Decision № 18730, 27.06.2006, Commercial Court of Ternopil Oblast

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" червня 2006 р.

Справа № 10/129-2562

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Півторака М.Є.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю “ Густинський агропостач “ смт. Гусятин вул. Привокзальна 8 Тернопільської області

до відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю “ Агрофірма “ Постолівська “, с. Постолівка Гусятинського району Тернопільської області

за участю представників :

позивача: Бевського Б. М. –директора ТОВ , довіреність

відповідача : не прибув

У розпочатому судовому засіданні представника позивача ознайомлено з процесуальними правами та обов’язками згідно з ст.ст. 20, 22,81-1 ГПК України.

Суть справи:

Позивач –Товариство з обмеженою відповідальністю “ Густинський агропостач “ смт. Гусятин Тернопільської області звернулася до господарського суду Тернопільської області з позовом про стягнення з відповідача –Товариства з обмеженою відповідальністю “ Агрофірми “ Постолівська “ с. Постолівка Гусятинського району Тернопільської області 67574,35 грн. боргу , в тому числі 5553,03 грн. пені .

В обґрунтування позовних вимог посилається на умови договору № 31 на поставку паливно-мастильних матеріалів , запасних частин , мінеральних добрив , кукурудзи , укладеного між сторонами 20 березня 2005 року , невиконанням відповідачем зобов’язань в частині оплати за отриманий товар; просить стягнути з відповідача суму боргу в розмірі 67574,35 грн. , судові витрати просить покласти на відповідача по справі.

Відповідач відзиву на позов не подав , його представник у судове засідання не прибув, хоча про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, а тому суд, у відповідності до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав повністю.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача , оцінивши зібрані по справі докази, господарський суд встановив наступне:

Статтею 1 Закону Господарського процесуального кодексу України встановлено , що підприємства , установи , організації мають право звертатися до господарського суду за захистом свої порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів .

Пунктом 2 статті 20 Господарського кодексу України визначено , що кожний суб’єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів . Права та законні інтереси зазначених суб’єктів захищаються , зокрема , шляхом стягнення збитків .

Під збитками розуміються витрати , зроблені управленою стороною , втрата або пошкодження її майна , а також не одержані нею доходи , які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов’язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною ( статті 224 п. 2 ГК України ) .

Позивач по справі : Товариство з обмеженою відповідальністю “ Густинський агропостач “ області , є юридичною особою , місцезнаходження якої смт. Гусятин вул. Привокзальна 8 зареєстрована у встановленому законом порядку і включене до ЄДРПОУ , що підтверджується Довідкою статуправління , ідентифікаційний код 00907214 , а тому наділене правом на звернення до суду з позовом за захистом свої прав і охоронюваних законом інтересів.

Як встановлено у судовому засіданні, 20 березня 2005 року між сторонами по справі було укладено Договір № 31 , згідно умов якого Продавець зобов’язується поставити , а “ Покупець “ прийняти і оплатити товар в термін і на умовах , передбачених у даному договорі : мінеральні добрива , запасні частини , нафтопродукти , кукурудзу .

Сума договору складає 100000 грн.

Пунктом 3.1. Договору сторони передбачили , що Покупець зобов’язується провести повний розрахунок за отримані товар не пізніше 31.12.2005 року .

Даний Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до повного виконання прийнятих зобов’язань .

У відповідності до статті 193 Господарського кодексу України суб’єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До вимог господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з врахуванням особливостей, передбачених господарським кодексом України.

Як вбачається із представлених позивачем документів , відповідач, представники якого діяли на підставі довіреності Серії ЯКГ № 926517 від 25.08.2005 року, серії ЯКГ № 926572 від 24 жовтня 2005 року ; серії ЯКГ № 926578 від 01 грудня 2005 року отримав згідно видаткової накладної № РН-0568 від 16 серпня 2005 року ; видаткової накладної № РН-0960 від 14 грудня 2005 року ; видаткової накладної № РН-0961 від 14 грудня 2005 року ; видаткової накладної № РН-0962 від 14 грудня 2005 року видаткової накладної № РН-0963 від 14 грудня 2005 року ; видаткової накладної № РН-0998 від 26 грудня 2006 року ; видаткової накладної № РН-1006 від 27 грудня 2005 року від ТОВ “ Густинський агропостач “ матеріальні цінності на загальну суму 62021,32 грн.

Факт отримання продукції також підтверджується і Актом звірки розрахунків від 17 травня 2006 року , складеного за участю представників сторін та підписаного відповідачем без заперечень і яким сторони підтвердили , що борг ТОВ „АФ „ Постолівська” перед ТОВ “ Густинський агропостач “ складає 62021 грн. 32 коп.

Відповідач по справі - ТОВ Агрофірма „Постолівська ” не надало суду доказів , які б свідчили про виконання ним своїх зобов’язань згідно договору № 31 від 20.03.2005 року в частині сплати боргу в обумовлений строк ( до 31.12.2005 року ) , шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Продавця - позивача по справі .

Отже , матеріалами справи доведено , що позивач по справі –ТОВ “ Густинський агропостач “ смт. Гусятин поставило відповідачу –ТОВ Агрофірма „ Постолівська ” матеріальні цінності на загальну суму 62021,32 грн. , а відповідач по справі не провів рахунок оплати за отримані МТР і сума боргу на час розгляду позову в суді становить 62021,32 грн.

З огляду на наведене позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення , як обґрунтовано заявлені .

Статтею 546 Цивільного Кодексу України передбачено , що Виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою .

Неустойкою ( штрафом , пенею ) є грошова сума або інше майно , які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язань (стаття 549 ЦКУ) .

Отже , як випливає із змісту Цивільного кодексу України –відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань настає лише у випадках , передбачених законом або встановлено договором .

Пунктом 4.1 договору № 31 від 20.03.2005 року сторони передбачили відповідальність за порушення терміну розрахунку у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період , коли нараховувалася пеня , за кожен день прострочки .

При таких обставинах справи судом приймається посилання позивача про те , що у нього є правові підстави для стягнення пені , розмір якої згідно представленого розрахунку становить 5553,03 грн.

У відповідності до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь –які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Представленими суду документами , а саме Договором № 31 від 20.03.2005 року ; видатковими накладними , довіреностями на отримання матеріальних цінностей позивач по справі довів про існування між сторонами договірних відносин ; відпуск матеріальних цінностей ТОВ “ Агрофірма Постолівська “ та не проведення розрахунків за них .

З огляду на зазначене позов підлягає до задоволення , як обґрунтовано заявлений та підтверджений документально .

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача , згідно приписів ст.ст. 44,49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі наведеного, керуючись ст. 129 Конституції України, ст. ст. 20,22, 32, 33, 43, 44,49,81-1, 82, 84,116, 117 ГПК України, ст.ст. 20, 193, 224 Господарського Кодексу України, ст. ст. 546,549,655,692 Цивільного Кодексу України ,статті 8 Декрету Кабінету Міністрів України “ Про державне мито “, господарський суд ,-

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити .

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ Агрофірма Постолівська “ с. Постолівка Густинського району Тернопільської області , ідентифікаційний код 30787770 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ Густинський агропостач “ смт. Гусятин вул. Привокзальна 8 Тернопільської області , ідентифікаційний код 00907214 – 62021,32 грн. боргу ; 5553,03 грн. пені ; 675,74 грн. в повернення сплаченого державного мита та 118 грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу . Видати наказ .

3.Рішення набуває законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття .

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання, протягом десяти днів з дня прийняття рішення, через місцевий господарський суд.

Суддя М.Є. Півторак