№ 18761491, 27.09.2011, Dnipropetrovsk Commercial Court of Appeal

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.09.2011 року Справа № 5005/4448/2011

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чус О.В. (доповідач)

суддів Павловського П.П., Швеця В.В.,

при секретарі судового засідання Литвин А.П.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 представник, довіреність №10 від 13.01.11;

від відповідача: ОСОБА_2 представник, довіреність ВРЛ №156910 від 01.06.11;

від третьої особи: ОСОБА_3 представник, довіреність №11-03 від 04.01.11;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.06.11 р. у справі №5005/4448/2011

за позовом: Державного підприємства "Криворізький державний цирк"

до: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4

третя особа: Контрольно-ревізійне управління у Дніпропетровській області

про стягнення 51 174 грн. 99 коп.

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2011р. Державне підприємство "Криворізький державний цирк" звернулось в господарський суд Дніпропетровської області позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, третя особа - Контрольно-ревізійне управління у Дніпропетровській області, про стягнення 51 174 грн. 99 коп.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 14.06.11р. у справі № 5005/4448/2011 (суддя –Манько Г.В.) позовні вимоги задоволені. Стягнуто з фізичної особи –підприємця ОСОБА_4 на користь державного підприємства "Криворізький державний цирк" видатки у розмірі 51174 грн. 99 коп., державне мито 511 грн. 75 коп., витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу 236 грн.

          Не погодившись з зазначеним рішенням господарського суду, відповідач по справі звернувся в Дніпропетровський апеляційний господарський суд з апеляційною скаргою, просить рішення суду першої інстанції скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог.

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача просить суд залишити рішення господарського суду без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи та перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, а апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що Позивачем як Балансоутримувачем та відповідачем як Орендарем було укладено договір про відшкодування втрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю від 01 листопада 2005р. (далі Договір).

Згідно п. 1.1 Договору, Балансоутримувач надає послуги з використання тепло енергії, електроенергії, води та стоків Орендарю для приміщення, яке перебуває на балансі Криворізького державного цирку. Приміщення використовується Орендарем під розміщення буфету.

Згідно п. 1.2. Договору, плата за використання комунальних послуг, зазначених в п.1.1 Договору сплачується Орендарем в наступному порядку:

-          Теплоенергія пропорційно займаної площі від площі цирку;

-          Електроенергія –100кВт за місяць;

-          Вода та водовідведення пропорційно займаної площі від площі цирку.

Контрольно –ревізійним відділом у м. Кривому Розі було проведено перевірку законності проведення розрахунків ФОП ОСОБА_4 та складено Акт ревізії № 4-19/066 від 16.08.2010 р. (далі Акт), згідно якого, встановлено покриття підприємством витрат орендаря ФОП ОСОБА_4: за період з 28.05.2008р. по 01.07.2010р. на суму 146786 грн. 66 коп. Також в ході перевірки ї повноти пред’явлення до сплати обсягу електроенергії у відповідності до розрахунку договору встановлено покриття підприємством витрат орендаря ФОП ОСОБА_4, за період з 01.11.2008р. по 10.2009р. на суму 3383 грн. 49 коп. в наслідок заниження обсягу електроенергії у рахунках, пред’явлених до сплати ФОП ОСОБА_4 при здійсненні нею підприємницької діяльності; за період з 27.10.2006р. по 01.07.2010р. на суму 2465 грн. 14 коп. в наслідок заниження у розрахунку кількості днів, у які фактично проводились вистави. Крім того перевіркою правильності проведення розрахунків за електроенергію спожиту буфетом цирку встановлено покриття підприємством витрат орендаря (відповідача) за період з 27.10.2006р. по 01.07.2010р. на загальну суму 14007 грн. 95 коп.; за період з 27.10.2006р. по 01.07.2010р. на суму 29426 грн. 30 коп. та заниження дебіторської заборгованості на суму 5275 грн. 60 коп. в наслідок нарахування та пред’явлення до сплати рахунків за теплопостачання в заниженому розмірі з причини заниження періоду опалення.

В акті ревізії № 4-19/066 від 16.08.2010 р., встановлено, що покриття підприємством витрат орендаря ФОП ОСОБА_4 допущено внаслідок укладання в.о. генерального директора цирку ОСОБА_5 з порушенням законодавства та який відповідно до п.6.4. Статуту підприємства та р.2 укладеного Контракту несе відповідальність за стан і результати господарської діяльності підприємства.

Відповідно до вимог частини 2 п. 5 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити, в тому числі, виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов.

          Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертаючись з позовом до суду про стягнення незаконних видатків, посилався на ст.. 20 Господарського кодексу України, яка визначає способи захисту прав суб’єктів господарювання та споживачів.

Господарський суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, у рішенні суду застосував норми законодавства, на які позивач не посилався, а саме: ст..ст.. 525,526,629 Цивільного кодексу України, які регламентують умови виконання зобов’язань та ст. 224 Господарського кодексу України.

Статтею 224 Господарського кодексу України визначено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. . Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог і заперечень.

Згідно положень ст.34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Колегія суддів вважає, що господарський суд дійшов помилкового висновку щодо задоволення позовних вимог Державного підприємства "Криворізький державний цирк". З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Дніпропетровської області прийняте з порушенням норм матеріального і процесуального права і підлягає скасуванню. У задоволені позовні вимоги Державного підприємства "Криворізький державний цирк" слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 101 -104 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 –задовольнити.

          Рішення господарського суду Дніпропетровської від 14.06.11 р. у справі № 5005/4448/2011 –скасувати.

В задоволені позову – відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду.

Головуючий суддя                                                                      О.В. Чус

Суддя                                                                                          П.П.Павловський

Суддя                                                                                          В.В. Швець