Court ruling № 18630205, 14.09.2011, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" вересня 2011 р.                               м. Київ                                        К-1280/08

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Ланченко Л.В., Маринчак Н.Є., Пилипчук Н.Г., Федорова М.О.,

секретар судового засідання Подолянко Р.О.,

за участю:

представника позивача –Волошина В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Таврія –Авто»

на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 18 грудня 2007 року

у справі № 2-28/4234-2006А

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Таврія –Авто»

до Державної податкової інспекції у місті Феодосії Автономної Республіки Крим

про визнання недійсними податкових повідомлень –рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

Відкрите акціонерне товариство «Таврія –Авто»(далі –позивач) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у місті Феодосії Автономної Республіки Крим (далі –відповідач) про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень Феодосійської МДПІ АР Крим від 29 серпня 2005 року № 000382/669/26-02/2/3, від 14 лютого 2005 року № 000371/669/1/0 та рішення про застосування фінансових санкцій від 29 серпня 2005 року № 669/26-02/5/3 (в редакції заяви про зміну позовних вимог від 25 вересня 2006 року).

Постановою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 25 вересня 2006 року позов задоволено повністю. Визнано нечинним податкове повідомлення –рішення Феодосійської МДПІ АР Крим від 29 серпня 2005 року № 000382/669/26-02/2/3 про визначення суми податкового зобов’язання по податку на додану вартість на суму 1263,36 грн., у тому числі 842,24 грн. основного платежу та 421,12 грн. штрафних (фінансових) санкцій. Визнано нечинним податкове повідомлення –рішення Феодосійської МДПІ АР Крим від 14 лютого 2005 року № 000371/669/1/0 про визначення суми податкового зобов’язання по податку на прибуток у розмірі 2850,00 грн., у тому числі 1900,00 грн. основного платежу і 950,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій. Визнано нечинним рішення Феодосійської МДПІ АР Крим № 669/26-02/5/3 від 29 серпня 2005 року про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу на суму 433,00 грн. та фінансових санкцій у вигляді штрафу на суму 55771,90 грн. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ВАТ «Таврія –Авто»3,40 грн. судового збору. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ВАТ «Таврія –Авто»1046,40 грн. витрат, пов’язаних з проведенням судово-бухгалтерської експертизи.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 18 грудня 2007 року постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 25 вересня 2006 року скасовано (пункт 2). Прийнято нову постанову (пункт 3). Позов задоволено частково (пункт 4). Визнано нечинними податкові повідомлення –рішення Феодосійської МДПІ АР Крим № 000382/669/26-02/2/3 від 29 серпня 2005 року, № 000371/669/1/0 від 14 лютого 2005 року та рішення про застосування фінансових санкцій № 669/26-02/5/3 від 29 серпня 2005 року у частині застосування санкцій у сумі 433,00 грн. (пункт 5). В іншій частині позову відмовлено (пункт 6). Стягнуто з ВАТ «Таврія –Авто»на користь Державного бюджету України суму у розмірі 55771,90 грн. (пункт 7). Доручено Господарському суду Автономної Республіки Крим надати виконавчий лист (пункт 8).

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 27 жовтня 2008 року заяву ДПІ в м. Феодосії АР Крим про виправлення описки в постанові Севастопольського апеляційного господарського суду від 18 грудня 2007 року було задоволено. Виправлено в резолютивній частині постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 18 грудня 2007 року технічну помилку шляхом виключення пунктів 7 та 8.

В касаційній скарзі ВАТ «Таврія –Авто», посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 18 грудня 2007 року та залишити в силі постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 25 вересня 2006 року.          

У запереченні на касаційну скаргу ДПІ в м. Феодосії АР Крим, посилаючись на те, що постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 18 грудня 2007 року є законною та обґрунтованою, а положення касаційної скарги жодним чином це не спростовують, просить відмовити в задоволенні касаційної скарги та залишити без змін постанову суду апеляційної інстанції.

ДПІ в м. Феодосії АР Крим направила до суду клопотання про заміну ДПІ в м. Феодосії АР Крим її правонаступником –Феодосійською МДПІ АР Крим, що підтверджується наказом ДПА в АР Крим від 05 березня 2010 року № 111 «Про реорганізацію ДПІ в м. Феодосії АР Крим, ДПІ в Кіровському районі та ДПІ в Совєтському районі»та свідоцтвом серії А01 № 554642 про державну реєстрацію юридичної особи Феодосійської МДПІ АР Крим від 17 червня 2010 року.

Відповідно до частини 1 статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

За таких обставин, колегія суддів ухвалила замінити ДПІ в м. Феодосії АР Крим її правонаступником –Феодосійською МДПІ АР Крим.

Заслухавши доповідь судді –доповідача, пояснення присутнього у судовому засіданні представника позивача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Феодосійська МДПІ АР Крим провела позапланову документальну перевірку дотримання вимог податкового та іншого законодавства Виробничо-торгівельного філіалу «Феодосійська станція технічного обслуговування»Акціонерного товариства «Таврія –Авто»за період з 01 квітня 2003 року по 01 липня 2004 року, за результатами якої було складено акт від 09 лютого 2005 року № 276/26-02/24694272.

В акті перевірки було встановлено порушення позивачем, зокрема, підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яке полягало у включенні до складу валових витрат суми у розмірі 9000,00 грн., не підтвердженої належними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов’язковість ведення та зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, що призвело до заниження податку на прибуток на суму 1900,00 грн.; порушення позивачем підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7, підпунктів 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», яке полягало у включенні до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість на загальну суму 4256,53 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 4256,53 грн.; порушення пункту 2.13 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 19 лютого 2001 року № 72, яке полягало у здійсненні нецільового використання готівкових коштів, отриманих в установі банку, на загальну суму 433,00 грн.; порушення пункту 2.12 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 19 лютого 2001 року № 72, яке полягало у виплатах Виробничо-торгівельним філіалом «Феодосійська станція технічного обслуговування»Акціонерного товариства «Таврія –Авто»у сумі 55921,90 грн., пов’язаних з оплатою праці, із готівкової виручки при наявності податкового боргу.

14 лютого 2005 року Феодосійська МДПІ АР Крим на підставі акта перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 000371/669/1/0, яким згідно з підпунктом 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»визначила ВАТ «Таврія –Авто»суму податкового зобов’язання за платежем: податок на прибуток у розмірі 2850,00 грн., з яких 1900,00 грн. основний платіж, 950,00 грн. –штрафні (фінансові) санкції.

29 серпня 2005 року Феодосійська МДПІ АР Крим на підставі акта перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 000382/669/26-02/2/3, яким згідно з підпунктом «б»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»визначила ВАТ «Таврія –Авто»суму податкового зобов’язання за платежем: податок на додану у розмірі 1263,36 грн., з яких 842,24 грн. основний платіж, 421,12 грн. –штрафні (фінансові) санкції.

29 серпня 2005 року Феодосійська МДПІ АР Крим на підставі акта перевірки прийняла рішення про застосування фінансових санкцій № 669/26-02/5/3, яким згідно з пунктом 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» застосувала до ВАТ «Таврія –Авто»фінансові санкції у вигляді штрафу на суму 433,00 грн. та фінансові санкції у вигляді штрафу на суму 55771,90 грн.

          Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, з посиланням на висновок експерта Кримського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України від 06 травня 2006 року № 668, виходив з того, що податковим органом не було доведено правомірності визначення позивачу податкового зобов’язання з податку на прибуток та податку на додану вартість, оскільки витрати позивача підтверджені належними бухгалтерськими та податковими документами. Також суд виходив з того, що податковим органом не було доведено нецільового використання готівки, отриманої позивачем в установі банку, а також з того, що відсутність у підприємства податкового боргу підтверджується довідками ДПІ в м. Феодосії АР Крим та актами звірки розрахунків по платежах в бюджет, складеними між позивачем та Феодосійською МДПІ АР Крим.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та частково відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив з того, що наявність у позивача податкового боргу підтверджується даними особового рахунку, з огляду на що суд апеляційної інстанції дійшов висновку про правомірність застосування до позивача фінансових санкцій у вигляді штрафу у розмірі 55771,90 грн. спірним рішенням № 669/26-02/5/3 від 29 серпня 2005 року.

Однак, з такими висновками суду апеляційної інстанції колегія суддів погодитись не може, з огляду на наступне.

Пунктом 2.12 Положення про введення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 19 лютого 2001 року № 72 (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що готівкова виручка підприємств (підприємців), крім готівки, одержаної з банку та не використаної за призначенням, може використовуватися ними для забезпечення потреб, що виникають у процесі їх функціонування, а також для проведення розрахунків з бюджетами та державними цільовими фондами за податками і зборами (обов'язковими платежами). Підприємства, що мають податковий борг, здійснюють виплати, що пов'язані з оплатою праці (крім виплат через екстрені (невідкладні) обставини), виключно за рахунок коштів, одержаних з установ банків.

Відповідно до абзацу 5 пункту 2.17 Положення про введення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 19 лютого 2001 року № 72 (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) до підприємств (підприємців) застосовується штрафні санкції згідно з чинним законодавством України, зокрема, за витрачання готівки з виручки на виплати, що пов'язані з оплатою праці, за наявності податкового боргу.

Згідно із абзацом 4 статті 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки) (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) до підприємств (підприємців) у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема, за витрачання готівки з виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) та інших касових надходжень (крім коштів, отриманих із кас установ банків) на виплати, що пов'язані з оплатою праці (за винятком екстрених (невідкладних) обставин - соціальних виплат громадянам на поховання, допомоги при народженні дитини, одиноким та багатодітним матерям, на лікування в разі хвороби, компенсацій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи), за наявності податкової заборгованості - в розмірі здійснених виплат.

Згідно пункту 1.3 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) до підприємств (підприємців) податковий борг (недоїмка) –це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для застосування податковим органом до позивача штрафних санкцій у вигляді штрафу у розмірі 55771,90 грн. за спірним рішенням №669/26-02/5/3 від 29 серпня 2005 року слугував висновок податкового органу про те, що у періоді, що перевірявся –з 01 квітня 2003 року по 01 липня 2004 року Виробничо-торгівельним філіалом «Феодосійська станція технічного обслуговування»Акціонерного товариства «Таврія –Авто»здійснювало виплати, пов’язані із оплатою праці із готівкової виручки, при наявності податкового боргу, що підтверджується картками особових рахунків.

Разом з цим, матеріали справи містять довідки ДПІ в м. Феодосії АР Крим «Про відсутність податкової заборгованості»№ 1525/10/24-00 від 10 квітня 2003 року, № 9914/10/24-1 від 13 листопада 2004 року, № 10480/10/24-1 від 30 грудня 2003 року (т.1 арк. справи 31-33), підписані заступником начальника ДПІ в м. Феодосії АР Крим та скріплені гербовою печаткою податкового органу, в який вказано, що станом на вказані дати за підприємством відсутня податкова заборгованість.

Матеріали справи містять також акти звірки розрахунків по платежам в бюджет за період з 01 січня 2004 року по 16 грудня 2004 року, за період з 01 січня 2004 року по 17 грудня 2004 року, за період з 01 січня 2003 року по 16 грудня 2003 року, за період з 01 січня 2003 року по 16 грудня 2003 року (т.1 арк. справи 26-29), складені між позивачем та відповідачем та засвідчені штампом Феодосійської МДПІ АР Крим, з яких вбачається, що у Виробничо-торгівельного філіалу «Феодосійська станція технічного обслуговування»Акціонерного товариства «Таврія –Авто»відсутня податкова заборгованість за вказані періоди.

Крім іншого, матеріали справи містять висновок експерта Кримського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України від 06 травня 2006 року № 668, здійснених на виконання вимог ухвали Господарського суду Автономної Республіки Крим від 10 лютого 2006 року, у пункті 2.1.5 якого вказано, що представленими на дослідження первинними документами податкового та бухгалтерського обліку позивача не підтверджуються висновки Феодосійської МДПІ АР Крим, зазначені в акті перевірки від 09 лютого 2005 року № 276/26-02/24694272 «Про результати позапланової документальної перевірки дотримання вимог податкового та іншого законодавства Виробничо-торгівельного філіалу «Феодосійська станція технічного обслуговування»Акціонерного товариства «Таврія –Авто»за період з 01 квітня 2003 року по 01 липня 2004 року»про те, що Виробничо-торгівельний філіал «Феодосійська станція технічного обслуговування»Акціонерного товариства «Таврія –Авто»здійснювало виплати, які пов’язані з оплатою праці, із виторгу від реалізації товарів (робіт, послуг) та інших касових надходжень у загальній сумі 55921,90 грн. за досліджений період при наявності податкової заборгованості.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про наявність у позивача податкового боргу та, як наслідок, наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

Разом з цим, колегія суддів відзначає, що касаційна скарга не містить посилань на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права в частині задоволення позовних вимог про визнання нечинними податкових повідомлень –рішень Феодосійської МДПІ АР Крим № 000382/669/26-02/2/3 від 29 серпня 2005 року, № 000371/669/1/0 від 14 лютого 2005 року та рішення про застосування фінансових санкцій № 669/26-02/5/3 від 29 серпня 2005 року у частині застосування санкцій у сумі 433,00 грн., а судом касаційної інстанції не встановлено таких порушень згідно положень частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, проте суд апеляційної інстанції повністю скасував рішення суду першої інстанції, хоча і погодився з висновками суду першої інстанції в цій частині, у зв’язку з чим рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню повністю.

Відповідно до статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Враховуючи вищевикладене, постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 18 грудня 2007 року підлягає скасуванню із залишенням в силі постанови Господарського суду Автономної Республіки Крим від 25 вересня 2006 року.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, 226, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія –

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Таврія –Авто»задовольнити.

Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 18 грудня 2007 року скасувати, а постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 25 вересня 2006 року залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ Л.В. Ланченко

           ______ Н.Є. Маринчак

           ______ Н.Г. Пилипчук

______ М.О. Федоров