Decision № 18760181, 03.10.2011, Commercial Court of Mykolaiv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" жовтня 2011 р. Справа № 5016/1101/2011/5889/2011(13/84)

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль Ю.М.,

при секретарі Войтовскій Н.С.,

з участю прокурора Венгера Є.В., помічника Миколаївського транспортного прокурора,

представників сторін:

від позивача - 2 ОСОБА_1., дов. від 08.09.2011 р. № 12-Д (представник позивача 1 не зявився);

від відповідача 1 ОСОБА_2, дов. від 26.08.2010 р. № 2362/211/14/22;

від відповідача 2 - ОСОБА_3., дов. від 26.04.2011 р.;

від третіх осіб:

1) Каткова Є.А. керівник підприємства;

2) ОСОБА_4., дов. від 04.01.2011 р. № 2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні господарську справу

за позовом Миколаївського транспортного прокурора,

54010, вул. Морехідна, 2, м. Миколаїв,

в інтересах держави в особі

1) Державного агентства земельних ресурсів України,

03151, вул. Народного Ополчення, 3, м. Київ,

2) Державного агентства рибного господарства України,

04053, вул. Артема, 45-А, м. Київ,

до відповідачів:

1) Миколаївської міської ради,

54001, вул.. Адміральська, 20, м. Миколаїв,

2) Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) “Миколаївський рибний порт”,

54002, Каботажна пристань, м. Миколаїв,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:

1)Державне підприємство “Миколаївське морське агенство”,

54002, вул. Каботажний спуск, 3, м. Миколаїв,

2)Регіональне відділення фонду Державного майна України по Миколаївській області,

54017, вул. Чкалова, 20, а/с 34, м. Миколаїв,

про визнання незаконним та скасування рішення Миколаївської міської ради від 22.12.2006 р. за № 9/61, про визнання недійсним договору оренди землі від 25.01.2007 р., укладеного між Миколаївською міською радою та ТОВ “Миколаївський рибний порт”, -

У С Т А Н О В И В:

Миколаївський транспортний прокурор предявив в інтересах держави в особі Державного агентства земельних ресурсів України (надалі - Держземагентство України) і Державного агентства рибного господарства України (надалі Держрибагентство України) позов до відповідачів Миколаївської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) “Миколаївський рибний порт”, з урахуванням заяви від 30.09.2011 р. про уточнення позовних вимог, про визнання незаконним та скасування п.14 розділу І рішення Миколаївської міської ради від 22.12.2006 р. за № 9/61 про вилучення у Державного підприємства (ДП) “Миколаївське морське агентство” з постійного користування земельної ділянки площею 0, 5615 га., розташованої за адресою: м. Миколаїв, Каботажний спуск, 3, а також про визнання недійсним договору оренди землі від 25.01.2007 р., укладеного між Миколаївською міською радою і ТОВ “Миколаївський рибний порт”, та про стягнення державного мита і витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що приймаючи оскаржуване рішення Миколаївська міська рада вийшла за межі наданих їй повноважень, а оспорюваний договір оренди землі укладено всупереч меті діяльності ДП “Миколаївське морське агентство”, якому земельну ділянку, на котрій розміщені інженерні та господарські споруди, надано для постійного користування відповідно до мети своєї діяльності і чинного законодавства.

До участі у справі залучені в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Державне підприємство (ДП) “Миколаївське морське агентство” та Регіональне відділення фонду Державного майна України по Миколаївській області.

Держземагентство України і Держрибагентство України позовні вимоги підтримали повністю.

На думку Держземагентства України відповідач Миколаївська міська рада прийняла оскаржуване рішення всупереч чинному законодавству України, зокрема, ст.74 Кодексу торгового мореплавства України та п.12 Перехідних положень Земельного кодексу України (в редакції, що діяла на момент прийняття спірного рішення), згідно котрих розпорядження земельними ділянками державної власності, до яких відноситься вилучена у ДП “Миколаївське морське агентство” земельна ділянка, здійснюють не органи місцевого самоврядування, а органи державної приватизації. Крім того, Держземагентство України вважає, що з урахуванням положень Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, застосування котрого при регулюванні відносин, повязаних з орендою земельних ділянок державної власності, передбачено ч.2 ст.2 Закону України “Про оренду землі”, надана ДП “Миколаївське морське агентство” земельна ділянка в постійне користування взагалі не може бути обєктом оренди, оскільки вказане підприємство є портом.

На думку Держрибагентства України спірним рішенням Миколаївська міська рада порушила загальнодержавні інтереси, представником яких є, зокрема, Держрибагентство України, оскільки останньому ДП “Миколаївське морське агентство” підпорядковано.

Також Держрибагентство України вважає, що приймаючи спірне рішення Миколаївська міськрада порушила вимоги ст.142 Земельного кодексу України (надалі ЗК України), згідно котрої припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки. Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації. Земельна ділянка, вилучена спірним рішенням у ДП “Миколаївське морське агентство” і передана за оспорюваним договором в оренду, є обєктом державної власності, але власником землі, в тому числі Держрибагентством України, рішення про припинення права користування ДП “Миколаївське морське агентство” спірною земельною ділянкою не приймалося.

У відзиві на позовну заяву Миколаївська міськрада позов не визнає, вважаючи, що спірне рішення прийнято і оспорюваний договір оренди землі укладено в межах наданих чинним законодавством України органам місцевого самоврядування повноважень щодо розпорядження землею, і зокрема п.12 Перехідних положень ЗК України, а також, що спірне рішення не зачіпає інтереси держави, оскільки передана в оренду земля залишилась у державній власності.

У відзиві на позовну заяву ТОВ “Миколаївський рибний порт” позовні вимоги не визнає, стверджуючи, що ДП “Миколаївське морське агентство” не є портом, і надана йому в постійне користування земельна ділянка не була у власності Держрибагентства України, а тому відмова підприємства від права користування наданоїю йому земельноїю ділянкиою, прийняття спірного рішення Миколаївською міськрадою та укладення спірного договору оренди землі не суперечить чинному законодавству України. Крім того, ТОВ “Миколаївській рибний порт” просить при вирішенні даного спору застосувати строк позовної давності, вважаючи, що прокурором його пропущено без поважних причин, оскільки ще у 2006 році Прокуратурою Миколаївської області здійснювалась перевірка законності прийняття спірного рішення міськради та оспорюваного договору за зверненням депутата Миколаївської міськради Мерікова. На підтвердження останнього ТОВ “Миколаївській рибний порт” подано до суду відповідні клопотання та депутатське звернення.

Вислухавши прокурора, який підтримав позов повністю з підстав, викладених у позовній заяві, і просив визнати поважною причину пропуску звернення до суду за захистом порушених прав, оскільки про обставини, викладені в позовній заяві, стало відомо лише в лютому 2011 року в ході здійснення Миколаївською транспортною прокуратурою перевірки земельного законодавства; представників сторін, які підтримали доводи, викладені відповідно в письмових поясненнях та запереченнях на позовну заяву; інших учасників процесу: представника Регіонального відділення фонду Державного майна України по Миколаївській області, на думку якого позов є обґрунтованим, а також, що державні органи приватизації чинним законодавством не наділенні повноваженнями щодо розпорядження землею державної форми власності, якщо державне майно на цих земельних ділянках не підлягає приватизації; представника ДП “Миколаївське морське агентство”, на думку якого відмова державного підприємства від наданої йому в постійне користування земельної ділянки, вилучення цієї земельної ділянки та передача її в оренду відповідачу ТОВ “Миколаївський рибний порт” за спірним рішенням органу місцевого самоврядування здійснено у відповідності до чинного законодавства, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Спірним рішенням від 22.12.2006 р. за № 9/61 “Про вилучення, надання, передачу за фактичним землекорис туванням, продовження строку користування земельними ділянками юридичним особам, громадянам, зміну цільового призначення земельної ділянки та внесення змін до рішень міської ради та виконкому міської ради по Заводському району м. Миколаєва”, розділ І , Миколаївська міська рада вирішила:

“п.14. Затвердити технічну документацію із землеустрою щодо укладання договору оренди на земельну ділянку площею 5615 кв.м за рахунок земель ДП “Миколаївське морське агентство”, у тому числі 641 кв.м під капітальною забудовою, 4533 кв.м під проходами та проїздами, 69 кв.м під тимчасовою забудовою, 372 кв.м під зеленими насадженнями, з віднесенням її до інших земель транспорту, для обслуговування будівель та споруд (контора, склад, вбиральня, навіс) на Каботажному спуску, 3.

Земельна ділянка має обмеження у використанні, згідно з УКПОКЧЗД: правові типу 1.1.- “зміна цільового використання”, на частку земельної ділянки площею 1199 кв.м діють обмеження спеціальні, типу 4.3.1. “в санітарно-захисних зонах інженерно-технічних споруд і комунікацій”.

14.1. Вилучити у ДП “Миколаївське морське агентство” із постійного користування земельну ділянку площею 5615 кв.м по Каботажному спуску, 3.

14.2. Державний акт на право постійного користування землею № 208 від 16.12.1994 погасити.

(Підстава: клопотання ДП “Миколаївське морське агентство” від 14.03.06 № 1-9/45 про погашення державного акта у зв'язку з передачею майна в оренду на 25 років ТОВ “Миколаївський рибний порт”).

14.3. Передати товариству з обмеженою відповідальністю “Миколаївський рибний порт” в оренду строком до 15.02.31 земельну ділянку загальною площею 5615 кв.м для обслуговування будівель та споруд (контора, склад, вбиральня, навіс) на Каботажному спуску, 3”.

Дане рішення міськради суперечить земельному законодавству, що діяло на момент прийняття цього рішення.

Як зазначено у спірному рішенні підставою для вилучення із постійного користування земельної ділянки, погашення акту на право постійного користування землею та передачі цієї земельної ділянки ТОВ “Миколаївський рибний порт” є клопотання ДП “Миколаївське морське агентство” від 14.03.06 № 1-9/45, проте, як визначено ст.95 ЗК України, землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право самостійно господарювати на землі.

Згідно Статуту ДП “Миколаївське морське агентство”, затвердженого наказом Державного департаменту рибного господарства України від 24.01.2006 р. № 15, відчуження земельних ділянок, що є державною власністю, і закріплених за Морським агентством, здійснюється в порядку, встановленому Державним департаментом рибного господарства України. Морське агентство здійснює володіння, користування землею, на якій розміщені інженерні та господарські споруди відповідно до мети своєї діяльності і чинного законодавства (пункти 4.4 та 4.6 Статуту).

За вказаним Статутом ДП “Миколаївське морське агентство” засноване на державній власності, підпорядковане Державному департаменту рибного господарства України, і є правонаступником Портпункту “Миколаївське морське агентство”. Про те, що ДП “Миколаївське морське агентство” засноване на основі державної власності та належить до сфери управління і підзвітне Держрибагентству України, правонаступника Державного департаменту рибного господарства України, тобто є державним підприємством, підпорядкованим уповноваженому органу державної виконавчої влади, свідчить також зміст Статуту, затвердженого Держрибагентством України від 29.08.2011 р. № 160.

Спірна земельна ділянка надана ДП “Миколаївське морське агентство” в постійне користування за державним актом, зареєстрованим у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею від 16.12.1994 р. за № 208, на підставі рішення Миколаївської міської ради народних депутатів від 20.09.1994 р. № 2/13.

Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, ЗК Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них (ст.78 ЗК України). Право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності (ст.92 ЗК України).

Отже, надана ДП “Миколаївське морське агентство” в постійне користування земельна ділянка відноситься до державної власності і відповідачами данце визнається.

Субєктом права власності на землі державної власності є держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, а на землі комунальної власності - територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування (ст.80 ЗК України). У державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, державних органів приватизації відповідно до закону ( ст.84 ЗК України).

Право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками (ст.78 ЗК України). Власники земельних ділянок мають право продавати або іншим шляхом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, тощо (ст.90 ЗК України).

Законом України “Про оренду землі” передбачено, що відносини, повязані з орендою землі, регулюються ЗК України, Цивільним кодексом України (надалі ЦК України), цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі (ч.1 ст.2 Закону).

Надання в користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому ЗК України (ч.5 ст.116 ЗК України). Вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених ЗК України, є підставою для припинення права користування земельною ділянкою (ст.141 ЗК України).

Юридичні особи, зацікавлені, зокрема у вилученні земельних ділянок, зобовязані до початку проектування погодити із власниками землі і землекористувачами та сільськими, селищними, міськими радами, державними адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, Кабінетом Міністрів України і Верховною Радою України місце розташування обєкта, розмір земельної ділянки та умови її вилучення з урахуванням комплексного розвитку території, який би забезпечував нормальне функціонування на цій ділянці і прилеглих територіях усіх обєктів, умови проживання населення і охорону довкілля (ст.151 ЗК України).

Припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки. Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації (чч.3,4 ст.141 ЗК України).

При прийнятті спірного рішення міськрадою не дотримано вимог вищевикладеного законодавства.

Більше того, ДП “Миколаївське морське агентство” має елементи порту.

Так, наказом Державного комітету України по рибному господарству і рибній промисловості від 09.11.1994 р. за № 99-к, котрому було підпорядковане “Миколаївське морське агентство”, останньому надано статус портпункту.

Статутом ДП “Миколаївське морське агентство”, затвердженим наказом Державного департаменту рибного господарства України від 24.01.2006 р. № 15, і в новій редакції, затвердженим Держрибагентством України від 29.08.2011 р. № 160, предметом діяльності підприємства є, в тому числі, надання портових послуг.

Із пояснень представника ДП “Миколаївське морське агентство” останнє має плавучий причал і надає відповідні послуги. Це ж підтверджується “Лоцією Чорного та Азовського морів на води України” № 101, видавник Державна установа “Держгідрографія” Державного департаменту морського і річкового транспорту Міністерства транспорту та звязку України, м. Київ, 2009 рік, та “Повідомленням мореплавцям” № 19-35, випуск № 3 від 22.01.2010 р., видавник Державна установа “Держгідрографія” Державної адміністрації морського і річкового транспорту Міністерства транспорту та звязку України, в котрих містяться дані щодо глибин та коорденатів плавучого причалу портпункту ДП “Миколаївське морське агентство”.

З урахуванням положень абз.5 ч.2 ст.4 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, ч.2 ст.5 Закону України “Про приватизацію державного майна”, застосування котрих при регулюванні відносин, повязаних з орендою земельних ділянок державної власності, передбачено ч.2 ст.2 Закону України “Про оренду землі”, надана ДП “Миколаївське морське агентство” земельна ділянка в постійне користування взагалі не може бути обєктом оренди, оскільки вказане підприємство є цілісним майновим комплексом з елементами порту.

Та обставина, що майно ДП “Миколаївське морське агентство” передано в оренду відповідачу ТОВ “Миколаївський рибний порт” за укладеним з Регіональним відділенням Фонду держмайна України по Миколаївській області договором від 15.02.2006 р. № 160 не спростовує статусу ДП “Миколаївське морське агентство” портпункту, оскільки за вказаним договором в оренду передано не цілісний майновий комплекс державного підприємства, а окремо визначене майно. За твердженнями представника ДП “Миколаївське морське агентство” останнє на даний час здійснює охорону території цілісного майнового комплексу, включаючи й спірну земельну ділянку, та регламентує пропускний режим на цю територію.

Суд відхиляє доводи Миколаївської міськради, що остання діяла в межах повноважень, наданих їй п.12 Перехідних положень ЗК України, оскільки положення вказаного п. 12 ЗК України в редакції, котра діяла на момент прийняття спірного рішення, не надавали органам місцевого самоврядування повноважень розпоряджатися землями, на яких розташовані, зокрема, державні підприємства.

Згідно ст.152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не повязані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

Конституцією України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування,їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст.19 Основного Закону).

Оскільки Миколаївська міська рада прийняла оскаржуване рішення з порушенням вимог чинного законодавства України, то це рішення є незаконним.

З огляду на те, що оспорюваний договір оренди землі від 25.01.2007 р. укладено відповідачами на підставі незаконного рішення Миколаївської міської ради, то дана обставина є згідно ч.3 ст.215 ЦК України підставою для визнання цього договору недійсним.

Суд відхиляє доводи Миколаївської міськради щодо відсутності підстав для звернення Миколаївського транспортного прокурора з позовом, за яким порушено провадження у даній справі, оскільки спірне рішення міськради та укладений на його підставі оспорюваний договір оренди земельної ділянки державної власності порушує права та охоронювані інтереси держави щодо права власності на землю.

Та обставина, що депутат Миколаївської міськради Меріков у 2006 році звертався в Прокуратуру Миколаївської області про здійснення перевірки законності прийняття спірного рішення міськради та оспорюваного договору оренди, за відсутності відповідних матеріалів перевірки та рішення щодо вжиття мір прокурорського реагування, не свідчить що Миколаївський транспортний прокурор безпідставно пропустив строк звернення за захистом прав та законних інтересів держави, тому суд відхиляє в цій частині доводи ТОВ “Миколаївський рибний порт”, і визнає поважною причину пропуску строку звернення до господарського суду за захистом порушених прав та законних інтересів держави, оскільки про допущені порушення законодавства України при вилученні земельної ділянки державної форми власності, наданої в постійне користування ДП “Миколаївське морське агентство”, Миколаївському транспортному прокурору стало відомо в лютому 2011 року при здійсненні відповідної перевірки земельного законодавства.

Таким чином, суд визнає, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню повністю.

Згідно ст.49 ГПК України на відповідача покладаються оплата позовної заяви державним митом та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст. ст. 43, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Миколаївського транспортного прокурора до Миколаївської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальності “Миколаївський рибний порт” задовольнити повністю.

2. Визнати незаконним та скасування п.14 розділу І рішення Миколаївської міської ради від 22.12.2006 р. № 9/61 про вилучення у Державного підприємства “Миколаївське морське агентство” із постійного користування земельної ділянки площею 0,5615 га., розташованої за адресою: м. Миколаїв, Каботажний спуск, 3.

3. Визнати недійсним договір оренди землі від 25.01.2007 р., укладений між Миколаївською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальності “Миколаївський рибний порт”, предметом якого є земельна ділянка за адресою: м. Миколаїв, Каботажний спуск, 3.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальності “Миколаївський рибний порт”, 54002, Каботажна пристань, м. Миколаїв, ідентифікаційний код 33896925, на користь Державного бюджету грошові кошти в сумі 85 (вісімдесят пять) грн. державне мето та 236 (двісті тридцять шість) грн. вартість інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Миколаївської області протягом 10 днів з дня підписання повного тексту рішення.

Дане рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення виготовлено 18.10.2011 р. м. Миколаїв

Суддя Ю.М. Коваль