Decision № 18744005, 20.09.2011, Commercial Court of Lviv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.09.11 Справа№ 5015/4305/11

За позовом Відкритого акціонерного товариства «Львівський завод залізобетонних виробів

№ 2»м. Львів

До відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Розділспецбуд»м. Новий

Розділ, Львівської області

Про спонукання до виконання умов мирової угоди

Суддя Довга О.І.

Секретар Скремета О.О.

Представники:

Від позивача ОСОБА_1 - представник за довіреністю

Від відповідача не з'явився

Представникам сторін роз'яснено їх права та обов'язки передбачені ст. 22 ГПК України та право відводу судді ( ст. 20 ГПК України). Заяв та клопотань про відвід судді не подано (не заявлено).

Клопотань про здійснення технічної фіксації судового процесу на адресу суду не надходило.

Суть спору:

На розгляді господарського суду Львівської області знаходиться справа за позовом ВАТ «Львівський завод залізобетонних виробів № 2»до ТзОВ «Розділспецбуд»про спонукання до виконання умов мирової угоди шляхом стягнення з ТзОВ «Розділспецбуд»на користь Позивача 7744,00 грн. основної заборгованості, 3585,02 грн. інфляційних, 2524,05 грн. пені, 49,40 грн. - 3% річних, 214,02 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Представник Позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, та повідомив суд про те, що Відповідач частково погасив заборгованість платіжними дорученнями № 292 від 03.12.2010р. на суму 1000,00 грн.; № 311 від 10.12.2010 року на суму 500,00 грн.; № 487 від 10.03.2011 року - на суму 1000,00 грн. і станом на день розгляду справи його сума основного боргу перед Позивачем становить 7744,00 грн.

Ствердив, зокрема, що ухвалою господарського суду Львівської області від 11.10.2010р. у справі № 1/87 затверджено мирову угоду, укладену між ВАТ «Львівський завод залізобетонних виробів № 2»м Львів та ТзОВ «Розділспецбуд»м. Новий Розділ, Львівської області і провадження у справі припинено. Оскільки Відповідач не виконує умов мирової угоди в добровільному порядку, у Позивача виникла необхідність звернення до суду з позовом про спонукання відповідача до виконання умов мирової угоди та стягнення суми боргу в примусовому порядку. Просив позов задоволити.

Відповідач в судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив.

В матеріалах справи наявно достатньо доказів для прийняття рішення по суті спору, у відповідності до ч. З ст. 4-3 ГПК України судом створювались сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, у звязку із чим передбачені у ст. 77 ГПК України підстави для відкладення розгляду справи не вбачаються.

Заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази у їх сукупності, судом встановлено наступне:

Ухвалою господарського суду Львівської області від 11.10.2010 року по справі №1/87 затверджено мирову угоду між ВАТ «Львівський завод залізобетонних виробів № 2»та ТзОВ «Розділспецбуд»м. Новий Розділ, Львівської області, відповідно до якої Відповідач зобов'язувався, у разі невиконання своїх зобов'язань, сплатити Позивачу 16402,47 грн. ( в тому числі - 11244,00 грн. основного боргу, 1524,05 грн. пені, 49,40 грн. - 3% річних за користування чужими коштами, 3585,02 грн.-інфляційних витрат)

Однак, всупереч укладеній мировій угоді, Відповідач ухиляється від виконання умов мирової угоди.

Позивач не має можливості пред'явити мирову угоду до виконання в органи ВДВС оскільки виконавчий документ не відповідає вимогам ст. 19 ЗУ «Про виконавче провадження».

Таким чином, оскільки Відповідач не виконує умов мирової угоди в добровільному порядку, у Позивача виникла необхідність звернення до суду з позовом про спонукання Відповідача до виконання умов мирової угоди та стягнення суми боргу в примусовому порядку.

Станом на день розгляду справи заборгованість відповідача становить 7744,00 грн. основного боргу, 3585,02 грн. інфляційних, 1524,05 грн. пені, 49,40 грн. - 3% річних, 214,02 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Згідно з п. 3.9.6 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»наказ господарського суду про примусове виконання мирової угоди не може бути видано, оскільки провадження зі справи припинено.

У разі ж ухилення однієї зі сторін від виконання мирової угоди:

- якщо ухвала господарського суду про затвердження мирової угоди відповідає вимогам статті 19 Закону України «Про виконавче провадження», то вона є виконавчим документом у розумінні пункту 2 частини другої статті 3 названого Закону і підлягає виконанню державною виконавчою службою; тому за наявності зазначеної умови позовна заява про спонукання до виконання мирової угоди не підлягає розгляду в господарських судах;

- якщо ж ухвала суду про затвердження мирової угоди не містить усіх даних, зазначених у статті 19 названого Закону, то така ухвала не має статусу виконавчого документа, і інша сторона у справі не позбавлена права звернутися з позовом про спонукання до виконання мирової угоди.

Таким чином, для вирішення спору у справі необхідним є з'ясування обставини щодо відповідності ухвали господарського суду Львівської області від 11.10.2010 року у справі № 1/87, якою було затверджено укладену між сторонами мирову угоду вимогам ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження».

В даному випадку, ухвала суду не містить усіх даних, зазначених у статті 19 Закону України «Про виконавче провадження», а тому не має статусу виконавчого документа і, відповідно, не може бути подана Позивачем для примусового виконання і суд приходить до висновку, що позов обгрунтований, проте, підлягає частковому задоволенню, оскільки, заборгованість Відповідача на даний час, щодо суми основного боргу складає 7744,00грн.

Спір виник та розглядається з вини Відповідача, а тому судові витрати по даній справі слід покласти на нього, згідно норм ст.49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 49, 82, 84, 116 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1 .Позов задоволити частково.

2. Стягнути з ТзОВ «Розділспецбуд» ( 81652, Львівська обл., м. Новий Розділ, вул. Промислова,3, ЗКПО 01272410, МФО 325451) на користь ВАТ «Львівський завод залізобетонних виробів № 2» ( 79056, м. Львів, вул. Польова,44, МФО 325633, ЗКПО 01е268101) 7744,00 грн. основного боргу, 3585,02 грн. інфляційних, 1524,05 грн. пені, 49,40 грн. - 3% річних, 214,02 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а також 136,24 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-техиічне забезпечення судового процесу у справі № 5015/4305/11.

3. Достягнути з ВАТ «Львівський завод залізобетонних виробів № 2»( 79056, м. Львів, вул. Польова,44, МФО 325633, ЗКПО 01е268101) в доход державного бюджету 51,24 грн. недоплаченого держмита.

4. В частині позовних вимог щодо стягнення 3500,00 грн. основного боргу припинити провадження у справі.

5. Наказ видати відповідно до вимог ст. 116 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Довга О.І.