Decision № 18758403, 17.10.2011, Commercial Court of Dnipropetrovsk Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.10.11р.Справа № 20/5005/9861/2011

За позовом Прокурора м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради в особі Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

до Відкритого акціонерного товариства "Дніпровський машинобудівний завод", м. Дніпропетровськ

про стягнення 231 042 грн. 56 коп.

Суддя Пархоменко Н.В.

Представники:

від прокурора: не з'явився;

від позивача: представник ОСОБА_1, довіреність № 2258/777 від 22.07.11р.

від відповідача: представник ОСОБА_2, довіреність № 92/3 від 25.07.11р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся з позовом, в якому просить стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Дніпровський машинобудівний завод" суму основного боргу - 182 806,26 грн. за договором на відпуск теплової енергії для потреб опалення та гарячого водопостачання № 104 від 01.03.2008р., пеню - 13 842,49 грн., інфляційні втрати - 27 102,27грн., 3% річних -7 291,54грн.

25.08.2011р. відповідач надав відзив (вх. № 57920/11) та 29.09.2011р. надав клопотання (вх. № 66840/11), в яких просить залишити позовну заяву без розгляду відповідно п. 1 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вважає, що позовну заяву підписано не повноважною особою, та просить застосувати строк позовної давності щодо нарахування штрафних санкцій.

У відзивах (вх. № 66842/11 від 29.09.2011р., вх. №69506/11 від 11.10.2011р.) відповідач позовні вимоги визнав частково у сумі 174 656,26 грн. основного боргу, 6592,55 грн. пені, 27 102,27 грн. інфляційних, 7 291,54 грн. - 3% річних.

Позивач надав розрахунок, в якому розмір основного боргу складає 180 256,26 грн., 26964,57 грн. інфляційних, 7632,63 - 3 % річних.

Строк вирішення спору продовжувався на 15 календарних днів до 16.10.2011р. за клопотанням сторін.

У судовому засіданні 11.10.2011р. оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01 березня 2008 року між позивачем Комунальним підприємством "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради (постачальник) та відповідачем Відкритим акціонерним товариством "Дніпровський машинобудівний завод" (споживач) було укладено договір №104 на відпуск теплової енергії для потреб опалення та гарячого водопостачання.

Відповідно до умов даного договору позивач прийняв на себе зобов'язання здійснювати відпуск теплової енергії для потреб опалення на об'єкти відповідача, розміщені за наступними адресами: м. Дніпропетровськ, просп. Гагаріна, 76; м. Дніпропетровськ, просп. Кірова, 80 б, а відповідач зобов'язався здійснити розрахунок за надані послуги згідно умов, порядку та терміни передбачені договором.

Згідно п. 6 договору ціна одиниці теплової енергії (1Гкал) згідно тарифів, затверджених рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради: від 16.10.2006р. № 3670 складає (разом з ПДВ) - 171 грн. для категорії споживачів "населення", від 25.02.2008р. №450 складає (разом з ПДВ) - 414,40 грн. - для категорії споживачів "інші".

На виконання умов договору, позивач з жовтня 2009р. по березень 2010р., з жовтня 2010р. по грудень 2010р. здійснив постачання теплової енергії відповідачу на суму 273 134,03 грн. в об'ємі 962,39 Гкл, що підтверджується актами здачі - приймання теплової енергії.

Відповідно п. п. 7.1.-7.2. споживач щомісячно здійснює оплату за теплову енергію у розмірі 80% від планового місячного нарахування. Споживач зобов'язаний щомісячно, до 15-го місяця наступного за розрахунковим, отримати рахунок за фактично надані послуги. кінцевий розрахунок споживач здійснює до 20-го числа місяця наступного за розрахунковим.

В порушення умов договору відповідач частково розрахувався з позивачем за отримані послуги теплопостачання, у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у сумі 175 256,26 грн. основного боргу.

Позивач звернувся до відповідача з досудовим попередженням № 824 від 13.03.2011р. з вимогою оплатити в семиденний строк суму боргу з моменту отримання останнього, до якого були додані дублікати рахунків та акти виконаних робіт.

Відповідач відповів листом №6000/9-36 від 12.04.2011р. , в якому зазначив, що станом на 12.03.2011р. загальна заборгованість за спожиту теплову енергію становить 266201,82 грн. У зв'язку з тяжким фінансовим становищем підприємства, оплата буде здійснена до нового опалювального сезону.

Згідно статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Відповідно статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк у відповідності з вказівками закону, договору одностороння відмова від виконання зобовязань не допускається.

Відповідно частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно пункту 8.3 договору за неналежне виконання грошового зобовязання споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі 1% від пред'явленої до оплати суми за кожен день прострочення платежу за весь період неналежного виконання зобов'язання, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 13 842,49 грн. за період з 22.12.10р. - 21.06.2011р.

Відповідач надав зустрічний розрахунок, відповідно якого вважає, що пеня підлягає стягненню у сумі 6 592,55 грн. , суд вважає контррозрахунок пені обґрунтованим, а пеня такою що підлягає стягненню у сумі 6 592,55 грн.

Згідно п. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 3 Закону України „ Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” (зі змінами) розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Інфляційні втрати підлягають стягненню у розмірі 27 102,27грн. за період жовтень 2009 р. - травень 2011р., 3% річних -7 291,54грн. за період з 20.12.2009 р. по 25.01.2011р.

З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково у сумі 175 256,26 грн. основного боргу, 6592,55 грн. пені, 27 102,27 грн. інфляційних, 7 291,54 грн. - 3% річних.

В іншій частині позову відмовити.

Відповідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати розподіляються пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статтями 49, 82-84, 116, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд ,-

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Дніпровський машинобудівний завод" (49055, м. Дніпропетровськ, вул. Будівельників, б. 34, код ЄДРПОУ 14313332) на користь Комунального підприємства „Теплоенерго” Дніпропетровської міської ради (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Короленко, 22, код ЄДРПОУ 32688148) - 175 256 (сто сімдесят п'ять тисяч двісті п'ятдесят шість) грн. 26 коп. основного боргу, 6592 (шість тисяч п'ятсот дев'яносто дві) грн. 55 коп. пені, 27 102 (двадцять сім тисяч сто дві) грн. 27 коп. інфляційних втрат, 7 291 (сім тисяч двісті дев'яносто одну) грн. 54 коп. - 3% річних.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Дніпровський машинобудівний завод" (49055, м. Дніпропетровськ, вул. Будівельників, б. 34, код ЄДРПОУ 14313332) в доход Державного бюджету України в особі Управління Держказначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська (49027, м. Дніпропетровськ, пл. Шевченка,7, р/р 31118095700005 відділення банку ГУДКУ у Дніпропетровській області, МФО 805012; код ЄДРПОУ 24246786) - 2162 (дві тисячі сто шістдесят дві) грн. 43 коп. державного мита.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Дніпровський машинобудівний завод" (49055, м. Дніпропетровськ, вул. Будівельників, б. 34, код ЄДРПОУ 14313332) в доход Державного бюджету України в особі Управління Держказначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська (49027, м. Дніпропетровськ, пл. Шевченка,7, р/р 31217264700005 відділення банку ГУДКУ у Дніпропетровській області, МФО 805012; код ЄДРПОУ 24246786) - 220 (двісті двадцять) грн. 88 коп. витрат по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення , якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяН.В. Пархоменко

Повне рішення складено

14.10..2011р.