№ 1879110, 31.07.2008, Kharkiv District Administrative Court

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-5854/08

“31”  липня  2008 року                        м. Харків

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого – Судді Данилової М.В.,

при секретарі – Смоляр Є.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ТОВ «Торговий Дім «Вега» до ДПІ у Зміївському районі Харківської області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,

встановив :

       Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом та просив визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 08.05.2008р. № 0000412310/0, виданого на підставі акту невиїзної документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з червня по листопад 2006 року № 2549/23-022/33143708 від 24.04.2008р.o:p>/o:p>

       В обґрунтування заявленого позову позивач зазначив, що при здійсненні означеної перевірки відповідач вийшов за межі повноважень, визначених Законом України «Про державну податкову службу в Україні», підставою для донарахування позивачу податкових зобов’язань з ПДВ в сумі 670960 грн. стало визнання відповідачем недійсними договорів поставки № R-15/06 від 28.06.2006р. та № R-12/06 від 01.06.2006р., що були укладені з постачальником ПП «Нобель Ексклюзив Брендс», на що відповідач не має відповідних повноважень. Позивач наголошує, що відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є дійсним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або він не визнаний судом недійсним. Оскільки зазначений вище правочин не було оскаржено та визнано недійсним, позивач вважає недоведеним з боку відповідача його недійсність, а рішення, прийняте з урахуванням цієї обставини таким, що підлягає скасуванню.o:p>/o:p>

       Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити, виходячи з підстав, викладених в позовній заяві.o:p>/o:p>

       Представники відповідача проти позову заперечували та пояснили, що проведеною перевіркою було встановлено, що фактично за договором № R-15/06 від 28.06.2006р. накладні виписані на загальну суму 2557608,29 грн., в т.ч. ПДВ – 426268,01 грн., за договором № R-12/06 від 01.06.2006р. накладні виписані на загальну суму 1468149,68 грн., в тому числі ПДВ – 244691,61 грн. Розрахунки між позивачем та ПП «Нобель Ексклюзив Брендс» проводилися шляхом заліку зустрічних вимог згідно актів від 31.07.2006р. на суму 1090353,39 грн., від 16.09.2006р. на суму 434183,08 грн. Згідно відповіді, отриманої відповідачем від ДПІ у Печерському районі м. Києва контрагент позивача за договором – ПП «Нобель Ексклюзив Брендс» зареєстровано належним чином, але місцезнаходження його не встановлено, проводяться заходи з розшук його керівників для проведення зустрічної перевірки. Дана організація суму податкових зобов’язань від здійснення угоди з позивачем в декларації з ПДВ з червня по жовтень 2006 р. не відобразило, що порушує вимоги законодавства, всі розрахунки між позивачем та його контрагентом проведено у безгрошовій формі, що ставить під сумнів погашення позивачем заборгованості. На підставі цих міркувань відповідачем зроблено висновок про те, що укладаючи зазначені вище угоди позивач та ПП «Нобель Ексклюзив Брендс»  мали намір не одержати економічний ефект в результаті своє підприємницької діяльності, а сформувати «штучний» податковий кредит позивача та нанести шкоду інтересам держави. Доведення недійсності правочину в судовому порядку вважає непотрібним в даному випадку. o:p>/o:p>

       Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявленого позову та необхідність його задоволення.o:p>/o:p>

       При цьому суд не погоджується з позицією відповідача про те, що в даній справі  правочин суперечить інтересам держави та суспільства, є вочевидь таким, що укладений з цією метою та визнання його недійсним судом не вимагається.    o:p>/o:p>

            При цьому суд зазначає , що відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.Згідно  ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ст. , ст. 219, 220, 221, 224, 228 ЦК України, недійсними, зокрема є правочини в разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення одностороннього правочину, недодержання сторонами вимоги про нотаріальне посвідчення договору, вчинення правочину малолітньою особою за межами її цивільної дієздатності в разі відсутності його схвалення батьками, усиновлювачем або опікуном, правочин, вчинений без дозволу органу опіки та піклування в порядку ст. 71 ЦК України,   правочин,що порушує публічний порядок, тобто спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Також відповідно до ст. 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.  Фіктивний правочин визнається судом недійсним, а відповідно до ст. 27 Господарського кодексу України господарське зобов’язання , що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб’єктності) , може бути на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Аналізуючи наведені норми суд приходить до висновку, що відповідно до презумпції правомірності правочину всі укладені між сторонами правчини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встанволена законом (нікчемні правочини). У всіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину. Про недійсність правочину ухвалюється судове рішення.

В ході розгляду даної справи судом встановлено, що укладені між позивачем та його контрагентом договори не віднесено законом до нікчемних, також відсутні судові рішення про визнання їх недійсними. Іншого відповідачем не доведено, хоча, відповідно до ст. 71КАС України він, як суб’єкт владних повноважень , має довести суду правомірність свого рішення. 

     Суд вважає, що відповідач, приймаючи оскаржуване в даній справі рішення, не міг керуватися лише припущеннями щодо фіктивності (недійсності) укладених договорів, а його позиція про те, що дані договори очевидно суперечать інтересам держави та суспільства, не підкріплені належними доказами та рішенням суду про визнання їх такими. 

     Той факт, що контрагент позивача - ПП «Нобель Ексклюзив Брендс»   не відобразило суму податкових зобов’язань від здійснення угоди, не може впливати на умови дійсності договорів та намір позивача на укладення договору з метою настання реальних юридичних наслідків.

            Відповідно до ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що ставляться звичайно у певних умовах.

     Виходячи з вищезазначеної норми Закону сторони зазначених вище договорів є суб’єктами господарювання України, юридичними особами, набули правоздатності. Та обставина, що на даний момент невідоме місцезнаходження керівника ПП «Нобель Ексклюзив Брендс»   не спростовує той факт, що на час укладення угоди сторони мали повну спеціальну правосуб’єктність.

     Відповідач  посилається на те, що зобов’язання між сторонами вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, податки по угоді не сплачено, але належних доказів наявності мети, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства та невідповідності зобов’язань ст. 207 ГК України не надав.

     Обґрунтовуючи свої заперечення відповідач посилається на протиправні дії і наявність умислу сторін договорів, однак суд вважає за необхідне зауважити, що докази, які б свідчили про наявність умислу на ухилення від сплати податків чи інших шкідливих наслідків відсутні.

     Суд не вважає зазначені договори фіктивними, оскільки згідно ст. 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.

     Судом встановлено, що  правові наслідки, обумовлені правочином, реально настали для обох сторін.   

      Суд не вбачає в реалізації права на одержання правомірного відшкодування з Державного бюджету України мети завуальованої та завідомо суперечної інтересам держави та суспільства .

На момент укладення договорів  та їх виконання, згідно документів, наявних в матеріалах справи, сторони були наділені належною господарською компетенцією, знаходилися в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, жодних рішень компетентних органів, які б свідчили про відсутність у них відповідної правоздатності, не надано. 

       o:p>/o:p>

На підставі викладеного,ст. , ст. 204,215,219, 220, 221, 224, 228 ЦК України, ст. ст. 27, 193,  207 ГК України та  керуючись ст. ,ст. 160,161,162,163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ :

              Адміністративний позов ТОВ «Торговий Дім «Вега» до ДПІ у Зміївському районі Харківської області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішеннязадовольнити повністю.

            Визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Зміївському районі Харківської області№ 0000412310/0 від 08.05.2008р.

     Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

     Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд  шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України .

      Повний текст постанови складено та підписано 01 серпня 2008 року.

Головуючий суддя             М.В. Данилова