№ 18684666, 23.08.2011, Lviv Commercial Court of Appeal

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

23.08.11 Справа № 5015/1185/11

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого-судді Мельник Г.І.

суддів: Новосад Д.Ф.

Михалюк О.В.

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства «НОВ Будсервіс», м. Львів за вих. № 82 від 23.05.2011 року

на окрему ухвалу господарського суду Львівської області від 12.05.2011 року

у справі № 5015/1185/11

за первісним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Темара», м. Стрий

до відповідача: Приватного підприємства «НОВ Будсервіс», м. Львів

про стягнення 66 046,63 грн.

та за зустрічним позовом: Приватного підприємства «НОВ Будсервіс», м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Темара», м. Стрий

про присудження до виконання обов’язку в натурі,

за участю представників сторін (за первісним позовом):

від позивача: не з’явився;

від відповідача: не з’явився;

В С Т А Н О В И В :

12.05.2011 року господарським судом Львівської області (суддя Бортник О.Ю.) у справі № 5015/1185/11 винесено окрему ухвалу, якою зобов’язано Приватне підприємство «НОВ Будсервіс»вжити заходів до усунення причин та умов, що сприяли порушенню вимог ст. 4-5, ч. 3 ст. 22 ГПК України, та забезпечити недопущення вказаних порушень у майбутньому, про вжиті заходи у місячний термін повідомити господарський суд Львівської області.

Приватне підприємство «НОВ Будсервіс»(надалі –відповідач) з винесеною ухвалою не погодилося, подало апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, оскільки вважає дану ухвалу незаконною і такою, що винесена з порушенням норм процесуального права. Свої вимоги скаржник аргументує, зокрема тим, що реалізація процесуальних прав, передбачених ч. 2 ст. 22, ч. 1 ст. 33 ГПК України, є виключно правом сторони у господарському процесі, а тому господарський суд не може примушувати сторону до реалізації цих прав, оскільки таких повноважень у суду немає. Покликається також на те, що факт утримання відповідача при розгляді даної справи від реалізації своїх процесуальних прав, передбачених нормами ГПК України, не може свідчити про наявність у його діяльності порушень законності або недоліків, що є підставою для винесення господарським судом окремої ухвали.

ТзОВ «Темара»(надалі –позивач) правом, наданим ст. 96 ГПК України, не скористалося, відзиву на апеляційну скаргу не подало.

Сторони явку уповноважених представників в судове засідання не забезпечили, причини неявки суду не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи не подавали, хоча про час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень № 05373444 та № 05373452, тому колегія суддів прийшла до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у відсутності їх представників за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку про порушення господарським судом Львівської області при винесенні оскаржуваної ухвали норм процесуального права, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 ГПК України господарський суд, виявивши при вирішенні господарського спору порушення законності або недоліки в діяльності підприємства, установи, організації, державного чи іншого органу, виносить окрему ухвалу.

Оскаржувана ухвала мотивована тим, що невиконання відповідачем вимог господарського суду щодо надання витребуваних документів та забезпечення явки в судове засідання уповноваженого представника стало причиною затягування розгляду справи та невиправданого витрачання бюджетних коштів на забезпечення проведення судового процесу.

Згідно роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 01-6/1444 від 02.12.1992 року «Про практику застосування статті 90 Господарського процесуального кодексу України»(з наступними змінами та доповненнями), під затягуванням судового процесу розуміються дії або бездіяльність учасника судового процесу, спрямовані на: неможливість початку розгляду судом порушеної провадженням справи; неможливість прийняття судом рішення в даному судовому засіданні; створення інших перешкод у вирішенні спору по суті з метою недосягнення результатів такого вирішення протягом установлених законом процесуальних строків

Частиною 3 ст. 22 ГПК України, порушення якої з боку відповідача стало підставою для винесення місцевим господарським судом окремої ухвали, передбачено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Проте, слід зауважити, що надання письмових пояснень щодо заявлених позовних вимог, доказів, які спростовують позовні вимоги або свідчать про добровільне погашення боргу, та забезпечення явки представника в судові засідання, що вимагалося від відповідача ухвалами господарського суду Львівської області від 04.03.2011 року, 05.04.2011 року та 19.04.2011 року, є процесуальними правами відповідача як сторони у справі, передбаченими ч. 2 ст. 22 ГПК України, якими він користується на власний розсуд. Як вбачається з вищенаведених ухвал суду, явка представника відповідача в судове засідання обов’язковою не визнавалася.

У разі неподання учасниками судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, чи у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них, господарський суд може здійснити розгляд справи без їх участі за наявними в ній матеріалами та доказами. Водночас, за невиконання обов'язків, покладених на відповідача господарським судом, останній вправі застосувати до нього заходи процесуальної відповідальності, передбачені ст. 83 ГПК України (інформаційний лист Вищого господарського суду України від 15.03.2010 року № 01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві").

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що в даному випадку невиконання відповідачем вимог господарського суду щодо надання витребуваних документів та забезпечення явки в судове засідання уповноваженого представника не можна розцінювати як порушення відповідачем законності, що є підставою для винесення окремої ухвали, а тому вважає, що така винесена місцевим господарським судом неправомірно.

Крім того, у пункті 2 роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 01-6/1444 від 02.12.1992 року «Про практику застосування статті 90 Господарського процесуального кодексу України»(з наступними змінами та доповненнями) зазначено, що вказівки, які містяться в окремій ухвалі, повинні бути максимально конкретними і реальними для виконання.

Разом з тим, оскаржувана окрема ухвала є формальною за змістом, оскільки не містить конкретних і реальних для виконання вказівок, що також свідчить про неправильне застосування місцевим господарським судом ст. 90 ГПК України.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що окрема ухвала господарського суду Львівської області від 12.05.2011 року у справі № 5015/1185/11 підлягає скасуванню. Зазначені в апеляційній скарзі інші доводи скаржника не розцінюються колегією суддів як такі, що мають суттєве значення для вирішення даного спору, а тому до уваги не приймаються.

Керуючись ст. ст. 90, 99, 101, 103, 104, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд –

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства «НОВ Будсервіс», м. Львів за вих. № 82 від 23.05.2011 року задоволити.

2. Окрему ухвалу господарського суду Львівської області від 12.05.2011 року у справі № 5015/1185/11 скасувати.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

4. Матеріали справи повернути господарському суду Львівської області.

Головуючий-суддя Мельник Г.І.

Суддя Новосад Д.Ф.

Суддя Михалюк О.В.