Court ruling № 18680708, 06.10.2011, Kyiv Administrative Court of Appeal

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-4704/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Григорович П.О.

Суддя-доповідач: Земляна Г.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"06" жовтня 2011 р. м. Київ

колегія суддів судової палати по адміністративним справам Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Земляної Г.В.

суддів Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е.

при секретарі Ломановій Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Києва апеляційну скаргу Підприємства з 100% іноземними інвестиціями «БІЛЛА-Україна»на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 березня 2011 року у справі за позовом Підприємства з 100% іноземними інвестиціями «БІЛЛА-Україна»до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва про скасування рішення про застосування штрафних санкцій,-

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач Підприємство з 100% іноземними інвестиціями «БІЛЛА-Україна»остаточно вточнивши позовні вимоги звернулося до суду з позовом про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0005552303 від 23 листопада 2009 року в частині порушення п.9 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 березня 2011 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0005552303 від 23 листопада 2009 року Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1700 гривень. В решті вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою представник Підприємства з 100% іноземними інвестиціями «БІЛЛА-Україна»подав апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову суду першої інстанції в частині відмовлених позовних вимог як таку, що постановлена з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в цій частині. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необєктивність рішення суду, неповне зясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що зявилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду залишенню без змін, з наступних підстав.

Згідно зі п.1 ч.1 ст. 198, ст.200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 статі 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Оскільки Підприємство з 100% іноземними інвестиціями «БІЛЛА-Україна»фактично оскаржує рішення суду тільки в частині відмовлених позовних вимог, враховуючи те, що відповідачем вказане рішення не оскаржено, суд апеляційної інстанції не знаходить підстав для перегляду зазначеного рішення в частині, яка не оскаржується апелянтом, перевіряючи їх законність і обґрунтованість у порядку ч.1 ст.195 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд першої інстанції всебічно, повно та обєктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, працівниками Державної податкової адміністрації в Одеській області була проведена перевірка господарської одиниці, що належить Підприємства з 100% іноземної інвестиції «БІЛЛА-Україна»- супермаркету за адресою: м. Одеса, прт. Добровольського, 122/1, щодо дотримання суб'єктом господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій та складено акт №722/26/51/23/25288083 від 11.11.2009 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. 9, п. 11, п. 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

За висновками акту перевірки ДПІ у Дарницькому районі м. Києва винесене рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0005552303 від 23.11.2009 року у розмірі 110 580 грн. (340,00 грн. х 322) + (203,00 грн. х 5) + (17,00 грн. х 5)

За результатами адміністративного оскарження, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій - залишено без змін, скарги - без задоволення.

Позивач не погоджується з вказаним рішенням в частині встановлення порушення вимог п. 9 ст. 3 закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Так, в пп. 2.2.14 акту встановлено, що суб'єктом господарювання не забезпечено щоденний друк фіскальних звітних чеків РРО, а саме: в робочі дні супермаркету коли здійснювалась реалізація товарів споживачам за готівку, що підтверджується КОРО та контрольними стрічками РРО, не було роздруковане 322 Z-звіти.

Таким чином, згідно висновків акту перевірки позивачем порушено п. 9 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Як свідчать матеріали справи, дійсно суб'єктом господарювання не забезпечено щоденне друкування фіскальних звітних чеків - а саме: не надруковано Z-звіти на:

РРО фіскальний номер 2651002443(далі Реєстратор 1): з 05.01.09 по 10.01.09, з 12.01.09 по 19.02.09 рік, з 01.03.09 по 20.05.09 рік, з 03.06.09 по 05.06.09 рік, 11.06.09, 12.06.09. 01.08.09 (його надруковано 02.08.09 за № 0484), 30.10.09 (його надруковано 31.10.09 за № 0574), 29.10.09 (його надруковано 30.10.09 за № 0573), 28.10.09 (його надруковано 29.10.09 за № 0572), 27.10.09 (його надруковано 28.10.09 за № 0571), 26.10.09 (його надруковано 27.10.09 за № 0570), 25.10.09 (його надруковано 26.10,09 за № 0569). Всього: 138 Z звітів

На РРО фіскальний номер 2651002459 (далі Реєстратор 2): з 16.06.09 по 30.10.09, 13.06.09, 14.06.09. з 06.06.09 по 10.06.09, 01.06.09, 02.06.09, 30.05.09, 31.05.09, з 21.02.09 по 28.02.09. 11.01.09, з 02.01.09 по 04.01.09, 31.12.08, 30.12.08 (його надруковано 31.12.08), 29.12.08 (його надруковано 30.12.08 за № 0051). 16.12.08 (його надруковано 17.12.08 за № 0038), 17.11.08 (його надруковано 18.11.08 за № 0009). Всього: 160 Z -звітів.

На РРО фіскальний номер 2651002444 (далі Реєстратор № 3): 17.11.08 (його надруковано 18.11.08 за № 0418), 16.12.08, (його надруковано 17.12.08 за № 0447), 30.12.08 (його надруковано 31.12.08 за № 0461), 29.12.08 (його надруковано 30.11.08 за № 0460), 28.01.09 (його надруковано 29.01.08 за № 0489), 01.08.09 (його надруковано 02.08.09 за № 0675). Всього: 6 Z -звітів.

На РРО фіскальний номер 2651002458 (далі по тексту 4): 17.11.08, 16.12.08, 30.12.08. 29.12.08, 01.08.09. (їх надруковано відповідно 18.11.08 за № 0409, 17.12.08 за № 0438, 31,12.08 за № 0452, 30.12.09 за № 0451, 02.08.09 за № 0667). Всього: 5 Z -звітів.

На РРО фіскальний номер 2651002460 (далі Реєстратор 5): 17.11.08. 16.12.08. 30.12.08. 01.08.09. (їх надруковано відповідно 18.11.08 за № 0317, 17.12.08 за № 0347, 31.12.08 за № 0361, 02.08.09 за № 0578). Всього: 4 Z звіти.

На РРО фіскальний номер 2651002442 (далі Реєстратор 6): 17,11.08. 16.12.08, 30.12.08, 20.05.09. (їх надруковано відповідно 18.11.08 за № 0042, 17.12.08 за № 0071, 31.12.08 за № 0085, 21.05.09 за № 0224). Всього: 4 Z звіти.

Суд першої інстанції частково задовольняючи позовні вимоги прийшов до висновку, що оскільки за нероздрукування 4 щоденних звітів РРО за 17.11.2008 рік застосовані штрафні санкції пізніше як через один рік з дня порушення, що виключає можливість їх застосування на підставі положення ст.250 ГК України, через що рішення ДПІ підлягає частковому скасуванню в частині застосування штрафних санкцій в розмірі 1700 грн.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи виходячи з наступного.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів зважає на наступне.

Порядок проведення перевірок з питань додержання платниками податків порядку проведення готівкових розрахунків регулюється Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»№ 265/95-ВР від 06.07.1995 року (далі Закон № 265/95-ВР).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері громадського харчування та послуг" реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) (далі - суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.

Відповідно до приписів ст. 2, п. 9 ст. 3 Закону № 265/95-ВР, фіскальний звітний чек це документ встановленої форми що повинен відображати інформацію денних підсумків розрахункових операцій здійснених на протязі робочої зміни касира та підлягає щоденному друку.

Згідно пункту 9 ст. 3 Закону № 265/95-ВР, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:

- щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Колегія суддів зауважує, що норми діючого законодавства (з урахуванням змісту вимог до реалізації фіскальних функцій в реєстраторах розрахункових операцій) вимагають лише обов'язкового друку фіскального звітного чеку за результатами робочої зміни РРО, однак не передбачають обовязку щодо вчинення дій по щоденному вимиканню всіх встановлених в окремому торгівельному об'єкті реєстраторів розрахункових операцій.

Так, відповідно до ч. 11 п.2 Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджених Постановою Kабінета Міністрів України №199 від 18.02.2002 року (надалі - Вимоги), Z-звіт - це денний звіт з обнулінням інформації в оперативній пам'яті та занесенням її до фіскальної пам'яті реєстратора.

Відповідно до п.17 зазначених Вимог, всі підсумки та суми у Z-звіті обчислюються за зміну.

Під поняттям зміни , в розумінні ч.15 п.2 Вимог, розуміють період роботи реєстратора від реєстрації першої розрахункової операції після виконання Z - звіту до виконання наступного Z - звіту. Максимальна тривалість зміни РРО не повинна перевищувати 24 години. При цілодобовій роботі підприємства Z - звіт необхідно виконувати не пізніше 24 години з моменту реєстрації першої розрахункової операції, виконаної після попереднього Z - звіту. Відлік тривалості зміни РРО починається з моменту реєстрації першої розрахункової операції після виконання попереднього Z звіту.

Пунктом 13 даної постанови встановлено, що формування Z-звіту повинно виконуватися у такій послідовності:

- друкування фіскального звітного чека і занесення інформації до фіскальної пам'яті;

- обнулення регістрів денних підсумків оперативної пам'яті;

- друкування інформації, що підтверджує обнулення регістрів денних підсумків оперативної пам'яті та дійсність фіскального звітного чека.

Даною Постановою визначено, що усі режими реєстратора розрахункових операцій повинні блокуватися, зокрема у разі перевищення максимальної тривалості зміни. Підсумок розрахунків обчислюється за зміну, максимальна тривалість якої не повинна перевищувати 24 години.

У робочі дні підприємства реєстратор розрахункових операцій повинен бути в увімкненому стані і роздрукування фіскального звітного чека є обов'язковим.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, щодо безпідставністю доводів позивача щодо технічної неможливості роздрукування фіскальних чеків у звязку з виходом РРО з ладу, оскільки данні обставини нічим не підтвердженні в книзі ОРО відсутня інформація щодо виходу з ладу РРО.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що зміна РРО № 2651002443, № 2651002459 перевищувала 24 години, а роздрукування Z звітів за 30.12.2008 року та за 29.12.2008 року по РРО № 2651002459 наступного дня здійснено понад встановленої законодавством максимальної тривалості зміни 24 години з моменту реєстрації першої розрахункової операції, що є порушенням п. 9 ст. 3 ЗУ "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Стаття 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" передбачає, що у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його не зберігання в книзі обліку розрахункових операцій до суб'єктів підприємницької діяльності за рішенням відповідних органів державної податкової служби застосовуються фінансові санкцій у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" штрафні санкції за порушення порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій, застосовуються на підставі рішення відповідного податкового органу.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем надано достатньо доказів та обґрунтувань правомірності своїх дій.

Позивачем належних доказів на підтвердження того, що дії відповідача були з порушення норм чинного законодавства, поза межами компетенції та порушують права та охоронювані законом інтереси позивачів, суду не надано.

Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень суд перевіряє чи вчинені вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений Конституцією і законами України.

Колегія суддів зазначає, що при винесені рішення про застосування фінансових санкцій від 23 листопада 2009 року № 0005552303 в частині застосування штрафних фінансових (санкцій) на суму 108880 гривень повноваження державної податкової інспекцією використовувалися з тією метою, з якою вони надані; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення та вчинення дії; неупереджено; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Надані докази були оцінені судом першої інстанції, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Крім того, було оцінено належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, що відповідає вимогам ст. 86 КАС України.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що заявлені позивачем вимоги є не обґрунтованими, не підтверджуються належними доказами, а відтак є такими, що не підлягають до задоволення.

При цьому апеляційна скарга не містить посилання на обставини, передбачені статтями 202 204 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.

Доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження.

Вказані в апеляційній скарзі процесуальні порушення не призвели до неправильного вирішення справи і не є підставою для скасування судового рішення.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в звязку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 8-11, 160, 196, 198, 200, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Підприємства з 100% іноземними інвестиціями «БІЛЛА-Україна»залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 березня 2011 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів із дня складання у повному обсязі, тобто з 11 жовтня 2011 року шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України у порядку ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: Г.В.Земляна

Судді: Т.М.Грищенко

В.Е.Мацедонська