Decision № 18691663, 17.10.2011, Commercial Court of Zhytomyr Oblast

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "17" жовтня 2011 р.Справа № 8/5007/79/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді <Поле для текста >

судді Давидюка В.К.

судді <Поле для текста >

за участю представників сторін

від позивача не з'явився

від відповідача ОСОБА_1 - приватний підприємець

прокурор: Алексєєв С.М. - посв. №99

Розглянув справу за позовом Прокурора Олевського району в інтересах держави в особі Олевської міської ради (м. Олевськ Житомирської області)

до Приватного підприємця ОСОБА_1 (м.Олевськ Житомирської області)

про зобов'язання припинення використання земельної ділянки та зобов'язання повернення самовільно зайнятої земельної ділянки

Строк розгляду спору продовжено за клопотанням сторін у відповідності до ч.3 ст. 69 ГПК України.

Прокурор в інтересах держави в особі позивача звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про зобов'язання відповідача припинити використання земельної ділянки площею 0,1688 га (землі промисловості), що розташована в межах населеного пункту АДРЕСА_1, яка використовується для розміщення лісопильного станка, а також про зобов'язання відповідача повернути самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,1256 га до земель Олевської міської ради.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений вчасно і належним чином, про що свідчить підпис уповноваженої особи позивача на повідомленні про вручення ухвали суду.

Відповідач в засіданні суду позовні вимоги визнав частково. Разом з тим, повідомив, що рішенням Олевського районного суду Житомирської області за ним визнано право власності на земельну ділянку площею 0,04332 га по АДРЕСА_1, на якій розміщене нерухоме майно (павільйон для тари).

Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві. Не заперечував, що за відповідачем визнано право власності на земельну ділянку площею 0,04332 га відповідно до рішення Олевського районного суду Житомирської області.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника відповідача та прокурора, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Перевіркою дотримання вимог земельного законодавства, проведеною Відділом Держкомзему в Олевському районі 20.04.11р., встановлено, що відповідач - ПП ОСОБА_1 в межах населеного пункту в АДРЕСА_1 на території бувшого Олевського консервно-сушильного заводу на праві власності використовує об'єкт нерухомого майна, а саме павільйон для тари площею 0,04332 га, без правовстановлюючих документів на земельну ділянку під вказаним об'єктом нерухомості, про що складено акт №52022 від 20.04.11р. (а.с.7).

Крім того, зазначеною перевіркою встановлено, що для обслуговування вищезазначеного приміщення відповідач самовільно зайняв прилеглу земельну ділянку площею 0,1256 га, правостановлюючі документи на яку відсутні, що є порушенням вимог земельного законодавства.

З метою усунення виявлених порушень відповідачеві внесено припис №52018 від 20.04.11р. (а.с.8).

Крім того, за зазначені вище порушення вимог земельного законодавства відповідача притягнуто до адміністративної відповідальності згідно протоколу №52008 від 20.04.11р. (а.с.10) та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 170,00 грн. (постанова №52008 від 20.04.11р.), (а.с.11).

Також відповідачеві зроблено розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, яка складає 3309,81 грн. (а.с.9).

Слід зазначити, що відповідач сплатив заподіяну шкоду в розмірі 3309,81 грн. та штраф в сумі 170,00 грн., про що свідчать квитанції (а.с.12-14).

16.06.11р. проведено повторну перевірку дотримання відповідачем вимог земельного законодавства, в ході якої встановлено, що відповідач вимоги припису №52018 від 20.04.11р. не виконав, правовстановлюючі документи на земельну ділянку не оформив, про що складено акт №5241 від 16.06.11р.

Відповідачеві знову внесено припис №52031 від 16.06.11р. та повторно притягнуто до адміністративної відповідальності (а.с.16-18).

Разом з тим, станом на день звернення з позовом до суду відповідач належним чином не оформив правовстановлюючі документи на земельну ділянку, про що не заперечував відповідач в засіданні суду.

Відповідно до ст. 14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Як передбачено вимогами ст. 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно зі ст. 126 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. Право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується: а) цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною в порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою; б) свідоцтвом про право на спадщину (ч.2 ст. 126 ЗК України).

Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою. Форми державних актів на право власності на земельну ділянку, право постійного користування земельною ділянкою затверджуються Кабінетом Міністрів України. Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону (ч.ч. 3,4,5 ст. 126 ЗК України).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", самовільне зайняття земельної ділянки - це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Вимогами ст. 211 ЗК України передбачено, що громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за порушення, зокрема, самовільне зайняття земельних ділянок.

Самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними (ст. 212 Земельного кодексу України).

Враховуючи викладені вище вимоги чинного законодавства, суд приходить до висновку про зобов'язання відповідача - приватного підприємця ОСОБА_1 припинити використання земельної ділянки площею 0,1256 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що використовується відповідачем для обслуговування нерухомого майна (павільйону для тари), а також про зобов'язання відповідача повернути зазначену земельну ділянку до земель Олевської міської ради, оскільки відповідно до вимог п.12 Перехідних положень Земельного кодексу України, до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці другому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради.

Щодо вимог про зобов'язання відповідача припинити використання земельної ділянки, на якій розташований об'єкт нерухомого майна, а саме павільйон для тари площею 0,04332 га, то суд відмовляє в задоволенні позову в цій частині, оскільки рішенням Олевського районного суду Житомирської області за відповідачем визнано право власності на повільйон для тари, що знаходиться по АДРЕСА_1, що спростовує факт самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки площею 0,0432га.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку суду не надав, в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача припинити використання земельної ділянки площею 0,1256 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, використовується відповідачем для обслуговування нерухомого майна (павільйону для тари), а також про зобов'язання відповідача повернути зазначену земельну ділянку до земель Олевської міської ради обгрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи та підлягають задоволенню. А в частині позовних вимог щодо зобов'язання відповідача припинити використання земельної ділянки, на якій розташований об'єкт нерухомого майна, а саме павільйон для тари площею 0,04332 га, суд відмовляє в задоволенні позову.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, оскільки він спонукав прокурора звернутись з позовом до суду.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Приватному підприємцю ОСОБА_1 (АДРЕСА_2) припинити використання земельної ділянки площею 0,1256 га, що розташована в межах населеного пункту за адресою: АДРЕСА_1, яка використовується для обслуговування нерухомого майна (павільйону для тари).

3. Приватному підприємцю ОСОБА_1 (АДРЕСА_2) повернути самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,1256 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 до земель Олевської міської ради.

4. Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2):

- в доход Державного бюджету України - 85,00 грн. державного мита;

- в доход Державного бюджету України - 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (р/р 31218259703002 в УДК в м.Житомирі, код ЗКПО 22062319, банк отримувача - ГУДКУ у Житомирській області, МФО - 811039, код доходу 22050000).

5. Відмовити в задоволенні позову в частині позовних вимог про зобов'язання Приватного підприємця ОСОБА_1 припинити використання земельної ділянки, на якій розташований об'єкт нерухомого майна, а саме павільйон для тари площею 0,04332 га за адресою: АДРЕСА_1.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяДавидюк В.К.

<Поле для текста >

Віддрукувати: <Поле для текста >

1 - в справу

2 - позивачу

3 - відповідачу

4,5 - прокурору

<Текст >