір відносно оплати послуги з

газопостачання.

Згідно зі ст. 156 ЖК України члени сім'ї власника будинку зобов'язані дбайливо

ставитися до жилого будинку (квартири). Повнолітні члени сім'ї власника

зобов'язані брати участь у витратах по утриманню будинку (квартири) і

прибудинкової території та проведенню ремонту. Спори між власником та членами

його сім'ї про розмір участі у витратах вирішуються в судовому порядку.

Тому немає підстав не погодитись з рішенням суду в частині стягнення

заборгованості з ОСОБА_3, як власника будинку за свідоцтвом про право

власності.

Посилання ОСОБА_3 на те, що договір на газопостачання укладено і з його

дружиною, судом перевірялись. Зясовано, що договір з ОСОБА_5 був укладений

замість договору з ОСОБА_3 у звязку з заявою про його вибуття. Оскільки

ОСОБА_3 наполягав на тому, що договір з ним не розірвано і він діє, обидва

договори значаться за одним рахунком і квитанції надсилаються за договором

ОСОБА_3

Його посилання на те, що він зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 у

місті Маріуполі і за договором з ВАТ «Маріупольгаз» від 19 березня 2009 року

оплачує газопостачання у зазначеній квартирі, при тому що він наполягає на дії

укладеного з ним договору на газопостачання в будинок АДРЕСА_1,

не звільняє його від оплати заборгованості за газопостачання за спірною адресою.

Рішення суду відповідає вимогам ст. ст. 10, 60, 215 ЦПК України, підстав для

задоволення апеляційних скарг і його скасування немає.

У відповідності з вимогами ст. 88 ЦПК України з ОСОБА_3 підлягає стягненню

на користь місцевого бюджету судовий збір у розмірі 25 грн. 50 коп.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

апеляційні скарги ОСОБА_3 і ОСОБА_4

відхилити.

Рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 20

вересня 2010 року залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 25 грн. 50

коп. на розрахунковий рахунок 31411537700004, код бюджетної класифікації

22090100, МФО в ГУ ДКУ Донецької області - 834016, код ОКПО - 34686537,

одержувач місцевий бюджет м. Донецька Ворошиловський район.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в

касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання чинності .

Судді