№ 18684621, 30.08.2011, Lviv Commercial Court of Appeal

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

30.08.11 Справа № 5008/669/2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Львівський апеляційний господарський суд у складі суддів:

головуючий суддя Бонк Т. Б.

судді Бойко С. М.

Марко Р. І.

при секретарі судового засідання Н. Чорній

за участю представників сторін:

від позивача –не з’явився

від відповідача (апелянта) –не з’явився

розглянув апеляційну скаргу ТзОВ Торгівельний комплекс «Хуст», м. Хуст, закарпатська область № 16/08 від 16.08.2011 р.

на рішення господарського суду Закарпатської області від 10.08.2011 р. (суддя Руснак В. С.)

у справі № 5008/669/2011

за позовом Спільного українсько-американсько-російського підприємства «Айсберг Лтд», м. Берегово, Закарпатська область

до відповідача ТзОВ Торгівельний комплекс «Хуст», м. Хуст, Закарпатська область

про стягнення 3 696, 55 грн. заборгованості

ВСТАНОВИВ:

рішенням господарського суду Закарпатської області від 10.08.2011 р. у справі № 5008/669/2011 задоволено позов Спільного українсько-американсько-російського підприємства «Айсберг Лтд», м. Берегово, Закарпатська область, з ТзОВ Торгівельний комплекс «Хуст», м. Хуст, Закарпатська область стягнуто на користь позивача 3 696, 55 грн. заборгованості, 102 грн. в повернення витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду мотивоване тим, що відповідач, отримавши товар від позивача, реалізувавши його, не сплатив вартості отриманого товару, в результаті чого у нього виникла заборгованість, яка підлягає стягненню.

У своїй апеляційній скарзі відповідач просить дане рішення частково скасувати, стягнувши 3 496, 55 грн. боргу, посилаючись на те, що судом вірно встановлено факт отримання відповідачем товарно-матеріальних цінностей, що підтверджується відповідними видатковоми накладними, проте, неправильно визначено основну суму заборгованості, оскільки станом на 04.07.2011 р., 05.07.2011 р., 08.08.2011 р. та 09.08.2011 р. апелянтом частково погашено суму боргу перед позивачем в сумі 200 грн., що підтверджується платіжними дорученнями. Апелянт просить суд апеляційної інстанції взяти до уваги ці докази, оскільки він був позбавлений можливості реалізувати своє законне право, передбачене ст. 22 ГПК України.

Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі, заслухавши пояснення представника відповідача у судовому засіданні, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду першої інстанції слід частково скасувати, а апеляційну скаргу задоволити з наступних підстав.

Судом встановлено, що 23.11.2009 р. між СП «Айсберг»(постачальник) та ТОВ ТД «Хуст» (покупець) укладено договір поставки № 23/11, відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов’язується передати покупцю товар, а покупець зобов’язується прийняти цей товар і своєчасно його оплатити. Постачальник надає покупцю право продажу товару третім особам, зареєстрованим і/або розташованим на території.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 4 239, 07 грн., що підтверджується видатковими накладними № РН/0012 від 05.01.2011 р. на суму 1 351, 87 грн. та № РН/0351 від 10.03.2011 р. на суму 2 887, 20 грн.

Згідно п.п. 3.2 і 3.3 укладеного між сторонами договору, оплата товару здійснюється прямим переказом на банківський рахунок постачальника протягом 30 календарних днів, починаючи з дня отримання товару.

У позовній заяві постачальник –СП «Айсберг», вказав, що 13.05.2011 р. відповідач повернув нереалізовану продукцію на суму 542, 69 грн., яку позивач прийняв. Враховуючи наведене, сума заборгованості відповідача перед позивачем зменшилась до 3 696, 38 грн.

Згідно ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно ст. 174 ГК України, однією з підстав виникнення господарського зобов’язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.ст. 193 ГК України та 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Місцевий господарський суд правомірно визнав вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, в сумі 3 496, 55 грн.

Проте, апелянтом (відповідачем) подані копії платіжних доручень №№ 798, 799, 2671, 2678 від 04.07.2011 р., 05.07.2011 р., 08.08.2011 р. та 09.08.2011 р., з яких вбачається, що до прийняття рішення судом першої інстанції ним частково, в сумі 200 грн., оплачено борг, а тому в цій частині провадження у справі слід було припинити у зв’язку із відсутністю предмета спору. Таким чином, матеріалами справи підтверджується на момент прийняття судом першої інстанції рішення заборгованість відповідача лише в сумі 3 496, 55 грн.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте з неповним врахування всіх обставин, що мають значення для справи, а тому підлягає частковому скасуванню.

Керуючись ст.ст. 99, 101 –105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ТзОВ Торгівельний комплекс «Хуст», м. Хуст, Закарпатська область задоволити.

2. Рішення господарського суду Закарпатської області від 10.08.2011 р. у справі № 5008/669/2011 скасувати в частині стягнення з ТзОВ Торгівельний комплекс «Хуст»200 грн. В цій частині провадження у справі припинити.

3. В решті рішення залишити без змін.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Бонк Т. Б.

Суддя Бойко С. М.

Суддя Марко Р. І.

Повний текст постанови виготовлений 02.09.2011 р.